Decision № 133190852, 08.01.2026, Putyvlskyi District Court of Sumy Oblast

Справа № 584/1038/25

Провадження № 2/584/155/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.01.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.

за участі: секретаря Зікрати Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 3 січня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 03.01.2025-100000961, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, за умовами якого позивач надав йому кредит у розмірі 8000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушив строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 17840 грн. 00 коп., в т.ч.: 8000 грн.00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 6160 грн. 00 коп.- заборгованості за відсотками, 400 грн. 00 коп. заборгованості за комісією за надання кредиту, 3280 грн. 00 коп. заборгованості по неустойці.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 17840 грн. 00 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 11.09.2025 було відкрито провадження у даній справі та визначено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подачі позову клопотав про розгляд справи у його відсутність (а.с.8).

Відповідач в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю (а.с.41).

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 08.01.2026, занесеною до протоколу судового засідання, відповідно до положень ч.4 ст. 206 ЦПК України відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову, зважаючи на те, що визнання відповідачем позову суперечить вимогам закону.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом, 3 січня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 03.01.2025-100000961, за умовами якого вказане товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 8000 грн. на строк 140 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1% у день (а.с.12-18).

Відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого має заборгованість в розмірі 17840 грн. 00 коп., в т.ч.: 8000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 6160 грн. 00 коп.- заборгованості за відсотками, 400 грн. 00 коп. заборгованості за комісією за обслуговування, 3280 грн. 00 коп. заборгованості по неустойці, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором (а.с.25).

У статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон 675-VIII) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону 675-VIII, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.6.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавстві України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Проте, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином, вимога про стягнення неустойки у розмірі 3280 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає, а з відповідача на користь позивача слід стягнути 14560 грн. 00 коп. (17840 3280 = 14560).

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1977 грн. 03 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, пропорційно розміру задоволених вимог ((14560х2422,40)/17840 =1977,03).

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.142, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) 14560 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривен) 00 коп. заборгованості по кредитному договору № 03.01.2025-100000961 від 3 січня 2025 року та 1977 грн. 03 коп. (одну тисячу дев`ятсот сімдесят сім гривень три копійки) витрат по сплаті судового збору при подачі позову.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв