Court ruling № 13327985, 30.11.2010, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11530/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Данилової М.В.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2010 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

03.08.2010 ПАТ «АКБ «Київ»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0000042200/3 від 02.08.2010, в обґрунтування чого зазначило, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм Конституції України, ЗУ «Про державну податкову службу в України», ЗУ «Про систему оподаткування», ЗУ «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами», Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори»№ 56-93 від 20.05.1993, оскільки платником збору за право використання місцевої символіки є юридична особа, а не його філія.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2010 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Оболонському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду без змін.

Так, згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що в листопаді-грудні 2009 року ДПІ у Оболонському районі міста Києва проведено виїзну планову перевірку Оболонської філії ПАТ «АКБ «Київ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2009. За результатами перевірки складено Акт № 4-22-1-22906190 від 12.01.2010.

На підставі Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042200/0 від 25.01.2010. В результаті апеляційного оскарження в адміністративному порядку, відповідачем остаточно прийнято повідомлення-рішення № 0000042200/3 від 02.08.2010, яким визначено податкові зобовязання по збору за право використання місцевої символіки загальною сумою 59160,00 грн., з яких 38641,00 грн. основного платежу, 20519,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою до нарахування податку по збору за право використання місцевої символіки в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні визначені норми п.1.2, 2.1, 4.1, 6.2 Положення, затвердженого рішенням Київської міської ради від 05.02.1994 № 7 «Про введення збору за використання символіки м. Києва», п.п.4.1.4 ст.4, 17.1.1, 17.1.2, 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та необґрунтованим, оскільки сума фінансового зобовязання визначена відносно філії ПАТ «АКБ «Київ», а не стосовно самого Товариства, адже ЗУ «Про систему оподаткування»та Декретом № 56-93 чітко визначено, що збір за право на використання місцевої символіки є різновидом місцевих податків. При цьому ст. 12 Декрету № 56-93 чітко встановлює, що збір за право використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на рішенням Київської міської ради від 09.03.2006 № 149/3240 яким передбачено, що платниками збору є філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, оскільки нормою ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам, здійснюються Верховною Радою України, а ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», № 56-93 від 20.05.1993, визначено лише право органу місцевого самоврядування самостійно встановлювати та визначати порядок сплати місцевих податків і зборів.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що вказаними вище нормативно-правовими актами органам місцевого самоврядування права визначати суб'єктний склад платників збору за право використання місцевої символіки не надано.

З огляду на викладені вище обставини, суд першої інстанції визнав, що ЗУ «Про систему оподаткування»та Декретом № 56-93 запроваджено збір за право використання місцевої символіки, при цьому таким Декретом уповноважено органи місцевого самоврядування на встановлення лише порядку його справляння, без права визначення суб'єктного складу платників такого збору. Платники збору за право використання місцевої символіки чітко визначені Декретом №56-93.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості застосування до спірних правовідносин положень рішення Київської міської ради від 09.03.2006 N 149/3240 в частині визначення суб'єктів справляння збору за право на використання місцевої символіки в частині філій та інших відокремлених підрозділів підприємств і організацій, так як статтею 12 Декрету № 56-93 чітко встановлено такий вичерпний суб'єктний склад, а саме: збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з частинами першою та другою статті 12 Декрету збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Статтею 18 Декрету органам місцевого самоврядування надано право самостійно встановлювати і визначати порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників.

Оскільки філія ПАБ «Київ»не має статусу юридичної особи, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва №0000042200/3 від 02.08.2010 прийняті всупереч вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ч.2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції щодо неможливості застосування до спірних правовідносин положень рішення Київської міської ради від 09.03.2006 N 149/3240 в частині визначення суб'єктів справляння збору за право на використання місцевої символіки в частині філій та інших відокремлених підрозділів підприємств і організацій, так як статтею 12 Декрету № 56-93 чітко встановлено такий вичерпний суб'єктний склад, а саме: збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст.. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2010 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.В. Бєлова

М.В. Данилова

Повний текст виготовлено 06 грудня 2010 року.