Decision № 132819113, 04.12.2025, Kherson City Court of Kherson Oblast

Справа № 766/12309/25

н/п 2/766/11442/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.

за участю секретаря Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що 17.04.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4564987 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором та погодили умови договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 29900,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ КБ «ПриватБанк». Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов. Відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору. За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4564987 від 17.04.2024 року у період з 17.04.2024 року по 25.11.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 166692,62 грн. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 25.11.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 25/11/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло право грошової вимоги до відповідача. До позивача, відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.11.2024 року №25/11/2024 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4564987 від 17.04.2024 року у загальному розмірі 211542,62 грн., з якої: заборгованість з тіла кредиту 29900 грн., заборгованості за процентами 166692,62 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 14950 грн. Крім того, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські Фінансові операції» з дати факторингу 26.11.2024 року донараховано відсотки за (127 календарних днів). 29900 грн * 2,5 % = 747,5 грн* 127 календарних дні = 94932,5 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 291525,12 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 29900 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 166692,62 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими позивачем у розмірі 94932,5 грн та стягнути понесені судові витрати. В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з відповідача на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.08.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12..2025 року ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити в повному обсязі. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, відзив на позовну заяву не надавав.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280, 281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.04.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4564987 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором та погодили умови договору.

Сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту 29 900,00 грн (п. 1.2 договору); строк кредиту 350 днів ( п. 1.3 договору) з 17.04.2024 року по 02.04.2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. На пільговий строк 25 днів погоджено умови пільгового кредитування на умовах 1,625 % у день. Відповідно до п. 1.4.1 Договору передбачно стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредитування ( п. 1.3Договору).

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 29900,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ КБ «ПриватБанк», про що свідчить довідка платіжного провайдера ТОВ Пейтек Україна про успашне перерахування коштів.

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов.

Відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовяань, первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами, згідно розрахунку заборгованості за Договором № 4564987 від 17.04.2024 року у період з 17.04.2024 року по 25.11.2024 року включно, у розмірі166692,62 грн.

25.11.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 25/11/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло право грошової вимоги до відповідача.

До позивача, відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.11.2024 року №25/11/2024 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4564987 від 17.04.2024 року у загальному розмірі 211542,62 грн., з якої: заборгованість з тіла кредиту 29900 грн., заборгованості за процентами 166692,62 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 14950 грн.

Позивачем в межах строку дії Договору, з дати факторингу 26.11.2024 року нараховано відсотки за (127 календарних днів) 29900 грн * 2,5 % = 747,5 грн* 127 календарних дні = 94932,50 грн., загальна заборгованість відповідача за процентами, визначена позивачем, становить 166692,62 грн +94932,50 грн =261625,12 грн.

Вимоги щодо стягнення заборгованості за пенею та штрафами в розмірі 14950,00 грн. позивачем не заявлено.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (реєстраційний номер у ЄДРСР 125540068), та зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини третьоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»несправедливими є, зокрема умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другійстатті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також, у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір процентів за кредитним договором підлягає зменшенню з 261625,12грн. до 29900,00 грн., що відповідатиме вищезазначеним принципам розумності, справедливості та пропорційності.

Вимога позивача про нарахування інфляційних втрат і 3% річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення, є необґрунтованою, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на 04.12.2025 воєнний стан в Україні триває, а тому підстави для застосування ч. 10 ст. 265 ЦПК України у цій справі відсутні.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 59800,00 грн., з яких 29900,00 грн - сума заборгованості за основним боргом (сумою кредиту), 29900,00 грн. заборгованість за процентами.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені і які очікує понести позивач в зв`язку із розглядом справи становить - сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 422,40 грн; та витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. надано: договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-A від 01.08.2024; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №4564987 від 20.07.2025; детальний опис робіт (наданих послуг) № 4564987 від 20.07.2025; заявка № 4564987 на виконання доручення до договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024; рахунок на оплату №4564987 -2025 від 20.07.2025.

Зокрема, відповідно до акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 4564987 від 20.07.2025, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 440,00 грн. (0,5 год.) за зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства, у розмірі 840,00 грн. (1 год.) за дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи, у розмірі 440,00 грн. (0,5 год.) за аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства, у розмірі 840,00 грн. (1 год.) за підготовку декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом, у розмірі 840,00 грн. (1 год.) за письмову юридичну консультацію, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів, 1640,00 грн. (2 год.) за складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо, 1640,00 грн. (2 год.) за представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4564987 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , в тому числі участь у судових засіданнях.

Суд вважає за необхідне відмовити в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6640,00 грн. з власної ініціативи, оскільки зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства, дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи, аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства, підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом, письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів є складовими складання позовної заяви та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окремі послуги.

Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо, а також представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4564987 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , в тому числі участь у судових засіданнях, у цій справі не здійснювалося.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 17.01.2022 по справі № 756/8241/20 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 102562311) та в постанові від 02.04.2024 по справі № 910/9714/22 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 116828908), що підлягають застосуванню у даній справі відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 3360,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 133,137,141,259,263-265,280-284,354 ЦПК України, ст.ст.2, 15, 512,514,525, 526, 530, 611, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (03045 м. Київ вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 40966896) заборгованість за Договір № 4564987 від 17.04.2024 року у розмірі 59800,00 грн., з яких 29900,00 грн - сума заборгованості за основним боргом (сумою кредиту), 29900,00 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (03045 м. Київ вул. Набережно-Корчуватська, буд.27,приміщення 2, код ЄДРПОУ: 40966896) судовий збір сплачений за подачу позову до суду у розмірі 2 422,40 грн та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3360,00 грн.

В решті заявлених вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяС. І. Майдан