Decision № 132879567, 24.12.2025, Ternopil District Administrative Court

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4522/25

24 грудня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС-ТРЕЙД КОМЕРЦ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс-Трейд Комерц» (далі позивач, або Товариство) звернулося до суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі відповідач, або митний орган) у якій просить ухвалити рішення про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2025 №UA403030/2025/000018/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 02 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс-Трейд Комерц", Покупцем та Компанією VKO TOBACCO & CIGARETTES TRADING CO LLC, Постачальником, було укладено Договір поставки №01/25 на поставку тютюнової сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції.

Між Покупцем та Постачальником було укладено специфікацію №53 від 27.062025 року за якою поставляється Розширена жилка тютюну у кількості 8 640,00 кг. У даній специфікації Сторони погодили умови поставки, а саме: DAP, Кам`янець-Подільський, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010.

Постачальником було виставлено рахунок №00INV25-0000053 від 27.06.2025 на Товар у загальному розмірі 28 857,60 Євро (3,34 Євро/кг).

Позивач 30 червня 2025 року подав до відповідача електронну митну декларацію №25UA403030008168U0, для здійснення митного оформлення товару, до якої долучені документи, на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Однак після консультацій митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2025 №UA403030/2025/000018/2, яке позивач вважає протиправним, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач, у встановлений судом строк подав відзив на позов у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Рішення про коригування митної вартості №UA403030/2025/000018/2 виносилось на товар «Тютюн та замінники тютюну промислового призначенна неароматизований - розширена жилка тютюну CRES-MG - 8640.00 кг; жилка пройшла технологічну обробку, виготовлена з жилок тютюнового листа, шляхом різання та подальшого розширення (вибуху) по спеціальній технології. Сфера застосування - тютюнова промисловість,для промислового виготовлення кальянного табаку. Виробник: KT INTERNATIONAL SA Країна виробництва: BG Торговельнра марка: KT INTERNATIONAL» .

Під час здійснення митного оформлення за цією митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено, що:

1. Оцінюваний товар постачається на підставі договору поставки від 02.01.2025 № 01/25 (далі - Контракт), укладеним між ТОВ «ЛЮКС-ТРЕЙД КОМЕРЦ» (код ЄДРПОУ 44579896) «Покупець» та Компанією VKO TOBACCO & CIGARETTES TRADING CO LLC «Постачальник», що зареєстрована в Об`єднаних Арабських Еміратах. Згідно пункту 4.1.3 Постачальник повинен надати Покупцю документацію на Товар, а саме: е-АТ (акцизний документ) та вагова відомість, які до митного оформлення не подані;

2. Відповідно до специфікації від 27.06.2025 №53 до вищевказаного договору умови поставки DAP Kamianets-Podilskyi, а в інвойсі від 27.06.2025 №0000041686 вказано умову поставки EXW Plovdiv та в пункті умови оплати: 100% передоплата перед початком виробництва. Платіжний документ про здійснення передоплати за товар до митного оформлення не подано;

3. В копії митної декларації країни відправлення від 27.06.2025 №25BG003009A15130B0 зазначені умови поставки EXW Plovdiv, хоча заявлені декларантом - DAP. Kamianets-Podilskyi.

Отже, вищезазначене може свідчити про недостовірність числових значень заявленої митної вартості товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 МКУ митним органом надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

Однак, листом від 01.07.2025 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи в повному обсязі і просить прийняти рішення і оформити митну декларацію.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Тернопільська митниця не визнала заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ, за результатами яких сторони не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість визначена за резервним методом (ст. 64 МКУ). За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості за ЕМД від 10.06.2025№25UA102090000905U9 (Товар - Тютюн експондований, що використовується в якості сировини для виготовлення сигарет: SEDE013930Z MM ADF ACB25 NON EU (31207198). Умови поставки - DAP) на рівні 8,25 євро/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Зважаючи на викладене, Тернопільська митниця вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 13.08.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 14.08.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 02.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (викликом) сторін.

Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № 01/25 від 02.01.2025, укладеного між компанією "VKO TOBACCO & CIGARETTES TRADING CO LLC," (ОАЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс-Трейд Комерц" (Україна), згідно із рахунками-фактурами (інвойсами) №0000041686 від 27.06.2025 та №00INV25-0000053 від 27.06.2025, Позивачем на митну територію України ввезено товар.

30 червня 2025 року уповноваженою особою Товариства, агентом з митного оформлення Бартошик О.М., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 25UA403030008168U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: «Тютюн та замінники тютюну промислового призначенна неароматизований - розширена жилка тютюну CRES-MG - 8640.00 кг; жилка пройшла технологічну обробку, виготовлена з жилок тютюнового листа, шляхом різання та подальшого розширення (вибуху) по спеціальній технології. Сфера застосування - тютюнова промисловість,для промислового виготовлення кальянного табаку. Виробник: KT INTERNATIONAL SA Країна виробництва: BG Торговельнра марка: KT INTERNATIONAL».

Як слідує з матеріалів справи та з інформації, що міститься в графі 44 МД і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2025/000180, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано наступні документи: сертифікат якості №б/н від 27.06.2025; пакувальний лист № б/н від 27.06.2025; рахунок-фактуру (інвойс) № 0000041686 від 27.06.2025; рахунок-фактуру (інвойс) № 00INV25-0000053 від 27.06.2025; автотранспортну накладну № б/н від 27.06.2025; фітосанітарний сертифікат № EU/BG/1607032 від 27.06.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 № 0000730122 від 27.06.2025; статус особи, яка подає митну декларацію №2; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/25 від 02.01.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №53 від 27.06.2025; договір про надання послуг митного брокера № 23012025 від 23.01.2025; ліцензія на право виробництва тютюнових виробів №990111202400003 від 09.08.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 13066485; інші некласифіковані документи - Гарантійний лист ЛК-53/2025 від 27.06.2025; інші некласифіковані документи - Сертифікат фумігації №2001 від 27.06.2025; копія митної декларації країни відправлення №25BG003009A15130B0 від 27.06.2025.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015№ 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»; « 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів»; « 119-6 Перевірка на предмет застосованих санкцій відповідно до Закону України «Про санкції»»; « 202-1 Проведення часткового огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення»; « 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Зверніть увагу, до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22 вересня 2005 року № 2899-IVвнесено зміни щодо встановлення заборони імпорту для реалізації на території України окремих тютюнових виробів (детальніше - див, статтю 10 відповідного Закону.

Ч.2 ст.338 МКУ СУР Індикатори ризику: пункт 3.3.4 "Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено".

По особі можливо застосовано санкції Ради національної безпеки і оборони України. Необхідно:- встановити відповідність особи, відносно якої спрацювала АСУР, даним про особу, відносно якої застосовані санкції, а також відповідність виду дій цієї особи - застосованим санкціям (поглиблене опрацювання наданих до митного контролю та митного оформлення документів, за потреби - отримання додаткових документів).- у разі встановлення повного співпадіння - вжити заходів в установленому порядку для відмови у митному оформленні/пропуску, також вжити заходів для повідомлення державних органів, яким доручено забезпечити реалізацію і моніторинг ефективності санкцій (зокрема. Служби безпеки України), а також Державної прикордонної служби України.».

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платжі здійснюються за умовами, визначеними договором угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких полуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Уповноваженою особою декларанта листом від 01.07.2025 повідомлено митницю про те, що усі додаткові документи надані в повному обсязі і просить прийняти рішення і оформити митну декларацію.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2025 №UA403030/2025/000018/2, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором, угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких полуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Під час здійснення митного оформлення встановлено наступне:

Оцінюваний товар постачається на підставі договору поставки від 02.01.2025 № 01/25 (далі - Контракт), укладеним між ТОВ «ЛЮКС-ТРЕЙД КОМЕРЦ» (код ЄДРПОУ 44579896) «Покупець» та Компанією VKO TOBACCO & CIGARETTES TRADING CO LLC «Постачальник», що зареєстрована в Об`єднаних Арабських Еміратах. Згідно пункту 4.1.3 Постачальник повинен надати Покупцю документацію на Товар, а саме: е-АТ (акцизний документ) та вагова відомість, які до митного оформлення не подані.

Відповідно до специфікації від 27.06.2025 №53 до вищевказаного договору умови поставки DAP Kamianets-Podilskyi, а в інвойсі від 27.06.2025 № 0000041686 вказано умову поставки EXW Plovdiv та в пункті умови оплати: 100% передоплата перед початком виробництва. Платіжний документ про здійснення передоплати за товар до митного оформлення не подано.

Також в копії митної декларації країни відправлення від 27.06.2025 №25BG003009A15130B0 зазначені умови поставки EXW Plovdiv, хоча заявлені декларантом - DAP. Kamianets-Podilskyi.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості за ЕМД від 10.06.2025№25UA102090000905U9 (Товар - Тютюн експондований, що використовується в якості сировини для виготовлення сигарет: SEDE013930Z MM ADF ACB25 NON EU (31207198). Умови поставки - DAP) на рівні 8,25 євро/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Не погоджуючись із вказаним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Мотивувальна частина

Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача від 02.07.2025 №UA403030/2025/000018/2 про коригування митної вартості товарів.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку оскаржуваному рішенню, оцінивши його на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав та причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Зокрема вказати причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Тобто, обґрунтовано встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ рахунок-фактура (інвойс) № 0000041686 від 27.06.2025 та № 00INV25-0000053 від 27.06.2025 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем надано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 01/25 від 02.01.2025 з доповненням №53 від 27.06.2025.

Також, митному органу надано: сертифікат якості №б/н від 27.06.2025; пакувальний лист № б/н від 27.06.2025; автотранспортну накладну № б/н від 27.06.2025; фітосанітарний сертифікат № EU/BG/1607032 від 27.06.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 № 0000730122 від 27.06.2025; статус особи, яка подає митну декларацію №2; договір про надання послуг митного брокера № 23012025 від 23.01.2025; ліцензію на право виробництва тютюнових виробів №990111202400003 від 09.08.2024; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 13066485; гарантійний лист ЛК-53/2025 від 27.06.2025; сертифікат фумігації №2001 від 27.06.2025; копію митної декларації країни відправлення №25BG003009A15130B0 від 27.06.2025.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Враховуючи вказані висновки Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Як встановлено судом, 02.01.2025 було укладено Договір поставки №01/25, за умовами даного Договору постачальник бере на себе зобов`язання здійснювати поставку тютюнової сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції (надалі за текстом - Товар) Покупцю, а покупець - приймати та оплачувати поставлений Постачальником Товар (п. 1.1. Договору). Кількість, асортимент та ціна Товару визначається Сторонами у відповідних Специфікаціях, які підписуються Сторонами за фактом ініціювання кожної поставки, та є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2. Договору). Ціна Товару встановлюється Сторонами за попередньою згодою у доларах США або Євро, та відображається у відповідних Специфікаціях, а також постачальником в рахунку чи проформі рахунку (п. 2.1. Договору). Сторони домовились, що при узгодженні умов поставки керуватимуться правилами ІНКОТЕРМС 2010 р. (п. 2.3. Договору). Оплата поставленого Товару здійснюється покупцем у безготівковій формі на банківський рахунок постачальника, що зазначений у даному Договорі, у сумі, визначеній у відповідних Специфікаціях, протягом 365 календарних днів з моменту поставки Товару. Датою поставки Сторони вважають дату, зазначену у відповідній вантажно-митній декларації (п. 3.1. Договору).

У спірному рішенні відповідач зазначає, що позивачем не подано е-АТ (акцизний документ), який передбачений у п. 4.1.3. Договору.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства України, акцизний електронний документ складається економічним оператором виключно на активовані електронні марки акцизного податку (п. 13 Порядку складання акцизного електронного документа, затвердженого постановою Кабінету міністрів України, від 04.10.2024 №1144).

Відповідно до специфікації №53 від 27.06.2025 до Договору поставки №01/25 від 02.01.2025 р. та поданої до митного оформлення декларації №25UA403030008168U0 здійснювалась поставка тютюнової сировини. Операції з ввезення на митну територію України тютюнової сировини здійснюють суб`єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, яка надавалась до митного оформлення.

Як слідує з матеріалів справи, розмитнення тютюнової сировини здійснювалося позивачем з преференцією відповідно до пп. 213.3 ст. 213 ПК України: Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування: ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), які реалізуються на митній території України або на експорт, або вивезення за межі митної території України невикористаної у виробництві сировини, та пред`явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Ця норма не поширюється на операції з ввезення пального.

Заявлену преференцію відображено у розділі 36 митної декларації із зазначенням коду 000130000, яка передбачає звільнення від акцизного податку.

Враховуючи означене, суд вважає, що е-АТ (акцизний документ) щодо поставленого товару не оформлюється, оскільки розмитненню підлягала саме тютюнова сировина, а не тютюнові вироби, які підлягають маркуванню акцизними марками.

Суд зазначає, що за правилами, що діють на території України, готовий продукт, а саме тютюнові вироби, повинні мати марку акцизного податку для реалізації на території України.

Відповідно до п. 4.1.3. «Постачальник зобов`язується надати Покупцю не пізніше 24 годин з моменту відвантаження товару заповнену відповідно до інструкцій Покупця документацію на Товар...».

Оскільки, надання е-АТ (акцизний документ) для даного виду товару не передбачено та не оформлювалось, інструкцій щодо його надання, відповідно до даного підпункту до постачальника не надходило, суд приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що такий документи до митного органу не подавався у зв`язку із його відсутністю.

Відповідач у рішенні також зазначив, що відповідно до Специфікації №53 від 27.06.2025 умови поставки DAP, Кам`янець-Подільський, Україна, а в інвойсі від 27.06.2025 №0000041686 вказано умову поставки EXW Plovdiv та в пункті умови оплати: 100% передоплата перед початком виробництва. Платіжний документ про здійснення передоплати за товар до митного оформлення не подано. Також, відповідач зазначає, що у копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки EXW, хоча заявлені декларантом - DAP.

Однак слід зазанчити, що ці документи створені у господарських відносинах між різними суб`єктами господарювання.

Так, VKO TOBACCO & CIGARETTES TRADING CO LLC до того як реалізував тютюнову сировину позивачу, придбав її у компанії KT INTERNATIONAL SA.

Відповідно до п. 5. ч.2. ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Постачальником Товару було надано позивачу копію інвойсу від KT INTERNATIONAL SA №41305 від 08.05.2025 р. до VKO TOBACCO & CIGARETTES TRADING CO LLC, та враховуючи отримання такого інвойсу (інших сторін), позивачем і було надано його відповідачу на виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України, для підтвердження митної вартості.

Суд звертає увагу, що у даному інвойсі позивач зазначений як вантажоодержувач товару. Будь-яких договорів/контрактів між позивачем та KT INTERNATIONAL SA не укладалось.

Зазначений Товар поставлявся на умовах укладеного Договору поставки №01/25 від 02.01.2025 між позивачем та Компанією VKO TOBACCO & CIGARETTES TRADING CO LLC, і відповідно до цього Договору було укладено специфікацію з зазначенням умов поставки - DAP, Кам`янець-Подільський, Україна.

В подальшому, VKO TOBACCO & CIGARETTES TRADING CO LLC, на підставі укладеного з позивачем Договору та специфікації, виставила рахунок №00INV25- 0000053 від 27.06.2025, у якому відображаються погоджені Сторонами умови поставки - DAP, Кам`янець-Подільський, Україна. Виставлений рахунок, на думку суду, відповідає умовам як чинного законодавства України так і міжнародному. У рахунку зазначено, в тому числі і вантажовідправника Товару - KT INTERNATIONAL SA.

Митна декларація країни відправлення №25BG003009A15130B0 заповнювалась вантажовідправником Товару KT INTERNATIONAL SA у відповідності до підписаних документів та договірних відносин з VKO TOBACCO & CIGARETTES TRADING CO LLC (дане підтверджується інвойсом №41686 від 27.062025) та умови поставки «EXW» визначались виключно домовленістю між цими сторонами і, на думку суду, жодним чином не відносяться до взаємовідносин позивача з VKO TOBACCO & CIGARETTES TRADING CO LLC.

Позивач отримав копію митної декларації країни відправлення №25BG003009A15130B0 від VKO TOBACCO & CIGARETTES TRADING CO LLC для подання у митні органи на території України для підтвердження ціни на Товар.

Також сумніви митного органу зводяться і до розбіжностей щодо умов оплати товару.

З даного приводу суд зауважує, що що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Така правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року справі №826/10527/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п. 3.2. Договору поставки №01/25 від 02 січня 2025 року оплата Товару може бути здійснена у будь-якій сумі, що еквівалентна ціні Товару, що зазначена у Специфікації та рахунку (проформі рахунку) у доларах США або Євро.

Відповідно, за умовами Договору Сторони домовились про відстрочення платежу і дане є виключно домовленістю між Сторонами, залежить від конкретних умов поставки, та не має жодного відношення до визначення митної вартості, митного органу та будь-яких третіх сторін. Так, з врахуванням умов Договору поставки №01/25 від 02 січня 2025 року (відстрочення платежу на 365 днів п. 3.1. Договору) позивач має право на відстрочення оплати до 02 липня 2026 року.

Таким чином, встановлені у цій справі обставини, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не навів належних обґрунтувань щодо документального не підтвердження складових митної вартості та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19).

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, не навів характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована належними та допустимими доказами у справі.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійсненні коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2025 №UA403030/2025/000018/2 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судові витрати

Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 030,54 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.07.2025 №184. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 5 030,54 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Трейд Комерц» до Тернопільської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.07.2025 №UA403030/2025/000018/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Трейд Комерц» судовий збір у розмірі 5 030 (п`ять тисяч тридцять) гривень 54 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 24 грудня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС-ТРЕЙД КОМЕРЦ" (місцезнаходження: вул. Михайла Грушевського, 49, оф.208,м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49069 код ЄДРПОУ 44579896);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004 код ЄДРПОУ 43985576);

Головуючий суддя Юзьків М.І.