Єдиний державний реєстр судових рішень
Березівський районний суд Одеської області
08.12.2025
Справа № 494/2615/25
Провадження № 2/494/1385/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2025 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., ознайомившись з матеріалами цивільної справи №494/2615/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -
ВСТАНОВИВ:
04.12.2025 року в провадження судді Римаря І.А. після самовідводу судді Панчишина А.Ю. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 36 Цивільно-процесуального кодексу України(далі ЦПК України) встановлює перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає самовідводу. Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України «Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді».
Зважаючи на складність і різноманітність цивільних справ, життєвих явищ, із ними пов`язаних, законодавець не став встановлювати вичерпний перелік для самовідводу судді, надавши можливість у кожному окремому випадку вирішувати питання про його об`єктивність і неупередженість.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по даній справі є ОСОБА_1 , яка являється діючим присяжним Березівського районного суду Одеської області, що підтверджується рішенням Березівської районної ради «Про внесення змін до рішення районної ради від 30 червня 2023 року №245-VIII «Про затвердження списку присяжних Березівського районного суду Одеської області».
Так, присяжна Коновалова А.О. неодноразово входила до складу суду, під головуванням судді Римаря І.А. з розгляду цивільних справ.
Таким чином, у головуючого судді та Коновалової А.О., як присяжної, склались ділові, службові стосунки, які перешкоджають подальшому розгляду суддею в об`єктивному та неупередженому розгляді даної справи.
Частиною першою ст. 36 ЦПК України, встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 39 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
З огляду на викладене, заявляю самовідвід з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України.
Приймаючи дане рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також на положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, згідно з якими, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду.
Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
При цьому, у справі «Морріс проти Об`єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності. По-друге, він має також бути безстороннім з об`єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього.
У Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь - який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до ч. 4ст. 10 ЦПК України, процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи вищевикладене та з метою запобігання сумнівів у об`єктивності та неупередженості головуючого судді, вважаю за необхідне заявити самовідвід по даній справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2 - 5,10,11,18,36,37,39,193,258 - 260 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Самовідвід судді Римаря І.А. у цивільній справі №494/2615/25за позовноюзаявою Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Споживчийцентр» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіпо кредитномудоговору- задовольнити.
Передати цивільну справу №494/2615/25за позовноюзаявою Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Споживчийцентр» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіпо кредитномудоговору до канцелярії Березівського районного суду Одеської області для визначення іншого судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.А. Римар
The court decision No. 132393065, Berezivka District Court of Odesa Oblast was adopted on 08.12.2025. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 494/2615/25. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: