Court ruling № 13318657, 11.11.2010, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-22695/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Господарського суду Донецької області від 27.03.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2006

у справі № 7/368а Господарського суду Донецької області

за позовом Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”

до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

третя особа Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Донецької області від 27.03.2006, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2006, позов ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»задоволений, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ Донецької області від 09.12.2005 № 0000892340/3 про донарахування податкового зобов’язання за платежем збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 288665,00 грн. (в т.ч. 203474,00 грн. –основний платіж та 85191,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов виходив з відсутності факту видобутку позивачем германію та метану, дренажних вод як супутніх корисних копалин, у зв'язку з чим підстави для донарахування податкового зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету відсутні.

В касаційній скарзі Красноармійська ОДПІ Донецької області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Красноармійською ОДПІ Донецької області проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового і валютного законодавства ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»за період з 01.10.2003 по 31.12.2004, за результатами якої складений акт перевірки від 17.06.2005 № 79-23-311-1-31599557 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.06.2005 № 0000892340/0 про донарахування податкового зобов’язання за платежеві збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 288665,00 грн. (в т.ч. 203474,00 грн. –основний платіж та 85191,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 15.07.2005 № 0000892340/1, від 23.09.2005 № 0000892340/2, від 09.12.2005 № 0000892340/3.

Згідно акту перевірки ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»порушив пункт 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння затверджений постановою КМ України від 29.01.1999 № 115 (далі за текстом Порядок № 155), пункт 5.5 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, затверджену наказом Комітету України з питань геології та використання надр, ДПА України від 23.06.1999 № 105/309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.07.1999 № 474/3767) (далі за текстом Інструкція № 105/309) оскільки підприємство не нараховувало та не сплачувало збір за геологорозвідувальні роботи за супутньо залягаючі з кам’яним вугіллям корисні копалини –метан, германій та дренажні води, які використовуються в технологічному процесі, внаслідок чого занижений збір за геологорозвідувальні роботи за перевіряємий період на суму 203474,00 грн.

Пунктом 6 Порядку № 155, пунктом 5.5 Інструкції № 105/309 встановлено, що якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини в повному обсязі, а супутньо залягаючі корисні копалини – із застосуваннями до нього коефіцієнта 0,2.

Об'єктом нарахування збору за геологорозвідувальні роботи, згідно із пунктом 3.1 Інструкції № 105/309, є об'єм добутих копалин.

Суди встановили, що згідно ліцензії від 29.07.2002р. № 2751 позивач має право на видобування основної корисної копалини –вугілля кам’яного, супутніх корисних копалин – германію, метану, кількість запасів яких визначена в ліцензії на час її видачі, а також дренажні води. З 19.12.2003р. на підставі ліцензії від 19.12.2003 № 3316 позивач має право на видобування основної корисної копалини –вугілля кам’яного, супутніх корисних копалин –германію, метану.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.06.2003р. по справі №34/47а між тими ж сторонами, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2003р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2004р. встановлено, що вилучення газу метану та германію є технологічно вимушеним, внаслідок того, що дегазація вугледобувного масиву (технологічний процес по штучному вилученню метану з вугледобувного масиву) є складовою частиною процесу вугледобування, тому не може вважатись видобутком корисних копалин, вміст германію у вугіллі шахти нижчий від мінімальної норми вмісту 25г/т і становить 1,2 г/т вугілля, внаслідок чого його не можна віднести до супутніх корисних копалин як товарну продукцію позивача, видобуток якої є економічно доцільним.

Також судами встановлено, що метан, яких міститься в пластах, що розроблюються, надходить на поверхню в ході роботи системи вентиляції та випереджувальної примусової дегазації. Частина суміші використовується позивачем на побутові потреби –для роботи котельні, і, як вірно встановлено, збір в цьому випадку не стягується відповідно до пункту 7 Інструкції № 105/309 (акт геологічної інспекції від 13.06.2005).

Відтак, факт видобування позивачем германію та метану не встановлений.

За Правилами безпеки у вугільних шахтах (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.10.2000р. за № 715/4936) на шахтах повинні бути водовідливні установки, які забезпечують відкачку максимальних притоків води у діючі гірничі вироблення та якими видаляються шахтні води.

Судами встановлено, що позивач видаляє шахтні води і що це є невід’ємною частиною технологічного процесу по видобутку вугілля.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 105/309 за видобуток таких підземних вод збір за геологорозвідувальні роботи не справляється.

Враховуючи викладене, факт видобування позивачем супутніх корисних копалин –германію, метану та дренажних вод не встановлений, відтак, донарахування податкового зобов’язання спірним податковим повідомленням-рішення податкового зобов’язання є безпідставним.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваного судового рішення нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 27.03.2006, ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2006 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписО.В.Карась

підписМ.І.Костенко

підписА.О.Рибченко

підписО.І.Степашко