Court ruling № 133077795, 31.12.2025, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 756/2195/19

провадження № 2-зз/753/88/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик», про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик», про поділ спільного майна подружжя.

23.12.2025 відповідач ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову - зняття арешту із земельної ділянки площею 9,4 га, що знаходиться в с. Липове Глобинського (Кременчуцького) району Полтавської області (далі також - земельна ділянка).

Заява мотивована тим, що раніше суд відмовив у знятті арешту із земельної ділянки з посиланням на той факт, що рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 20.11.2025 по справі № 527/2940/24 не набрало законної сили, але станом на 23.12.2025 це рішення набрало законної сили.

На момент реєстрації заяви про скасування заходів забезпечення позовурозподіл судових справ на суддю Лужецьку О. Р. не здійснювався у зв`язку з відпусткою, а тому заяву передано для розгляду судді Трусовій Т. О.

За результатами розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позовусуддя встановив підстави для визнання її подання зловживанням процесуальними правами.

Так, відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом цивільного судочинства учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом положень цивільного процесуального закону зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, серед яких подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою цієї норми суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (частина перша статті 144 ЦПК України).

За приписами статті 148 ЦПК України однією з підстав для постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу є зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

З матеріалів справи убачається, що за результатами розгляду попередньої заяви відповідача з аналогічними вимогами 15.12.2025 суд під головуванням судді Лужецької О. Р. постановив ухвалу про відмову у скасуванні забезпечення позову.

Незважаючи на те, що у попередній заяві відповідач мотивував свої вимоги наявністю рішення суду у цивільній справі № 527/2940/24, а у розглядуваній - набранням цим рішенням законної сили, дослідженням змісту ухвали суду від 15.12.2025 установлено, що зазначена обставина (не набрання рішенням суду законної сили) не була ключовою підставою для відмови у скасуванні забезпечення позову.

В ухвалі за результатами розгляду попередньої заяви про скасування заходів забезпечення позову суд послався на її необґрунтованість в цілому вказуючи, що рішення суду у цивільній справі № 527/2940/24 може бути враховане судом лише під час розгляду справи по суті.

Зазначена ухвала ніким не оскаржена, не скасована і є чинною, її копія одержана відповідачем в електронному кабінеті, а відтак при поданні повторної заяви про скасування заходів забезпечення позову з тих же підстав він не міг не розуміти, що це питання вже вирішено судом, а його доводи визнані необґрунтованими.

За змістом заяви новою обставиною, яка зумовлює необхідність скасування заходів забезпечення позову, є набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі № 527/2940/24,проте доказу на підтвердження цього факту (рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили) відповідач не надав, що само по собі свідчить про її завідому безпідставність.

Наведені обставини в своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що звертаючись до суду з повторною заявою про скасування заходів забезпечення позову з тих же підстав та без надання доказів наявності нових обставин відповідач ОСОБА_1 не керується завданням цивільного судочинства, а фактично намагається змусити суд переглянути своє рішення, прийняте за результатами розгляду його попередньої заяви про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, подання відповідачем ОСОБА_1 заяви про скасування заходів забезпечення позову визнається зловживанням процесуальними правами, що є підставою для її повернення та стягнення з відповідача в дохід державного бюджетуштрафу в межах санкції, встановленої частиною першою статті 148 ЦПК України.

Керуючись статтями 44, 143, 144, 148, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Визнати подання відповідачем ОСОБА_1 повторної заяви про скасування заходів забезпечення позову зловживанням його процесуальними правами та повернути заяву.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету штраф в розмірі один прожитковий мінімум для працездатних осіб, що становить 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

стягувач: Державна судова адміністрація, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100; юридична адреса: 01021 м. Київ, вул. Липська, 18/5.

боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 .

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:

Ухвала підписана суддею 31.12.2025.