Court ruling № 133666822, 26.01.2026, Bershadskyi District Court of Vinnytsia Oblast

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

Справа № 126/2982/25

Провадження № 2/126/693/2026

"26" січня 2026 р. м. Бершадь

Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Хмель Р. В.

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким :

- скасувати держану реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , на комплекс будівель та споруд, розташованих в АДРЕСА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на комплекс будівель та споруд, розташованих в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на автомобіль марки Renault Mascott, д.н.з. НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовна заява надійшла до суду 26.12.2025 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями була передана на розгляд судді Хмель Р.В..

З метою уточнення місця реєстрації відповідача, судом було здійснено запит, відповідь на який повернулася до суду 21.01.2026.

У період з 22.01.2026 по 23.01.2026 суддя Хмель Р.В. перебував у відпустці.

Ознайомившись з позовом та додатками до нього, суд приходить до висновку, що зазначену позовну заяву слід залишити без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

У п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Згідно з Постановою ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Спір про визнання незаконним рішення державного реєстратора, скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинення іпотеки є цивільно-правовим, має приватноправовий характер, оскільки обумовлений порушенням або загрозою порушення майнового приватного права чи інтересу позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно в рамках кредитних відносин, забезпечених іпотекою (постанова ВП Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, від 5 грудня 2018 року у справі № 757/1660/17-ц, постанова ВС КАС від 13 лютого 2019 року у справі№826/3191/16).

У своїх рішеннях по справах №№ 823/2042/16 та 757/1660/17-ц ВП ВС наголосила на тому, що особа може оскаржувати державну реєстрацію без пред`явлення майнових вимог тільки у випадку, якщо рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав позивача, а не іншої особи.

Відповідно до ч. 9 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому обов`язок визначити вартість спірного майна покладається на позивача.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач просить скасувати рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності та визнати право власності на комплекс будівель та споруд, земельну ділянку та автомобіль.

Разом з тим, майно на яке просить визнати право власності позивачка, є таким, яке підлягає оцінці та вартість якого можна визначити, однак позивач у позовній заяві не вказує ціни позову.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку майна або довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості.

Також, слід зазначити, що позивач може визначити вартість спірного нерухомого майна і іншим шляхом, та має зазначити його в позовній заяві і сплатити судовий збір у визначеному законодавством розмірі.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", за подання позовної заяви, майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення позивача з позовом становить - 1 211,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У позовній заяві позивач просить:

- скасувати держану реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , на комплекс будівель та споруд, розташованих в АДРЕСА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на комплекс будівель та споруд, розташованих в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на автомобіль марки Renault Mascott, д.н.з. НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем, долучено до позовної заяви три квитанції про сплату судового збору, кожна з якої на суму 1211,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно визначити ціну позову, відповідно до заявлених нею вимог та у випадку необхідності доплатити суму судового збору за вимоги майнового характеру, виходячи із суми ціни позову, за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Бершад. р-ні/Бершад.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA468999980313191206000002862, Код класифікації доходів бюджету 22030101, та надати суду доказ сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185,260, 261,353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та скасування державної реєстрації - залишити без руху, повідомивши позивача по справі про необхідність усунути вищенаведені в мотивувальній частині ухвали недоліки позову у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, у разі якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати позивачу для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р. В. Хмель