Court ruling № 133545771, 20.01.2026, Velykomykhailivka District Court of Odesa Oblast

Справа №498/2034/25

Провадження по справі №1-кп/498/48/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника неповнолітнього обвинуваченого - - ОСОБА_5

законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_7

обвинуваченого - ОСОБА_8

захисника - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_9

захисника - ОСОБА_10

начальника служби у справах дітей Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_11

старшого інспектора з ювенальної превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області - ОСОБА_12

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща. Велика Михайлівка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162390000184 від 19.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Великомихайлівського районного суду Одеської області у надійшов обвинувальний акт з додатками, затверджений 25 листопада 2025 року прокурором Роздільнянської окружної прокуратури по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162390000184 від 19.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України визначений для розгляду в провадження судді Великомихайлівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26 листопада 2025 року обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів - до 24 січня 2026 року включно із можливістю внесення застави. На обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладено строком на 60 днів, тобто до 24 січня 2026 року включно, у межах раніше застосованого запобіжного заходу у виді застави у раніше визначеному розмірі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з села Чечеливе Кременчуцького району Полтавської області без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками, визначеними прокурором у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 на 60 днів, з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор». Мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, кваліфікованому як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприянні їх вчиненню наданням засобів, порадами, вказівками, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Обставини, що дають підстави доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 це наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Так в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України: - п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_9 , обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та розуміючи, що за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, останній перебуваючи на волі, матиме можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що може призвести до невиправданого затягування судового розгляду провадження; - п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та інших підозрюваних, враховуючи що обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у значній мірі підтверджується показами свідків, тому з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України, щодо отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1,2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. - п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зважаючи на те, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, вчинив злочин у сфері недоторканності державного кордону, та він в свою чергу не має постійної роботи, крім того залишаються особи які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення яких на даний час не вдалося встановити, тому існує ризик того, що ОСОБА_9 може продовжити свою злочинну діяльність. Крім того, у зв`язку із військовою агресією збройних сил російської федерації та впровадженням на території України воєнного стану, відповідно до рішення Верховного головнокомандувача №64/2022, вказані ризики лише збільшились, оскільки повсякденний уклад цивільного способу життя порушений, що лише сприятиме можливим спробам підозрюваного переховатися від суду; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; його перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином ускладненню проведенню процесу, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, у розумні строки, у зв`язку із намаганням уникнути кримінальної відповідальності. При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа, а також враховуючи те, що ОСОБА_9 , ігноруючи та спростовуючи будь-які принципи правового життя в суспільстві, правові обмеження щодо вчинення протиправних дій, за вищеописаних обставин в період воєнного стану, усвідомлюючи те, що на території України діють обмеження щодо виїзду за кордон осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, вчинив тяжке кримінальне правопорушення у сфері недоторканності державного кордону з корисливих мотивів. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування обвинуваченого в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я не здобуто, а тому вважаю, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою. Беручи до уваги вищевикладене та те, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та враховуючи невідворотність та строк покарання, а також особу правопорушника, який ніде не працює, враховуючи те, що перебуваючи на свободі він може переховуватися від органів досудового розслідування, негативно впливати на свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, а також вчинити новий злочин, є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_9 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 на 60 днів, з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор». Мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, кваліфікованому як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприянні їх вчиненню наданням засобів, порадами, вказівками, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Так в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України: - п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та розуміючи, що за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, останній перебуваючи на волі, матиме можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що може призвести до невиправданого затягування судового розгляду провадження; - п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та інших підозрюваних, враховуючи що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у значній мірі підтверджується показами свідків, тому з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України, щодо отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1,2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. - п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зважаючи на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, вчинив злочин у сфері недоторканності державного кордону, та він в свою чергу не має постійної роботи, крім того залишаються особи які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення яких на даний час не вдалося встановити, тому існує ризик того, що ОСОБА_8 може продовжити свою злочинну діяльність. Крім того, у зв`язку із військовою агресією збройних сил російської федерації та впровадженням на території України воєнного стану, відповідно до рішення Верховного головнокомандувача №64/2022, вказані ризики лише збільшились, оскільки повсякденний уклад цивільного способу життя порушений, що лише сприятиме можливим спробам підозрюваного переховатися від суду; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; його перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином ускладненню проведенню процесу, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, у розумні строки, у зв`язку із намаганням уникнути кримінальної відповідальності. При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа, а також враховуючи те, що ОСОБА_8 , ігноруючи та спростовуючи будь-які принципи правового життя в суспільстві, правові обмеження щодо вчинення протиправних дій, за вищеописаних обставин в період воєнного стану, усвідомлюючи те, що на території України діють обмеження щодо виїзду за кордон осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, вчинив тяжке кримінальне правопорушення у сфері недоторканності державного кордону з корисливих мотивів. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, в тому числі враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 зареєстрований та проживає в м. Кременчук Полтавської області, а кримінальне провадження розглядається Великомихайлівським районним судом Одеської області. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування обвинуваченого в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я не здобуто, а тому вважаю, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою. Беручи до уваги вищевикладене та те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та враховуючи невідворотність та строк покарання, а також особу правопорушника, який ніде не працює, є жителем іншої області, враховуючи те, що перебуваючи на свободі він може переховуватися від органів досудового розслідування, негативно впливати на свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, а також вчинити новий злочин, є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку покладених обов`язків, які діють під під час запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_7 на 60 днів, з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор». Мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, кваліфікованому як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприянні їх вчиненню наданням засобів, порадами, вказівками, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.09.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 01.09.2025 ОСОБА_7 звільнено з під варти у зв`язку з внесенням застави, а тому останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. В ході підготовчого судового засідання у вказаному кримінальному провадженні ухвалою Великомихайлівського районного суду від 26.11.2025 року на обвинуваченого ОСОБА_7 покладено обов`язки у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави строком на 60 днів до 24.01.2026 року, а тому на даний час виникла необхідність у вирішенні питання про продовження дії покладених на нього обов`язків. Також, з урахуванням наведеного слід зазначити, що відсутність у обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені судом обов`язки в повній мірі буде невілювати мету застосування запобіжного заходу, яка визначена ст. 177 КПК України. Дієвість кримінального провадження досягається шляхом застосування визначених законом заходів, до яких згідно п. 9 ч.2 ст. 131 КК України віднесено запобіжні заходи. Вважає, що наявність обов`язків у тому числі таких, як: прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з села Чечелеве Кременчуцького району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт ( паспорти) для виїзду за кордон, є необхідним для виконання процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого. Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв`язку з наявністю вищезазначених ризиків, а також у зв`язку із закінченням строку дії покладених обов`язків , вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки у зв`язку з внесенням застави , які забезпечать його належну процесуальну поведінку та проведення судового розгляду у розумні строки.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник адвокат ОСОБА_10 в підготовчому судовому засіданні заперечували проти заявленого прокурором клопотання стосовно продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили зменшити розмір застави до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечували проти заявленого прокурором клопотання стосовно продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати його підзахисному цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора та продовження покладених обов`язків, які діють під час запобіжного заходу у вигляді застави.

Розглянувши підстави заявлених клопотань про продовження обраного обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників обвинувачених суд вважає клопотання прокурора обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 3 статті 131 КПК регламентує, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_9 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування.

Так, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до дев`яти років, який ніде не працює, враховуючи те, що перебуваючи на свободі він може переховуватися від органів досудового розслідування, негативно впливати на свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, а також вчинити новий злочин.

Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до дев`яти років, який ніде не працює, є жителем іншої області, враховуючи те, що перебуваючи на свободі він може переховуватися від органів досудового розслідування, негативно впливати на свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, а також вчинити новий злочин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а дані про особу обвинувачених дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та прокурором доведено, що перебуваючи на волі обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 можуть переховуватись від суду, негативно впливати на свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, а також вчинити новий злочин.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування ризиків, особу обвинувачених, тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, яке їм інкримінуються, застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із можливістю внесення застави визначеної ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із можливістю внесення застави визначеної ухвалою суду від 26 листопада 2025 року.

Розглянувши підстави заявленого клопотання про продовження строку покладених обов`язків, які діють під час запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_7 , вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого суд вважає клопотання прокурора обґрунтованими, та такими, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За приписом ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду від 01.09.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.09.2025 включно.

Судом встановлено, що 01.09.2025 в інтересах ОСОБА_7 внесено заставу, визначену судом, 01.09.2025 останнього звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави, тому ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_7 до 28.10.2025.

Тому, згідно ч. 4 ст. 202 КПК України, з 01.09.2025 обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, може переховуватися від правоохоронних органів та ухилитися від кримінальної відповідальності, з урахуванням воєнного стану в Україні та нестабільним рівнем безпеки в області, а також те, що він обізнаний про місця та способи незаконного перетину державного кордону України.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, на сьогоднішній час не встановлено.

Продовження обов`язків необхідно для забезпечення здійснення судового провадження, яке з об`єктивних причин не закінчено на даний час.

Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що в ході розгляду клопотання не було встановлено даних, які б свідчили про зміну обставин, що стали підставою для покладення на обвинуваченого обов`язків визначених ухвалою судді, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 369, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Оголосити перерву по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162390000184 від 19.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України до 09 лютого 2026 року на 11:00 год.

Клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 - задовольнити.

Продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів - до 19 березня 2026 року, включно із можливістю внесення застави визначеної ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року.

Клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 - задовольнити.

Продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів - до 19 березня 2026 року, включно із можливістю внесення застави визначеної ухвалою суду від 26 листопада 2025 року.

Клопотання прокурора про продовження строку покладених обов`язків, які діють під час запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_7 - задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_7 до 19 березня 2026 року включно продовжити строк покладення обов`язків а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з села Чечеливе Кременчуцького району Полтавської області без дозволу суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками, визначеними прокурором у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали до 19 березня 2026 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам.

Копію ухвали направити в ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, для виконання в частині покладення обов`язків які діють під час запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 .

Контроль за виконанням ухвали в частині покладення обов`язків які діють під час запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 покласти на прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає апеляційному оскарженню згідно вимог діючого законодавства.

Суддя ОСОБА_1