Decision № 133401539, 19.01.2026, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 752/24745/25

Провадження № 2/752/2625/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Білас С.В., розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просить суд стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 22.06.2022р. в розмірі 56 181,80 грн. станом на 17.09.2025р., яка складається з 45 233,94 грн. заборгованості за кредитом, 10 947,86 грн. заборгованості за простроченими відсотками, а також просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з метою отримання банківських послуг відповідач звернувся до позивача та підписав заяву б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 22.06.2022р., згідно якої отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 03/23, тип - Універсальна. Відповідач користувався кредитним лімітом, вчиняв операції, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, з огляду на що в нього утворилась заборгованість, яка підлягає до стягнення.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.10.2025р. відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, за яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначає, що дійсно в нього в користуванні була кредитна картка «Універсальна», яку він отримав під час відкриття рахунку разом із зарплатною карткою. Однак цієї карткою він не користувався, віддав її колишній дівчині, з якою зараз не спілкується. Відповідачу, як він вказує, не відомо було, що з даної картки здійснюються платежі та знімаються кошти. Про поточне місце перебування колишньої дівчини йому нічого не відомо. Крім того, при зміні роботи довелося видалити застосунок «Приват24» з мобільного пристрою. Зазначає, що повідомлення від позивача про наявну заборгованість за кредитним договором не надходило, повідомлення про досудове

врегулювання спору також не отримував. Відповіда звертає увагу на те, що відразу після того, як він дізнався, що коштами користувалась колишня дівчина без його відома, повідомив позивача про вказану подію, однак це було не зафіксовано. Жодних повідомлень щодо заборгованості та відсотків за кредитним договором він не отримував. На думку відповідача, його вини в несплаті коштів, які він не використовував, немає, оскільки коштами без його відома користувалась колишня дівчина, до якої була прив`язана дана картка в застосунку «Приват24». Окрім того відповідач зазначає, що він не заперечує щодо погашення заборгованості за тілом кредиту, однак станом на сьогоднішній день коштів на погашення тіла кредиту не має. Також повідомляє, що ним було подано заяву про реструктуризацію заборгованості до позивача, про що просить суд врахувати.

Позивач направив до суду відповідь на відзив, у якому зазначає, що відповідач про втрату картки не заявляв, грошові кошти знімалися за допомогою банкомату, відповідно, особа (або ж сам відповідач), яка знімала кошти, мала в наявності платіжну карту і знала ПІН-код, властивий даній карті. У зв`язку з відсутністю доказів звернення відповідача в Банк із заявою про внесення картки у стоп-лист платіжної системи, а також будь-яких звернень відповідача про втрату картки, заперечення відповідача, на думку позивача, не можуть прийматися судом до увагу, оскільки є необгрунтованими. Заходи досудового врегулювання спору позивачем не проводились, оскільки законом не встановлена їх обов`язковість для спірних правовідносин. Щодо проведення реструктуризації, що, як вказує позивач, це право банку, а не його обов`язок.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

22 червня 2022р. ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за якою узгодив з позивачем істотні умови Договору «Кредитні картки», зокрема: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, сума/ліміт кредиту - 200 000,00 грн. для карт «Універсальна», 200 000,00 грн. для карт «Універсальна GOLD»; 300 000,00 грн. для Преміальної картки Platinum; 300 000,00 грн. для Преміальної картки World Black Edition; 300 000,00 грн. для Преміальної картки Visa Signature; 400 000,00 грн. для Преміальної картки World Elite; 800 000,00 грн. для Преміальної картки Infinite; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних - 42,0% для карт Універсальна, 40,8% - для карт Універсальна GOLD; тип процентної ставки - фіксована.

Вказана заява також містить анкетні дані відповідача, його контактну інформацію.

Згідно Довідки позивача відповідачу була видана картка «Універсальна» № НОМЕР_1 , термін дії 03/23.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається

таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного з відповідачем договору б/н від 22.06.2022р. позивачем надавалися в межах встановленого ліміту відповідачу у кредит грошові кошти. Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, з огляду на що в нього утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку позивача станом на 17.09.2025р. складає суму 45 233,94 грн. за тілом кредиту.

Відповідач контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту суду не надав.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 45 233,94 грн.

За таких обставин, вимоги в цій частині позову є обгрунтованими, підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача стягується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 45 233,94 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в розмірі 10 947,86 грн.

Так, частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядку їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як встановлено вище, що заява від 22.06.2022р., яка підписана відповідачем, містить положення щодо розміру процентів, тобто сторонами обумовлено та погоджено розмір процентів за користування кредитними коштами.

Згідно розрахунку позивача розмір відсотків за користування кредитом становить суму 10 947,86 грн.

Контррозрахунку розміру процентів відповідачем суду не надано.

З огляду на наведене, підлягає до стягнення сума процентів у розмірі 10 947,86 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує про те, що не користувався карткою «Універсальна», оскільки віддав її колишній дівчині, при цьому не заперечує щодо погашення заборгованості за тілом кредиту, однак, як зазначає, подав заяву позивачу про реструктуризацію заборгованості.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 67 «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання. Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації.

Частинами 1-3 ст. 68 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів. Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1)

отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).

У пункті 138 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних документів, затвердженого постановою правління Національного банку України 29.07.2022р. за № 164, зазначено, що емітент зобов`язаний: забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення); зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору; забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання платіжного інструменту після отримання такого повідомлення; забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про потребу розблокування або заміни (перевипуску) платіжного інструменту; повідомляти користувача про виконання операцій з використанням платіжного інструменту; реєструвати та протягом строку, передбаченого нормативно-правовими актами Національного банку, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування емітентом користувача та користувачем емітента, надавати користувачу таку інформацію за його письмовим зверненням. Емітент зобов`язаний зазначити дату і час одержання повідомлення користувача про втрату платіжного інструменту під час реєстрації повідомлення.

У відповідності до п. 146 Положення власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У свою чергу, відповідач повідомляє про те, що добровільно передав свою картку «Універсальна» іншій особі (колишній дівчині), а, отже, саме він є відповідальним за операції, що проведені з карткою.

Щодо доводів відповідача про реструктуризацію заборгованості суд зазначає наступне.

Стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

02 липня 2023 року набув чинності Закон України від 10 червня 2023 року №3156-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг», яким Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 7-1.

Відповідно до підпунктів 1-5 пункту 7-1 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та протягом 30 днів після його припинення чи скасування грошові зобов`язання за укладеними до 24 лютого 2022 року з фінансовими установами (крім кредитних спілок) договорами про споживчий кредит підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу споживача або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у такому порядку та з дотриманням таких умов: 1) договір про споживчий кредит не забезпечено заставою (іпотекою); 2) відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення із споживача заборгованості за договором про такий споживчий кредит або відповідне виконавче провадження; 3) місцем постійного проживання або покинутим місцем постійного проживання споживача (зокрема, якщо споживач є особою, яка взята на облік як внутрішньо переміщена особа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) є територія України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована російською федерацією територія України, включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; 4) споживач одночасно відповідає таким критеріям: а) станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг" та станом на дату подання заяви про реструктуризацію у споживача наявне невиконане грошове зобов`язання (прострочене грошове зобов`язання та/або грошове зобов`язання, строк сплати якого не настав) перед кредитором або новим кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя у зв`язку з виконанням ним зобов`язань споживача; б) станом на 23 лютого 2022 року у споживача відсутнє прострочене грошове зобов`язання, яке споживач згідно з договором про споживчий кредит зобов`язаний сплатити не пізніше 23 лютого 2022 року, або якщо споживачем внесено кошти на погашення заборгованості за договором про споживчий кредит у розмірі простроченої заборгованості, що існувала станом на 23 лютого 2022 року, чи таку прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; 5) додатково до критеріїв, зазначених у підпункті 4 цього пункту, споживач на дату подання заяви про реструктуризацію відповідає хоча б одному з таких критеріїв: а) державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога, у тому числі виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), є єдиним джерелом

доходу споживача та членів його сім`ї; б) споживач є батьком чи матір`ю багатодітної сім`ї, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг; в) споживач або член його сім`ї є особою з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до пунктів 10-16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а нарахований за три місяці до дати подання заяви про реструктуризацію середньомісячний сукупний дохід споживача та членів його сім`ї не перевищує двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому подано заяву про реструктуризацію.

Відповідно до підпункту 6 пункту 7-1 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України" Про споживче кредитування" реструктуризація грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит здійснюється за заявою про проведення реструктуризації, що подається кредитору у паперовій або електронній формі відповідно до вимог, визначених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", споживачем або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається реєстрованим поштовим відправленням чи електронною поштою.

Згідно з п.п. 7 пункту 7-1 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України" Про споживче кредитування" у заяві про реструктуризацію зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) споживача; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий органі мають відмітку в паспорті); найменування кредитора (повне або скорочене); інформація про номер договору (за наявності), дату укладення договору, яким передбачене грошове зобов`язання, про реструктуризацію якого подається заява; інформація про зареєстроване та задеклароване місце проживання споживача; контактна інформація споживача та його представника (у разі подання заяви про реструктуризацію представником споживача)(номер телефону, адреса електронної пошти тощо); інформація про відповідність споживача критеріям, визначеним цим пунктом, які надають право на реструктуризацію грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит.

За вимогами п.п. 8 пункту 7-1 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України "Про споживче кредитування" до заяви про реструктуризацію додаються такі документи: довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для споживача, який покинув місце постійного проживання, розташоване на території України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованій російською федерацією території України); документи, що підтверджують постійне місце проживання на території України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованій російською федерацією території України; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи споживача та членів його сім`ї - на вимогу кредитора); посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, надане відповідно до пунктів 10-16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (за наявності).

Позивач до відзиву надав копію заяви про реструктуризацію кредитної заборгованості, адресовану до позивача. Однак у матеріалах справи відсутні докази того, що заява була направлена позивачу чи то засобами поштового зв`язку, чи електронною поштою, чи іншими можливими засобами.

Окрім того, слід зазначити, що реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту, а, отже, не звільняє відповідача від сплати заборгованості за кредитним договором.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 45 233,94 (сорок п`ять тисяч двісті тридцять три грн. 94 коп.) грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 947,86 (десять тисяч дев`ятсот сорок сім грн. 86 коп.) грн. заборгованості за відсотками.

3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення суду складено та підписано 19.01.2026р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА