Decision № 132813245, 17.12.2025, Ustynivka District Court of Kirovohrad Oblast

Справа №403/121/25 провадження № 2-др/403/3/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2025 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Муляві В.В.,

з участю:

представника позивача - адвоката Іванової М.О.,

представника відповідачів ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Агро-Лідія» -

адвоката Важеніної С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в режимі відеоконференції заяву представника відповідачів ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Агро-Лідія» - адвоката Важеніної Світлани Анатоліївни про розподіл (відшкодування) судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Димитрово» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агро-Лідія» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною та визнання відсутнім права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства «Димитрово» (далі - ПСП «Димитрово») до відповідачів ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Агро-Лідія» (далі - ФГ «Агро-Лідія») про: 1) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 14 січня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП «Димитрово» щодо земельної ділянки загальною площею 6,5576 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186, та 2) визнання відсутнім у ФГ «Агро-Лідія» права користування зазначеною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

Повне рішення суду було складено 14 листопада 2025 року.

На дату ухвалення відповідно до ч.3 ст.268 ЦПК України рішення у цивільній справі питання щодо стягнення з відповідачів понесених позивачем витрат на правничу допомогу судом не вирішувалось з огляду на зазначення адвокатом Важеніною С.А. у поданому до суду відзиві на позовну заяву та під час судового провадження у справі про подання нею протягом п`яти днів після розгляду справи клопотання про компенсацію витрат на правничу допомогу з відповідними доказами понесення цих витрат.

10 листопада 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла подана адвокатом Важеніною С.А. заява про відшкодування витрат відповідачів на професійну правничу допомогу у розмірі 27000,00 грн., що у відповідності до умов п.2 додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги, складає по 13500,00 грн. (50% на кожного з відповідачів).

До заяви на підтвердження понесених відповідачами витрат на правничу допомогу були додані копії: договору про надання правничої допомоги від 25 березня 2025 року; додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 25 березня 2025 року; акту приймання-передачі від 07 листопада 2025 року наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 25 березня 2025 року.

В судовому засіданні по розгляду питання про ухвалення додаткового рішення представник відповідачів - адвокат Важеніна С.А. підтримала подану нею заяву та прохала суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача ПСП «Димитрово» на користь кожного з відповідачів по 13500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні представник ПСП «Димитрово» - адвокат Іванова М.О. заперечила проти задоволення заяви про стягнення з позивача на користь кожного з відповідачів по 13500,00 грн. судових витрат на надання професійної правничої допомоги, зазначивши, що надані суду докази підтверджують лише існуючі домовленості між адвокатом та відповідачами, але не відомо чи були такі витрати дійсно понесені.

При вирішенні заяви представника відповідачів про відшкодування на їх користь витрат на професійну правничу допомогу суд приходить до наступного висновку.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.246 ЦПК України суд за заявою сторони може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог у порядку, передбаченому ст.270 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв`язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України). У разі недотримання цих вимог суд відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Судом встановлено, що згідно з п.4.1 договору про надання правничої допомоги від 25 березня 2025 року, укладеного між адвокатом Важеніною С.А. з однієї сторони, та ФГ «Агро-Лідія» в особі директора Поступака В.В. та ОСОБА_1 , як клієнтами, з іншої сторони, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до цього договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

За змістом додаткової угоди №2 від 25 березня 2025 року до договору про надання правничої допомоги від 25 березня 2025 року, укладеної між адвокатом Важеніною С.А., з однієї сторони, та клієнтами ОСОБА_1 і ФГ «Агро-Лідія» в особі директора Поступака В.В., з іншої сторони, адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнтам правничу допомогу у справі №403/121/25, що розглядається Устинівським районним судом Кіровоградської області за позовом ПСП «Димитрово» до відповідачів ОСОБА_1 та ФГ «Агро-Лідія» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною та визнання відсутнім права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), яка включає наступні послуги: 1) надання консультації адвокатом, вивчення матеріалів справи - 1000,00 грн.; 2) підготовка та подання відзиву - 8000,00 грн.; 3) підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив - 8000,00 грн.; 4) підготовка та подання клопотань, пояснень у справі - від 2000,00 грн.; 5) одне судове засідання у режимі відеоконференції - 2000,00 грн.; 6) одне судове засідання у разі участі у приміщенні Устинівського районного суду Кіровоградської області - 4000,00 грн. (пункт 1).

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди оплата вартості правничої допомоги (гонорару) адвоката, визначеної у п.1 даної додаткової угоди, підлягає сплаті в розмірі 50% від суми, визначеної у акті прийманні-передачі наданої правничої допомоги, кожним з клієнтів, протягом 30 банківських днів з дати набрання чинності остаточним рішенням по справі.

Правнича допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, який підписується адвокатом та клієнтами (пункт 3.1 додаткової угоди).

Згідно з актом приймання-передачі від 07 листопада 2025 року наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 25 березня 2025 року, адвокат Важеніна С.А. надала, а клієнти ОСОБА_1 та ФГ «Агро-Лідія» в особі директора Поступака В.В. прийняли правничу допомогу, надану на виконання договору, а саме: 1) надання консультації адвокатом, вивчення матеріалів справи №403/121/25 - 1000,00 грн.; 2) підготовка та подання до суду відзиву по справі №403/121/25 - 8000,00 грн.; 3) підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив по справі №403/121/25 - 8000,00 грн.; 4) участь у 5-ти судових засіданнях в режимі відеоконференції по справі №403/121/25 (09.04.2025, 14.05.2025, 20.06.2025, 02.09.2025, 05.11.2025) - 10000,00 грн. (2000,00 х 5).

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 24-26), від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обгрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (див. постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №94/2355/21).

Проаналізувавши додані до заяви про розподіл судових витрат документи, судом встановлено, що визначений розмір витрат відповідачів на професійну правничу допомогу адвокатом Важеніною С.А. обгрунтовується здійсненням дій, які фактично дублюються. Зокрема, такі види правничої допомоги, як вивчення матеріалів справи №403/121/25, підготовка та подання до суду відзиву, заперечень на відповідь на відзив стосуються одночасно обох відповідачів - ОСОБА_1 та ФГ «Агро-Лідія», враховуючи, що під час судового провадження адвокатом Важеніною С.А., як їх представником, був поданий один відзив та одне заперечення, без будь-якого розмежування викладених в них заперечень стосовно кожного з відповідачів, виходячи зі змісту позовних вимог.

Крім того, підготовлене адвокатом Важеніною С.А. заперечення (на відповідь на відзив) фактично дублює в основній своїй частині зміст відзиву на позовну заяву (посилання на зміст позовної заяви, договору оренди землі, норми Закону України «Про оренду землі»).

З огляду на викладене, заявлені адвокатом Важеніною С.А. витрати не відповідають критерію реальності, з огляду на сумнів в їх дійсності та необхідності, а також на фактичну неможливість їх подвійного здійснення.

При цьому розмір заявлених витрат на правничу допомогу не відповідає критерію розумності, оскільки за своєю суттю є стягненням таких витрат двічі за одні і ті ж самі послуги.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі №910/9714/22.

Щодо визначених адвокатом Важеніною С.А. розмірів витрат, пов`язаних з її участю в судових засіданнях під час підготовчого провадження у справі та по розгляду справи по суті, суд зазначає наступне.

З наданих адвокатом Важеніною С.А. актів приймання-передачі наданої правничої допомоги вбачається, що вартість такого виду правничої допомоги як участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, визначена нею в сумі по 2000,00 грн. за кожне, є завищеною та такою, що не відповідає критеріям розумності, виходячи з обсягу питань, які вирішувались судом під час цих судових засідань за участі представника відповідачів.

Так, з досліджених судом матеріалів цивільної справи встановлено, що участь адвоката Важеніної С.А. в режимі відеоконференції в підготовчому засіданні 09 квітня 2025 року тривала 33 хв., в підготовчому засіданні 14 травня 2025 року - 1 год. 17 хв., в судовому засіданні 20 червня 2025 року - 40 хв., в судовому засіданні 02 вересня 2025 року - 23 хв., в судовому засіданні 05 листопада 2025 року - 2 год. 30 хв..

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат, повязаних із участю адвоката Важеніної С.А. в судових засіданнях в режимі відеоконференції (як під час підготовчого провадження, так і під час судового розгляду справи), залишивши при цьому незмінним розмір витрат, пов`язаних із участю представника відповідачів в судовому засіданні по розгляду справи по суті 05 листопада 2025 року (4000,00 грн.), виходячи із тривалості судового засідання та обсягу досліджуваних судом доказів, в тому числі і за участі представника відповідачів.

Отже, розмір витрат, які підлягають стягненню з позивача ПСП «Димитрово» на користь відповідачів ОСОБА_1 та ФГ «Агро-Лідія» складають: 1) надання консультації адвокатом, вивчення матеріалів справи №403/121/25 - 1000,00 грн. (по 500,00 грн. на кожного відповідача); 2) підготовка та подання до суду відзиву по справі №403/121/25 - 7000,00 грн. (по 3500,00 грн. на кожного відповідача); 3) підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив по справі №403/121/25 - 5000,00 грн. (по 2500,00 грн. на кожного відповідача); 4) участь адвоката у двох підготовчих засіданнях в режимі відеоконференції: 09 квітня 2025 року - 500,00 грн. (по 250,00 грн. на кожного відповідача) та 14 травня 2025 року - 1500,00 грн. (по 750,00 грн. на кожного відповідача); 5) участь адвоката у трьох судових засіданнях в режимі відеоконференції: 20 червня 2025 року - 500,00 грн. (по 250,00 грн. на кожного відповідача), 02 вересня 2025 року - 500,00 грн. (по 250,00 грн. на кожного відповідача) та 05 листопада 2025 року - 4000,00 грн. (по 2000,00 грн. на кожного відповідача.

За встановлених обставин, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом Важеніною С.А. послуг відповідачам, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг та розумність їхнього розміру, суд приходить до висновку про те, що заявлений представником відповідачів - адвокатом Важеніною С.А. розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню з 27000,00 грн. до 20000,00 грн., які з розрахунку на кожного відповідача, підлягають стягненню з ПСП «Димитрово» на користь відповідача ОСОБА_1 в сумі 10000,00 грн. та на користь відповідача ФГ «Агро-Лідія» в сумі 10000,00 грн..

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 246, 258, 259, 263, 265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У цивільній справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Димитрово» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агро-Лідія» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною та визнання відсутнім права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), ухвалити додаткове рішення.

Заяву представника відповідачів ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Агро-Лідія» - адвоката Важеніної Світлани Анатоліївни про розподіл (відшкодування) судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом цивільної справи задоволити частково.

Стягнути із Приватного сільськогосподарського підприємства «Димитрово» на користь відповідача ОСОБА_1 в порядку розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути із Приватного сільськогосподарського підприємства «Димитрово» на користь відповідача Фермерського господарства «Агро-Лідія» в порядку розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень 00 копійок).

У відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в іншій частині - відмовити.

Повне ім`я та найменування учасників справи:

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Димитрово», адреса місцезнаходження: с.Новоігорівка Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28610, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00853808.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Фермерське господарство «Агро-Лідія», адреса місцезнаходження: вул.Лесі Українки, буд.№12/А с.Тирлова Балка Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28633, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40185940.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне додаткове рішення суду складено 22 грудня 2025 року.

Суддя С.Ю.Атаманова