Court ruling № 133226402, 09.01.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/17048/25

У Х В А Л А

09 січня 2026 року

м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши клопотання відповідача у справі Одеської митниці, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 100ШИН+» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000332; визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості № UA500500/2025/000202/2 від 23.04.2025.

Ухвалою суду від 06.06.2025 було прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» та відкрито провадження в цій адміністративній справі.

Також, указаною вище ухвалою суду, судом вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

22.06.2025 від відповідача Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування зазначеного клопотання вказує, що незважаючи на те, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності, однак характер спірних правовідносин не дозволяє розглядати справу №420/17048/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, фактичні обставини даної справи потребують надання ґрунтовних усних пояснень сторін з метою повного та всебічного з`ясування, що вимагає розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи задля прийняття у результаті законного та обґрунтованого рішення у справі.

За твердженнями заявника, складність даної справи полягає у характері спірних правовідносин та предметі спору, які потребують надання усних пояснень з метою з`ясування всіх обставин.

Вказує, що розгляд справи без повідомлення учасників справи позбавляє сторін по справі наступних прав, гарантованих статтями 44, 166, 211, 224, 262 КАС України: 1) брати участь у судових засіданнях; 2) брати участь у дослідженні доказів; 3) ставити питання іншим учасникам справи; 4) виступити з вступним словом, надавати усні, в тому числі додаткові, пояснення суду; 5) наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; обмежує право на доступ до правосуддя, яке, за визначенням Конституційного Суду, охоплює можливість особи не лише ініціювати судовий розгляд, а й брати безпосередню участь у процесі (рішення від 12.04.2012 № 9- рп/2012).

Крім того, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін) ускладнює виконання обов`язку покладеного на відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, а саме в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Розглянувши клопотання відповідача, суд вважає його необґрунтованим, у зв`язку із чим вбачає підстави для відмови у його задоволенні виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На думку суду, подане клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не містить належних обґрунтувань та підстав для його задоволення.

Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Заявник у поданому клопотанні не навів жодних переконливих та ґрунтовних доводів, які б доводили необхідності розгляду справи у судовому засідання з викликом (повідомленням) сторін.

У клопотанні не вказано, для встановлення яких саме обставин, виходячи із характеру спірних правовідносин та предмету доказування, необхідно розглянути цю справу саме в судовому засіданні з повідомленням сторін, та що об`єктивно перешкоджає розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній доказів та заяв по суті справи.

Безпосередньо з клопотання відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

З огляду на викладене, на переконання суду, розгляд справи в письмовому провадженні жодним чином не порушує права відповідача, який може подавати до суду відзив на позов, заперечення, заяви, клопотання, тощо, та реагувати відповідним чином на заяви/клопотання іншої сторони у справі.

Письмовий розгляд справи є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом.

Зважаючи на зазначене, оскільки ця справа є справою незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, та враховуючи відсутність у поданому клопотанні обставин, які б свідчили про необхідність розгляду справи саме із повідомленням сторін тому відсутні підстави для розгляду цієї справи в судовому засіданні, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 248, 256, 262 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача у справі Одеської митниці, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА