Decision № 13367112, 23.12.2010, Commercial Court of Chernihiv Oblast

23.12.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, просп. Миру,20 тел. 67-88-53

=====

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2010 р. справа № 4/22 (12/99)

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Банк ”Демарк“

14000, м.Чернігів, вул.Комсомольська, 28

Відповідач: Державне підприємство “Чемерський спиртовий завод”

17036, Козелецький район, с.Чемер, вул.Промислова, 10.

Про стягнення 416447,28 грн.

Суддя М.Г.Тимченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Тищенко А.В. –довіренність від 10.11.09р.

від відповідача: не з”явився

          16.12.10р. у судовому засіданні була оголошена перерва до 23.12.10р.          

Суть спору:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 416447,28 грн., що становить 396710,91 грн. заборгованості по платежам першої черги, 7438,33 грн. –3% річних від простроченої суми та 12298,04 грн. інфляційних нарахувань.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на порушену проти відповідача справу про банкрутство, в межах якої укладено мирову угоду, умови якої відповідачем не виконуються.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому він заперечує проти позову, вважаючи, що оскільки мирова угода не розірвана та не визнана судом не дійсною, тому позивач не має підстав для звернення до суду з позовом про стягнення платежів за мировою угодою.

Відповідач визнає, що умови мирової угоди ним не виконуються, але пояснює це тяжким фінансовим становищем.

Відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання, про що свідчить надана суду представником розписка від 16.12.10р., але у судове засідання не з»явився.

Враховуючи те, що дослідження доказів у справі та пояснення представників сторін здійснені у судовому засіданні 16.12.10р., а перерва оголошувалася за клопотанням відповідача для вивчення питання укладення у даній справі мирової угоди, господарський суд вважає за можливе продовжити розгляд справи без участі відповідача.

Відповідачем по факсу подано клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого надано наказ Міністерства аграрної політики України від 14.10.10р. № 651 про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості, в тому числі і Чемерського спиртового заводу, шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»та створення на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлених підрозділів (філій) без прав юридичної особи.

Відповідно до ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі у разі заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Заміна однієї зі сторін її правонаступником внаслідок реорганізації відбувається до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі вибуття однієї з сторін спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником.

Оскільки наказ від 14.10.10р. не передбачає строків, в які має бути проведена реорганізація та враховуючи, що правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу, господарський суд не вбачає необхідності у зупиненні провадження у справі на стадії судового розгляду справи.

Окрім того, як вбачається з наказу (п.2) ДП «Укрспирт»визначене правонаступником майнових прав і обов»язків реорганізованих державних підприємств, в тому числі і Чемерського спиртового заводу, тому не має значення на якій стадії судового процесу відбудеться правонаступництво.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає та відхиляється.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:

03.01.08р. господарським судом була порушена справа про банкрутство відповідача - Державного підприємства “Чемерський спиртовий завод”.

Вимоги Відкритого акціонерного товариства “Банк ”Демарк“ (після перейменування має назву - Публічне акціонерне товариство “Банк ”Демарк“), як конкурсного кредитора, визнані та включені до реєстру у розмірі 2360089,52 грн., з яких 747976,64 грн. із задоволенням у першу чергу, 1609304,42 грн. у четверту чергу та 2808,46 у шосту чергу.

В межах справи про банкрутство між кредиторами та боржником укладено Мирову угоду від 17.09.08р., а потім Додаткові угоди до неї від 05.12.08р. та 13.05.09р.

Мирова угода з Додатковими до неї угодами затверджені господарським судом ухвалою від 29.05.09р.

Умовами Мирової угоди та Додаткових угод передбачено повне погашення боржником вимог конкурсних кредиторів, що включені до реєстру, з відстрочкою та розстрочкою платежів.

Зокрема, за умовами Мирової угоди та Додаткових угод (п.3.1.1) відповідач зобов»язаний сплатити позивачу 747976,64 грн. (вимоги, що задовольняються у першу чергу) в такому порядку: рівними частками кожного місяця, а саме по 74797,66 грн., починаючи із червня 2009 року і не пізніше березня 2010 року, шляхом перерахування на рахунок позивача.

В порушення умов Мирової угоди відповідач сплатив позивачу лише 351265,73 грн., заборгованість становить 396710,91 грн.

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями: від 01.09.09р. № 406 –20000,00 грн.; від 30.09.09р. № 414 –67000,00 грн.; від13.10.09р. № 419 –130000,00 грн.; від 12.02.10р. № 47 –80642,82 грн.; від 25.02.10р. № 95 –53622,91 грн.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є вимога позивача про стягнення заборгованості за мировою угодою в розмірі 396710,91 грн. та 12298,04 грн. інфляційних нарахувань і 7438,33 грн. –3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі невиконання мирової угоди, укладеної у процедурі банкрутства боржника, кредитори можуть пред»явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Мирової угоди щодо сплати вимог першої черги в термін не пізніше березня 2010 року, і крім вимог в обсязі, що передбачені Мировою угодою, заявив про стягнення інших сум, які нараховані за період, що наступив після затвердження Мирової угоди.

Аналізуючи зазначену норму Закону, господарський суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені частково, а саме стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу –396710,91 грн.

Позов в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних задоволенню не підлягає, оскільки вони нараховані за період, що наступив після затвердження Мирової угоди.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає, що стягнення за Мировою угодою є неможливим без розірвання Мирової угоди або визнання її недійсною.

Заперечення відповідача господарським судом відхиляються, як такі, що суперечать ч. 8 ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норма якої не містить умови про розірвання Мирової угоди чи визнання її недійсною у разі пред»явлення кредиторами вимог до боржника через невиконання Мирової угоди.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються частково.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч.8 ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з Державного підприємства “Чемерський спиртовий завод” (17036, Козелецький район, с.Чемер, вул.Промислова, 10, код 00375355, п/р 2600300001098 в банку «Демарк», МФО 353575) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк ”Демарк“ ( 14000, м.Чернігів, вул.Комсомольська, 28, код 19357516, п/р 290958007 в банку «Демарк») 396710,91 грн. боргу, 3967,11 грн. держмита та 224,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4.Відмовити в решті позову.

Суддя М.Г.Тимченко