Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
______________________________
УХВАЛА
"19" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2082/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
справу №916/2082/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ
до відповідача: Комунального підприємства Міський ринок
про стягнення 29 603,83 грн.
за участю представників:
від позивача: Шевчик О.І. /довіреність від 22.12.2025 №22/12/2025/2/
від відповідача: не з`явився
В С Т А Н О В И В:
Господарським судом Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження розглядається справа №916/2082/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ до Комунального підприємства Міський ринок про стягнення 29 603,83 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 зупинено провадження у справі №916/2082/24 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
03.10.2025 Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалено постанову у справі №908/1162/23.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 поновлено провадження у справі №916/213/24. Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 24.12.2025 о 10:15, із повідомленням учасників справи про судове засідання. Запропоновано сторонам надати пояснення у справі із врахуванням постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23.
03.12.2025 за вх.№38625/25 господарським судом одержано клопотання позивача про зупинення провадження у справі №916/2082/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23.
22.12.2025 за вх.№41053/25 господарським судом одержано клопотання позивача про відкладення розгляду справи та призначення наступного засідання в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 24.12.2025, за відсутності представників сторін, судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та призначення наступного засідання в режимі відеоконференції за вх.№41053/25 від 22.12.2025 та судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 19.01.26 о 16:20, із викликом учасників справи у судове засідання та проведенням судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача Шевчика О.І.
19.01.2026 за вх.№1956/26 господарським судом одержано клопотання позивача про долучення повноважень представника.
У судовому засіданні 19.01.2026 представник позивача підтримав клопотання про зупинення провадження за вх.№38625/25 від 03.12.2025 та просив суд його задовольнити.
Відповідач у судове засідання 19.01.2026 не з`явився, письмових пояснень із врахуванням постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 до суду не надав.
Заперечень на клопотання позивача про зупинення провадження у справі відповідачем до суду також не надано.
Ухвали суду від 25.11.2025 та від 24.12.2024 не було направлено відповідачу на адресу: 74988, Херсонська область м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. І. Франка, буд. 29, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку із тим, що поштове відділення не працює в умовах воєнного стану, про що у справі наявні відповідна інформаційна довідка.
Разом з тим, на виконання вимог ч.1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України № 1207-VII від 15.04.2014 відповідача про постановлення судом ухвал від 25.11.2025 та від 24.12.2025 повідомлено судом шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-порталі «Судова влада України».
Окрім того, ухвали суду від 25.11.2025 та від 24.12.2024 було надіслано на електронну адресу відповідача.
Тобто, в силу вимог абз.3 ч.1 ст.12-1 вказаного Закону України відповідач вважається повідомленим про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання на 19.01.2026.
У судовому засіданні 19.01.2026, за участю представника позивача, судом на підставі ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
У п.7 ч.1 ст.228 ГПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) конкретизувала:
Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо);
Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Як встановлено господарським судом, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати поставленої позивачем електричної енергії у період з березня по липень 2022, з підстав невиконання відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу № 60АР797-2126- 22 від 22.02.2022.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась та триває наразі.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким з 24.02.2022 вся територія Скадовського району Херсонської області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України.
Судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача є 74988, Херсонська область м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. І. Франка, буд. 29.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України.
Частиною другою ст.13-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
У пункті 7.27 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 зазначено, що об`єднана палата не вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі №910/9680/23 про поширення положень статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Поряд з цим, судом встановлено, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.11.2025 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №280/5808/23 з метою відступу від сформульованого правового висновку в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 та в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 (до закінчення перегляду якої зупинялось провадження у даній справі).
Верховний Суд в ухвалі від 05.11.2025 у справі №280/5808/23 підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивував, зокрема, таким:
- у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 23.10.2025 у справі №916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 не враховано, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях;
- при цьому рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;
- загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень; ця обставина також не була врахована у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, в якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.
Отже, виходячи з того, що предметом позову у цій справі №916/2082/24 є стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставленої позивачем електричної енергії у період з березня по липень 2022, та місцезнаходженням відповідача є м. Нова Каховка Херсонської області, яке 24.02.2022 віднесено до тимчасово окупованих територій України, а також з того, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.11.2025 передав справу №280/5808/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків щодо застосування статей 13 та 13-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 та від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, в якій правовідносини є подібними з тими, що розглядаються в рамках даної справи, господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №916/2082/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23.
При цьому господарський суд зауважує, що такий висновок про необхідність зупинення провадження у справі №916/2082/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23 узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 15.12.2025 у справі №916/4397/23, від 11.12.2025 у справі №908/157/24, від 19.11.2025 у справі №916/3666/22, від 19.11.2025 №904/6645/23, від 19.11.2025 у справі №916/1218/23, від 18.11.2025 у справі №916/1946/23, від 18.11.2025 у справі №913/265/23, від 13.11.2025 у справі №910/1896/23, від 11.11.2025 у справі №910/3831/22, від 10.11.2025 у справі №908/2241/23.
Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ст.ст.234,252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ про зупинення провадження у справі №916/2082/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23 за вх.№38625/25 від 03.12.2025 задовольнити.
2.Зупинити провадження у справі №916/2082/24 до закінчення перегляду справи №280/5808/23 Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили 19.01.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 26.01.2026.
Суддя Г.Є. Смелянець
The court decision No. 133554897, Commercial Court of Odesa Oblast was adopted on 19.01.2026. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 916/2082/24. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: