Court ruling № 13368708, 16.12.2010, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1590/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Бистрик Г.М.,

Данилової М.В.

при секретарі Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельний завод "Владиславка" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельний завод "Владиславка" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування ,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2009 року позивач - Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельний завод «Владиславка», в якому просив:

- стягнути з відповідача ТОВ «Цегельний завод «Владиславка»на користь УПФУ у Миронівському районі заборгованість в сумі 16045,40 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 р. позов задоволено:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод «Владиславка»(р/р 2600700200142 у АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983, код ЄДРПОУ 31070963, місцезнаходження: 08842, Київська область, Миронівський район, с. Владиславка, вул. Леніна, буд. 366 А) на користь Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області (р/р 256033011015 у Головному управлінні Ощадного банку України по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ідентифікаційний код 22200840, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Пироженко, 3) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 16045 (шістнадцять тисяч сорок п'ять) грн. 40 коп.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволення позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 102204.0869, що підтверджується відомостями, наведеними в облікових картках, а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України № 1058 - IV.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України № 1058- IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно частин шостої та дванадцятої статті 20 Закону України № 1058- IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області були подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень - червень 2009 року із самостійно визначеною відповідачем сумою страхових внесків, що підлягають сплаті, а саме: за травень 2009 року - у сумі 11562 грн. 02 коп. та червень 2009 року - у сумі 4483 грн. 38 коп., у загальному розмірі - 16045 грн. 40 коп.

У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підставі частини третьої статті 106 Закону України № 1058 - IV відповідачу була направлена вимога про сплату боргу за № Ю 0237 від 1 серпня 2009 року, яка була отримана представником відповідача 5 серпня 2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (ах. 15). За поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні, заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 16045 грн. 40 коп. на час розгляду справи відповідачем не погашена, вимога про сплату боргу протягом 10 робочих днів після її отримання не оскаржена.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України № 1058- IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій., розмір яких визначено пунктами 8, 9 статті 106 цього Закону.

Згідно абзацу 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058 - IV у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підлягає сплаті відповідачем, становить 16045 грн. 40 коп.

У звязку з тим, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області у розмірі 16045 грн. 40 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод «Владиславка» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 р. - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді