Court ruling № 132820232, 23.12.2025, Samarskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 202/7435/25

Провадження № 2/206/3559/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2025 м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра:

головуючого судді Малихіної В.В.,

за участю секретаря Тимченко Ю.А.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

11 грудня 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. У заяві позивач повідомляє про те, що відповідачем повністю сплачено заборгованість за кредитним договором.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до п.2 ч.1,ч.2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), від 15 листопада 2023 року у справі № 522/3680/22 (провадження № 61-12919св23).

В своїй заяві, яка подана після відкриття провадження у справі, представник позивача повідомляє, що відповідачем повністю сплачено заборгованість за кредитним договором, а тому просить закрити провадження у справі.

Таким чином, предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, що унеможливлює закриття провадження у справі з підстав відсутності спору.

Водночас, у своїй заяві представник позивача не підтримує позовні вимоги та фактично відмовляється від них.

За таких підстав суд приходить до висновку про можливість закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Приписами частини 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що заява представника позивача підлягає задоволенню та провадження у справі необхідно закрити за п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 61, 64, 142, 255 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 закрити на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Малихіна