№ 13318499, 18.11.2010, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-30195/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «РАТ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010

у справі № 2а-10421/10/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

до Селянського (фермерського) господарства «РАТ»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010, позов Артемівської ОДПІ Донецької області про стягнення з Селянського (фермерського) господарства «РАТ»податкового боргу в розмірі 4760,00 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток підприємств в сумі 4250,00 грн., штрафні (фінансові) санкції з земельного податку в сумі 510,00 грн.) задоволений.

В касаційній скарзі Селянське (фермерське) господарство «РАТ»просить скасувати прийняті у справі судові рішення, в позові відмовити посилаючись на те, що підприємством прийняте рішення щодо припинення діяльності, фактично господарська діяльність не здійснювалась, а тому зобов’язання щодо подання податкової звітності до ДПІ відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Артемівською ОДПІ Донецької області проведені перевірки Селянського (фермерського) господарства «РАТ»з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за результатами яких складені акти перевірки від 23.11.2007 № 2631/1540/30878861, від 28.01.2008 № 189/1540/30878861, від 14.03.2008 № 623/1540/30878861, від 12.06.2008 № 1386/1540/30878861, від 08.09.2008 № 1975/1540/30878861, від 02.12.2008 № 2827/1540/30878861, від 15.01.2009 № 70/1540/30878861, від 02.03.2009 № 601/1540/30878861, від 03.06.2009 № 2157/1540/30878861, від 07.09.2009 № 3115/1540/30878861, від 02.12.2009 № 3817/1540/30878861, від 02.03.2010 № 410/1540/30878861 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.12.2007 № 0004041540/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2380,00 грн., від 11.02.2008 № 0000791540 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн., від 26.03.2008 № 0001481540 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн., від 02.07.2008 № 0002481540 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн., від 19.09.2008 № 0003201540, від 12.12.2008 № 0003971540 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн., від 29.01.2009 № 0000571540 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн., від 12.03.2009 № 0001101540 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн., від 17.06.2009 № 0002091540 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн., від 16.09.2009 № 2961540 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн., від 16.12.2009 № 0003561540 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн., від 11.03.2010 № 0000291540 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн.

29.12.2007 Артемівською ОДПІ Донецької області проведена перевірка Селянського (фермерського) господарства «РАТ»з питання неподання податкової звітності по земельному податку за 2005-2007р.р., за результатами якої складений акт перевірки від 29.12.2007 № 3015/1840/30878861 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.01.2008 № 000005840 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем вказаної суми податкового зобов’язання в строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі –Закон № 2181-ІІІ), згадані суми в силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 цієї статті визнані податковим органом сумою податкового боргу з направленням щодо її сплати першої податкової вимоги від 20.12.2007 № 1/424 та другої податкової вимоги від 28.01.2008 № 2/24.

Встановивши факт неподання відповідачем до податкового органу за місцем податкового обліку податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2004 рік; І квартал та І півріччя, ІІІ квартали 2005 року, 11 місяців 2005 року, 2005 рік; І та І півріччя, ІІІ квартали 2006 року, 11 місяців 2006 року, 2006 рік; І та І півріччя, ІІІ квартали 2007 року, 11 місяців 2007 року, 2007 рік; І квартал та І півріччя 2008 року, ІІІ квартали 2008 року, 11 місяців 2008 року, 2008 рік; І квартал та І півріччя, ІІІ квартали 2009 року, 2009 рік; земельного податку за 2005-2007 роки, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо правомірного визначення спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 4760,00 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток підприємств в сумі 4250,00 грн., штрафні (фінансові) санкції з земельного податку в сумі 510,00 грн.) застосованого на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.

Абзацом 1 підпункту 17.1.1 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

У відповідності до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 зазначеного Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 цього ж Закону податкове зобов’язання –зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Згідно з пунктом 1.3 цієї статті податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За визначенням пункту 1.5 цієї статті штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що сума штрафних санкцій за змістом Закону № 2181-ІІІ є складовою податкового зобов’язання. А відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону.

Застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4590,00 грн. за період 2005-2009р.р. здійснено в межах строку давності, разом з тим, застосування спірним податковим повідомленням-рішенням від 11.02.2008 № 0000791540 штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2004 рік в сумі 170,00 грн., граничний термін подання якої 09.02.2005р., не відповідає правильному застосуванню підпункту 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ.

Враховуючи викладене відсутні підстави для задоволення позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн.

Пунктом 1.1 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ визначено поняття платника податків - це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремленні підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 № 755-IV юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

З огляду на викладене, момент позбавлення відповідача статусу юридичної особи слід пов’язувати не з прийняттям рішення про припинення діяльності підприємства та створення ліквідаційної комісії, а з датою внесення відповідного запису в Єдиний державний реєстр.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи відповідача про відсутність у зв’язку із припиненням діяльності підприємства обов’язку подавати податкову звітність, правильно виходив з того, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 27.08.2010р. до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення підприємства відповідача не внесений (а.с. 118-120).

Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись пунктом 1 частини 1 ст. 157, ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «РАТ»задовольнити частково; змінити постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010.

Позов задовольнити частково: стягнути з Селянського (фермерського) господарства «РАТ»(84558, Донецька область, с. Кліщєвка, вул. Красноармійська, 19) штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 4080,00 грн. ( чотири тисячі вісімдесят гривен 00 коп. ) на рахунок 31110009700134, код платежу 11021000, одержувач Державний бюджет України, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в Донецькій області, ЄДР 34686516, МФО 834016; штрафні ( фінансові ) санкції із земельного податку в розмірі 510,90 грн. ( п’ятсот десять грн.. 90 коп. ) на рахунок 33216811700149, код платежу 13050100, одержувач місцевий бюджет Краснянської сільської ради, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДР 34686516.

В позові про стягнення штрафних ( фінансових ) санкцій з податку на прибуток у розмірі 170,00 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених ст.ст. 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко