Decision № 132591841, 15.12.2025, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 127/12912/25

Провадження 2/127/2515/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Левченко А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 2008 року позивач та відповідач перебувають у відносинах. Проживають увесь цей час разом. Відповідач була заміжня за ОСОБА_4 , але не проживала із ним. Позивач також дув одружений, але шлюб мав формальний характер, оскільки колишня дружина відповідача проживала постійно за кордоном.

У зв`язку з неможливістю зачати дитину природнім шляхом, в 2007 році позивач разом з ОСОБА_3 , звернулись до Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова та отримали направлення на участь в програмі екстракорполярного запліднення у Центрі (відділенні) планування сім`ї у місті Івано-Франківський, з метою запліднення із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій. Здача аналізів, проходження медичних обстежень, перевірка біологічного матеріалу, застосування допоміжних репродуктивних технологій проводилось медичним закладом з 2007 по 2008 роки. На початку червня 2008 року Відповідачці було проведено екстракорполярне запліднення, для якого використано біологічний матеріал позивача. 02 серпня 2008 року за результатами ультразвукового обстеження ОСОБА_3 встановлено вагітність ембріонального строку - 10 тижнів 4 дні, біхоріальна біамніотична двійня.

15 січня 2009 року в результаті екстракорполярного запліднення у позивача з Відповідачкою народилося двоє синів. Оформленням документів про народження дітей та всіма формальними питаннями завжди займалася Відповідачка, з етичних міркувань записала їх на своє прізвище, а батьком вказала ОСОБА_4 , так як мала зареєстрований із ним шлюб. У свідоцтвах про народження синів батьком записаний не позивач, а ОСОБА_4 , в порядку статті 122 Сімейного кодексу України. Офіційний чоловік Відповідачки - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, позивач вказує, що діти є його і він хоче бути записаний їх батьком офіційно. З огляду на проходження позивачем військової служби та з огляду на ситуацію, яка склалася, позивач бажає врегулювати питання офіційного визнання себе батьком синів.

Вказує, що не будучи юридичним батьком своїх дітей, він обмежений у реалізації своїх прав та обов`язків щодо синів, що негативно впливає на їх життя та сім`ї в цілому. Крім того, вони також не зможуть користуватися правами дітей, а також гарантованими державою пільгами. Факт того, що офіційно батьком його синів записаний інший чоловік позивача пригнічує, тому він звернувся до суду з цим позовом про визнання батьківства.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалась.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні повідомила, що перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 , але шлюб був формальним, оскільки останній зловживав алкоголем. Вказала, що не могла завагітніти, а ОСОБА_4 не переймався цим. Тому їх життя не складалося, вони разом не проживали. Зважаючи на це, позивач перебувала у фактичних шлюбних відносинах із позивачем, проживала разом із ним. Позивач хотів із нею спільних дітей, тому допомагав усіма силами, щоб у них з`явились діти. Вони разом звернулись до Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова та отримали направлення на участь в програмі екстракорполярного запліднення у Центрі (відділенні) планування сім`ї у місті Івано-Франківський. Здавали разом із позивачем аналізи, проходили медичні обстеження, відповідач здав на перевірку біологічний матеріал, все це із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій проводилось медичним закладом з 2007 по 2008 роки. Повідомила, що на початку червня 2008 року їй провели екстракорполярне запліднення, для якого використано біологічний матеріал позивача. За результатами запліднення у них народилося двоє синів. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Зараз їх спільні діти навчаються за кордоном у спортивних школах. Пояснила, що дітей виховували із позивачем разом, вони є рідними синами позивача, хоч і їх батьком записаний колишній чоловік. Оскільки на час народження дітей відповідачка була у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , то й запис про батьківство здійснено на підставі зареєстрованого шлюбу. Вказує, що на юридичний запис про батьківство позивач ніколи не зважав, оскільки знав, що діти його. Однак, з початком війни та зважаючи на те, що позивач є військовим, стало значимим юридично встановити позивача батьком їх спільних дітей.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. До суду подав заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи. Покладався на розсуд суду щодо задоволення позовних вимог.

Допитаний у судовому засіданні як свідок позивач пояснив, що перебуваючи у шлюбі, мав відносини із відповідачкою, проживав із нею однією сім`єю, вів спільний побут. Йому було відомо, що відповідачка перебувала на той час у шлюбі та що її колишній чоловік зловживав алкоголем і той шлюб був лише на папері. Вказав, що також був одружений, але дружина виїхала за межі України, їх шлюб існував лише на папері. Вказав, що відповідачка не могла завагітніти, а вони обоє хотіли дітей. Тому звернулись до медичного закладу з метою запліднення із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій. Разом проходили обстеження, разом здавали аналізи, займались плануванням. Вказує, що для запліднення він надав свій біологічний матеріал. Повідомив, що виховував рідних синів разом із відповідачкою, водили дітей разом до садочка, потім до школи, на спортивні секції, змагання, робили все, що притаманно подружжю та сім`ї. Повідомив, що на цей час сини є повнолітніми, навчаються у спортивних школах за межами України. Вказав, що ніколи не зважав на те, хто записаний батьком синів у свідоцтвах про народження. Однак з березня 2025 року позивача призвали на військову службу, тому він прийняв рішення зробити розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті), після чого постало питання юридичного визначення батьківства. Йому відомо, що відповідачка вказала батьком його синів ОСОБА_4 лише через те, що на момент їх народження вона все ще перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 . Але позивачу важливо, щоб він юридично був записаним батьком синів, оскільки діти повинні мати змогу користуватися пільгами батька.

У судовому засіданні як свідків допитано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вони підтвердили, що позивач із відповідачем проживали однією сім`єю в той час, коли обоє перебували у інших шлюбах. Повідомили, що їм відомо про те, що ОСОБА_3 не могла завагітніти. Вказали, що ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 їздили до Івано-Франківська з метою запліднення. Біологічні матеріали надавав ОСОБА_1 і про це їм було відомо. Також підтверджували, що позивач із відповідачем спільно виховували їх двох синів, проживали однією сім`єю.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/8899/13-ц від 18.06.2013 розірвано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України №1042/302/27/238/ПС від 16.03.2025 позивача ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації у військову частину НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 07.03.2025.

Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 21.08.1993 між ОСОБА_4 та відповідачем, ОСОБА_10 21.08.1993 зареєстровано шлюб. Після укладення шлюбу відповідач присвоїла прізвище ОСОБА_11 .

Згідно із свідоцтвом серії НОМЕР_3 , виданим 27.01.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 . Батьками вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно із свідоцтвом серії НОМЕР_4 , виданим 27.01.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 . Батьками вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання особи №41681 від 05.07.2023 та №41680 від 05.07.2023 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 19.11.2009, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 16.10.2007 здавали кров для її аналізу у генетичній лабораторії Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, що підтверджується відповідною довідкою.

Також у 2007 році позивач та відповідач звертались до медичних установ з метою проведення досліджень крові на гормони, антитіла до вірусів, що підтверджується доданими до позовної заяви довідками, направленнями та випискою з медичної карти ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду від 28.07.2025 Державне некомерційне підприємство «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України надіслало лист №01-12/162 від 18.09.2025. Вказаним листом повідомлено, що ОСОБА_3 , 1972 року народження та ОСОБА_1 1971 року народження за направленням комісії МОЗ України дійсно зверталися до ДНП «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України для участі в державній програмі екстракорпорального запліднення із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій за бюджетні кошти. ОСОБА_3 лікарями ДНП «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України дійсно проведено процедуру екстракорпорального запліднення з використанням біологічного матеріалу ОСОБА_1 . Після проведення процедури екстракорпорального запліднення пацієнтка ОСОБА_3 вибула у Вінницьку область для подальшого медичного спостереження за місцем проживання. Про факт вагітності двійнею, яка настала внаслідок проведеної лікарями ДНП «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України процедури екстракорпорального запліднення, спеціалісти центру дізналися з особистої телефонної розмови з пацієнткою.

Факт скерування на лікування до ДНП «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України підтверджується копією Виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 09.01.2008, що додана медичним центром до листа №01-12/162 від 18.09.2025.

Факт проведення згаданої вище процедури екстракорпорального запліднення підтверджується копією Протоколу ембріонів від 09.06.2008, що додана медичним центром до листа №01-12/162 від 18.09.2025.

За таких обставин, на підставі досліджених судом доказів встановлено, що позивач дійсно є біологічним батьком ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Суд також дослідив надані позивачем фотокартки, на яких зображено позивача та відповідача із синами: ОСОБА_6 і ОСОБА_5 . Додано фото із шкільного життя, спортивної секції, відпочинку на морі, відпочинку на природі тощо. Із наданих фото встановлено, що позивач та відповідачка протягом років підтримували стосунки, зокрема з їх спільними дітьми.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

За змістом пунктів 1, 3 частини 2 статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Згідно з частиною 1 статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

У пункті 10 постанови від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК України), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126, 127 СК України).

У постанові КЦС ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 742/2669/21 зроблено висновок, що при вирішенні справи про визнання батьківства щодо дитини, народженої із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, суд враховує всю сукупність доказів, зокрема: письмову згоду чоловіка на застосування такої технології з використанням його біоматеріалу, факт спільного проживання сторін, визнання біологічного батьківства в суді. За наявності письмової згоди чоловіка на застосування допоміжних репродуктивних технологій та використання його біоматеріалу, проведення судово-генетичної експертизи не є обов`язковим для встановлення батьківства.

Сукупність доказів у справі, фактичні сімейні відносини, участь Відповідача у житті дітей з моменту їх народження, виховання дітей, добровільне визнання батьківства, медична документація, пояснення свідків, а також визнання відповідачкою позову, переконливо підтверджує походження дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від Відповідача.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними і допустимими доказами. За таких обставин, позов потрібно задовольнити.

Статтею 134 СК України передбачено, що на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Пунктами 2.13, 2.13.1 наказу Міністерства Юстиції України від 12.01.2011 року №96/5 Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Тому позовні вимоги щодо внесення змін до актових записів про народження дітей є обґрунтованими.

Судові витрати позивач просив залишити за ним.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 206, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Внести зміни до актового запису №329, складеного 27 січня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 : в графі «Батько» записати « ОСОБА_1 , громадянин України», виключивши відомості з графи «Батько» - « ОСОБА_4 », змінити прізвище дитини з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », змінити по батькові дитини з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 ».

Внести зміни до актового запису №330, складеного 27 січня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в графі «Батько» записати « ОСОБА_1 , громадянин України», виключивши відомості з графи «Батько» - « ОСОБА_4 », змінити прізвище дитини з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », змінити по батькові дитини з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 15 грудня 2025 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 25497415, м. Вінниця, вул. Замостянська, 26А.

Суддя В. В. Горбатюк