Decision № 132865762, 18.11.2025, Zolotonosha City and District Court of Cherkasy Oblast

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/4289/24

номер провадження 2/695/618/25

18 листопада 2025 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Землянухіної Є.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Верра Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 97071329000 від 01.12.2020 року в сумі 27 579,07 грн.

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.12.2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №97071329000, підписаний особистим підписом відповідача, відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» встановило ОСОБА_1 ліміт кредитування в розмірі 10 000,00 грн. зі строком дії до 05.12.2022. За змістом вказаного договору процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки та процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями становить 55%; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями протягом пільгового періоду становить 0,00%; пільговий період для погашення заборгованості до 56 днів.

Відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з Правилами (Договірними умовами) споживчого кредитування позичальників AT «УкрСиббанк» та договором на рахунок банку шляхом сплати до 10-го числа щомісячно мінімальної суми поповнення карткового рахунку - п. 2.5 Кредитного договору.

П. 2.6. Кредитного договору встановлена відповідальність відповідача. Так у разі прострочення сплати відповідачем чергового платежу Банк має право вимагати сплати відповідачем комісії за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу в розмірі до 500 грн. Банк має право не застосовувати цю комісію або застосовувати не в повній мірі, про що банк повідомляє клієнта шляхом розміщення оголошення на сайті банку.

Сторони також домовилися, що цей договір-анкета містить заяву клієнта на відкриття карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається.

25.01.2023 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» укладений договір факторингу №237, згідно якого АТ «УКРСИББАНК» передає ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» приймає належні АТ «УКРСИББАНК» права вимоги до боржників, вказані в Реєстрі боржників.

Згідно з пунктом 2 вказаного договору за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами в паперовому вигляді.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає в день підписання акту приймання-передачі права вимоги (додаток 2 до цього договору), але не раніше сплати фактором суми фінансування в порядку, визначеному договором. Після підписання акту приймання-передачі права вимоги клієнт втрачає права на будь-які платежі боржників в оплату їх заборгованостей за первинними договорами, за якими право вимоги перейшло до фактора.

Копією платіжної інструкції № 67 від 25 січня 2023 року підтверджується сплата позивачем Акціонерному товариству «УКРСИББАНК» 4937295 грн. 85 коп. за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 237 від 25 січня 2023 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №97071329000 від 01.12.2020 року.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 станом на 04.11.2024 року має заборгованість перед ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» у розмірі 27 579,07 грн., з яких: 17 296,80 грн. сума заборгованості за основним боргом; 10 211,37 грн. сума заборгованості за відсотками та 70,90 грн. заборгованість за комісією.

Згідно вимоги №2689 від 04.10.2024, ОСОБА_1 повідомлено про відступлення прав вимоги за кредитним договором №97071329000 від 01.12.2020 року та про необхідність повернення грошових коштів у сумі 27 579,07 грн. на користь ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС».

Відповідно до отриманого на запит суду руху по рахунку відповідач ОСОБА_1 за період з 01.12.2020 по 25.01.2023 користувався кредитними коштами, корегував кредитний ліміт, погашав заборгованість, здійснював перерахунок коштів

Правовою підставою заявлених ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов`язальні правовідношення. Так, судом установлено, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені статей 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, аст.615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідачем, всупереч положенню ч.1 ст.81 ЦПК України, не надано жодних доказів своєчасного та в повному обсязі виконання умов кредитного договору, у передбачені договором строки кредит не погашений.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитними коштами, в сумі 10 211 37 грн., то суд зазначає наступне.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України. Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Як установлено судом, сторони в договорі узгодили строк та умови кредитування, тому позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитом відповідачем протягом указаного строку.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивач не перевищував нарахування встановленої кредитним договором ставки по відсоткам за наданим кредитом та строк їх нарахування, тому до стягнення з відповідача підлягають відсотки в сумі 10 211,37 грн.

Вирішуючи спір щодо підстав та розміру нарахованої позивачем комісії, то суд керується таким.

Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно з кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Отже, вказаний закон не містить заборони щодо встановлення комісії кредитодавця, котра включається до загальних витрат за кредитом. Але, слід звернути увагу на те, що в кредитному договорі має бути визначено перелік послуг та дій, за які встановлено нарахування комісії.

Здійснення розрахунково-касового обслуговування та ведення кредитної справи включається до обсягу наданих послуг у виді кредитування та здійснюється банком на свою користь. Відтак стягнення за це додаткових коштів у виді комісії є порушенням прав споживача.

Зокрема, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, а тому положення вказаного кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту у виді комісії є нікчемними відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків за подібних відносин дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/224/21 (постанова від 06.11.2023).

Відтак, вести мову про те, що вимоги про сплату позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості є справедливими та обґрунтованими підстав немає.

Відтак, зібрані в справі докази в поєднанні з означеними приписами норм права вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 1018 від 01.11.2024 позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, у розмірі 27 508,17 грн (99,74%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 3020,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 97071329000 від 01.12.2020 року в сумі 27 508,17 грн. (двадцять сім тисяч п`ятсот вісім) гривень 17 коп., що складається з заборгованості за основним боргом 17 296,80 грн. та процентів 10 211,37 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» суму сплаченого судового збору 3020,00 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко