Decision № 132535445, 04.12.2025, Saltivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Moskovskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 643/11444/25

Провадження № 2/643/4917/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2025 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Каратаєвої Я.В.,

представника позивача Рака Д.С.,

відповідача ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк», в особі представника Ляра Д.Ю., звернулось до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з несанкціонованого овердрафту у розмірі 1052,06 євро, яка складається з: 990,05 євро простроченої заборгованості за тілом несанкціонованого овердрафту; 62,01 євро заборгованість за простроченими відсотками.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 13.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг. Цього ж дня, на виконання укладеного договору, відповідачу було надано картку номер НОМЕР_1 з терміном дії до 10/28, тип картки Віртуальна картка для виплат.

Заяву про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги «Картка для виплат» відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис клієнта із позначкою дати та часу. Використання OTP пароля в якості простого електронного підпису погоджено із відповідачем у Анкеті-заяві від 21.10.2020, яка підписана відповідачем власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Відповідач при підписанні Заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги «Картка для виплат» підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним та Банком Договір банківського рахунка та обслуговування платіжного інструменту (далі Договір).

Крім того, при підписанні вищевказаної Заяви відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які розміщено на сайті https://privatbank.ua/terms Заяви).

В порушення умов Договору відповідач 09.10.2024 здійснив видаткові операції за своїм картковим рахунком, внаслідок чого станом на кінець банківського дня 09.10.2024 на картковому рахунку відповідача утворився від`ємний платіжний баланс (-990,05 євро). Станом на 06.07.2025 баланс картки складає (-1052,06 євро).

Внаслідок дій відповідача на його картковому рахунку виник несанкціонований овердрафт. При цьому, заборгованість несанкціонованого овердрафту відповідачем не повернута.

З урахуванням вищевикладеного, станом на 23.06.2025 на рахунку відповідача виникла прострочена заборгованість в розмірі 1052,06 євро, з яких 990,05 євро - прострочена заборгованість за тілом несанкціонованого овердрафту, 62,01 євро заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач визнав заборгованість перед позивачем, однак зазначив, що через життєві обставини своєчасно її не зміг погасити.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, приходить до наступного.

Із наданих до позовної заяви копій документів судом встановлено, що 21.10.2020 відповідач підписав Анкету-заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Підтвердив, що підписанням цього документа на підставі ст. 634 ЦК України приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційного банку «Приват банк», що розміщені в мережі інтернет в редакції, чинній на дату підписання цього документа, згоден з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг.

Окрім цього, 13.09.2024 відповідач підписав Заяву про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та правил надання послуги «Картка для виплат» №240913B1DT583215VFEOMAIN, опис фінансової послуги відкриття та обслуговування поточного рахунку, емісія та обслуговування платіжного інструменту, валюта EUR.

Із довідки від 07.07.2025, наданої позивачем, вбачається, що між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким відповідачу надано наступні кредитні картки № НОМЕР_1 , дата відкриття 13.09.2024, термін дії 10/28, тип картки віртуальна картка для виплат.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача становить 1052,06 євро, з яких: 990,05 євро заборгованість за тілом кредиту, 62,01 євро заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно виписки за договором №б/н, відкритого на ім`я відповідача, вбачається використання відповідачем кредитних коштів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для їх задоволення, враховуючи наступне.

Як визначено ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положенням ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, як це закріплено вимогами ст. 1055 ЦК України.

Постановою правління НБУ №58 від 03.05.2023 Про затвердження Положення про автентифікацію та застосування посиленої автентифікації на платіжному ринку визначено, що надавач платіжних послуг за результатами процедури посиленої автентифікації користувача платіжної послуги створює код автентифікації. Для створення коду автентифікації надавач платіжних послуг використовує багатоцільові пристрої або програмне забезпечення, призначене для цілей автентифікації користувача платіжних послуг. Код автентифікації повинен бути стійким до його підробки та стійким до розкриття будь-якого з елементів посиленої автентифікації, з використанням яких цей код було створено. Для забезпечення стійкості коду автентифікації надавач платіжних послуг застосовує такі технологічні рішення, як створення та перевірка справжності одноразових паролів, електронних підписів чи інші підтвердження з використанням криптографічних засобів захисту інформації, що містяться в елементах посиленої автентифікації.

Згідно положення ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із елементів належного виконання зобов`язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц сформульовано такий висновок.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

За змістом ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, суд погоджується, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів та їх неповернення у визначений строк.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість з несанкціоногованого овердрафту в сумі 1052,06 євро.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Борис ЗАМІКУЛА