Court ruling № 13344394, 21.12.2010, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року №19544/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Віта - Авто" у формі ТзОВ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2009 року у справі за позовом Виробничо комерційної фірми "Віта - Авто" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

встановила:

У січні 2009 року Виробничо-комерційна фірма "Віта-Авто" звернулася з позовом до Луцької ОДПІ про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042200 від 10.01.2009 року, в розмірі 19784,80 грн.

Позовні вимоги мотивувало тим, що в діях підприємства відсутня вина щодо не поставки іноземними контрагентами придбаних товарів, а також те, що наказом Міністерства економіки України № 854 від 11.12.2008 року до ВКФ "Віта-Авто" вже застосовано санкцію за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Просило позов задоволити.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2009 року в позові відмовлено повністю.

Постанову оскаржило ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено наступне: актом Луцької ОДПІ № 1699/2200/30473709 від 09.12.2008 року про результати позапланової виїзної перевірки ВКФ "Віта-Авто" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій та з питань погашення дебіторської заборгованості по контракту № 29Б/М/08 від 01.02.2008 року за період з 01.07.2008 року по 30.11.2008 року встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - термінів розрахунків по контракту № 29Б/М/08 від 01.02.2008 року по розрахунках з фірмою UAB "Apsildymo Ir Ventiliacijos Automatizavimo Centras" на 9 днів.

За результатами перевірки Луцькою ОДПІ 10.01.2009 року винесено рішення № 0000042200 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення термінів, встановлених статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в сумі 19784,80 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 цього ж Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд вважає, що нарахування пені податковим органом проведено відповідно до вимог вищезазначеного Закону за порушення нерезидентом своїх зобов'язань по контракту, хоча даний закон не ставить в залежність нарахування пені від того, з чиєї вини відбулося порушення умов зовнішньоекономічного контракту.

Також судом встановлено, що 11 грудня 2008 року Міністерством економіки України винесено наказ № 854, яким до ВКФ "Віта-Авто" за порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по розрахунках з фірмою UAB "Apsildymo Ir Ventiliacijos Automatizavimo Centras" застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Твердження апелянта про те, що у відповідності з наказом Міністерства економіки України від 11.12.2008 року №854 до підприємства ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ, починаючи з 23.12.2008 року, застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, згідно ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" оскільки даний Закон передбачає лише один з видів покарань за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбачених ч.1,2,3 п.1 ст. 37, то відповідно до ст. 61 Конституції України - ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення є безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Тобто нарахування пені, в даному випадку є загальною санкцією, а згідно з ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано таку спеціальну санкцію, як тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що нарахування пені за порушення термінів розрахунків та спеціальна санкція - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності є різними видами адміністративно-господарськими санкціями, хоча і застосовуються за порушення правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Оскільки відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями.

Колегія суддів приходить до висновку, що Луцькою ОДПІ на підставі діючого законодавства правомірно нарахована пеня за порушення термінів розрахунків по контракту, укладеному ВКФ "Віта-Авто" з фірмою UAB "Apsildymo Ir Ventiliacijos Automatizavimo Centras" в розмірі 19784, 80 грн.

За таких підстав постанова суду першої інстанції відповідає зібраним доказам, вимогам Господарського кодексу України, ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст. 1, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Віта-Авто" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2009 року у справі №2а-14332/09/0370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

В. Улицький

І. Олендер

В. Каралюс

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.12.2010 року