Decision № 132346337, 25.11.2025, Shumsk District Court of Ternopil Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/276/25

2/609/199/2025

25 листопада 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Катерняк О.М.

за участі секретаря судового засіданняМацишиної Г.О.,

позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Манчука С.Г, представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сідорова В.М., представника третьої особи: органу опіки та піклування Шумської міської ради Липки В.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Шумськ цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шумської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 21 березня 2025 року ОСОБА_1 (позивачка) звернулась до Шумського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 (відповідач) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору є Орган опіки та піклування Шумської міської ради.

2. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 14 травня 2020 року розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем, який був укладений 11 серпня 2012 року. У спільному шлюбі в сторін народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини, майже від її народження повністю припинив піклування про дитину, спілкування з дочкою, не дбає про фізичний і духовний розвиток доньки, про її виховання, не приймає ніякої участі у підготовці до самостійного життя, не вітає дитину із святами та днем народження. Крім того, відповідач не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток, як складову виховання. Як результат наведених відносин дочка ОСОБА_4 батька зовсім не знає. Позивачка зазначає, що на даний час доньці виповнилось 9 років і її почуття до батька стали повністю «холодними», оскільки відповідач повністю відвернувся від неї. Орган опіки та піклування Шумської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 . Відповідач на засідання комісії двічі не з`являвся, інформації про себе не надав. Позивачка вважає, що оскільки відповідач безвідповідально ставиться до виховання своєї дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків по її вихованню, тому доцільно позбавити його батьківських прав та стягнути при цьому аліменти на утримання дитини у встановленому законом розмірі.

3. 05 червня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сідорова В.М. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. З позовними вимогами не згідний та зазначає, що відповідач бажає виконувати свої батьківські обов`язки, бачитися та спілкуватися із своєю малолітньою донькою ОСОБА_5 , однак позивачка йому у цьому перешкоджає, в результаті чого, представником відповідача 28 травня 2025 року було надіслано заяву до Органу опіки та піклування Шумської міської ради з проханням вжити заходів для забезпечення прав відповідача на спілкування з неповнолітньою дочкою та захистити його батьківські права у зв`язку з перешкоджанням з боку позивачки. Також вказує, що ОСОБА_2 систематично здійснював грошові перекази на рахунок ОСОБА_6 в різних сумах, залежно від своїх фінансових можливостей, із чітким зазначенням у призначенні платежів, що ці кошти призначені виключно для забезпечення потреб його дочки ОСОБА_4 . Ці перекази відбувались регулярно, що підтверджує активну участь відповідача в матеріальному забезпеченні дитини, її вихованні та створенні умов для її належного розвитку. Таким чином, ОСОБА_2 демонструє свою турботу про добробут дочки, всупереч твердженням позивачки про його нібито байдужість до виконання батьківських обов`язків. Вважає, що ОСОБА_2 не нехтує свідомо своїми батьківськими обов`язками та заперечує щодо позбавлення його батьківських прав, а тому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

4. 11 червня 2025 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у котрій зазначає, що представник відповідача не надав суду будь-яких переконливих доказів, які б свідчили про те, що відповідачу чинились перешкоди у спілкуванні з донькою. Також вказує, що добровільна сплата аліментів мала епізодичний та нестабільний характер, перераховані суми були незначні, і здебільшого витрачались на погашення кредиту, який позивачка у 2019 році отримала на своє ім`я та який витрачено ОСОБА_2 для поїздки на роботу та облаштування у Республіці Польща. Відповідач не пояснює, чому востаннє позивачкою отримано аліменти лише 05.10.2024 та не пояснює причин невизнання позовної вимоги стосовно стягнення аліментів. Позивачка просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини.

5. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що причиною позбавлення прав відповідача є те, дочка ОСОБА_4 не бажає спілкуватись з батьком. Її спілкування з батьком відбувалось через соціальні мережі з 2021 року, останнім часом дитина почала затинатись і психолог порадив не заставляти спілкуватись з батьком. Вона зі своєї сторони спілкувалась з відповідачем до 2023 року, а відтоді заблокувала його. Вона не хоче, щоб дитина отримувала стрес від спілкувань з батьком. За аліментами звернулась до суду в наказному провадженні, суд 27.04.2024 відмовив у видачі наказу. Її мама зняла з реєстрації відповідача, який був зареєстрований у її будинку та фактично там не проживав. Відповідач не знав про її звернення до суду за аліментами. Надалі в позовному провадженні не зверталась, оскільки відповідач щось мінімально сплачував та й не було бажання. Надходження коштів від ОСОБА_2 на картку не перевіряла, тому що отримувала на рахунок великі суми: допомагав брат, хресна, тітка з Польщі. Від відповідача не вимагає ніяких коштів, він сам повинен надавати кошти, бо це його обов`язок. Востаннє бачилась з відповідачем ще до війни, в 2021 році, коли приїжджав в Україну, то не зустрічався з донькою і вона образилась, і не хотіла з ним спілкуватись. Востаннє відповідач зустрічався з донькою в 2019 році, зайшов в садочок до неї, їй було 4 роки, сказав, що їде в Польщу і більше не повернеться. Спілкування з батьком викликає стрес в дитини, оскільки він обіцяє зателефонувати і кілька днів дитина чекає. На День народження донька чекала на привітання, а він не зателефонував.

6. В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Манчук С.Г. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що винна поведінка батька є причиною такого ставлення дочки до батька, донька охолола до батька і не бажає спілкуватись, батько ж тільки після подання позову показово демонструє інтерес до дитини, хоче спілкуватись через інтернет-мережі, але спілкування має бути живим, а не дистанційним.

7. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сідоров В.М. позовні вимоги в частині позбавлення його довірителя ОСОБА_2 батьківських прав не визнав та пояснив, що позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, коли батько є небезпечним для дитини, тоді як відповідач любить свою дочку, хоче спілкуватись з нею хоча б дистанційно, так як на даний час проживає в Польщі та не може приїхати в Україну, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 в нього там народився син ОСОБА_7 , він вдруге одружився та опікується ще однією дитиною дружини від першого шлюбу. Просить врахувати, що відповідач постійно щомісяця добровільно, без рішення суду, перераховував на рахунок позивачки кошти для доньки. Служба у справах дітей недобре виконала свою роботу, не вивчила ситуацію, що склалась в сім`ї, надаючи висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Розуміє, що між батьками дитини є конфлікт, який впливає на відношення дитини до батька, але батько дитини не хоче втратити той невеличкий шанс, що залишився, щоб налагодити відносини з донькою.

8. В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування Шумської міської ради ОСОБА_8 підтримав висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, пояснив, що орган опіки керувався тими матеріалами, які були подані заявницею, матір`ю дитини, відповідач в засіданні комісії участі не приймав, зауважив, що висновок органу опіки та піклування має для суду рекомендаційний характер.

9. Малолітня ОСОБА_3 , в присутності психолога Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Шумської міської ради Мельничук Ірини Григорівни, в судовому засіданні повідомила, що їй виповнилось 10 років і вона ходить в 5 клас, проживає з мамою, вітчимом та маленьким братиком, тато її живе Польщі, останній раз спілкувалась з ним десь два місяці тому, на наступний день після її Дня народження, але він подзвонив в 7-8 годині ранку і їй не хотілось говорити, бо була ще сонна. На питання, як ставиться до батька, дитина сказала, що не хоче з ним спілкуватись, тому що він робив щось погане, мама їй казала, що він її вб`є і вона знає, що він бив маму, коли вона була малою, була в той час в іншій кімнаті і не пам`ятає скільки їй було років, хоча тато в переписці казав, що такого не було. Також пам`ятає, як тато був п`яний і спалював свою одежу на подвір`ї. Обіцянки не виконував, коли був в Україні - не заїхав до неї, коли була мала - не звертав на неї уваги, не грався з нею. Коли дзвонив до неї, питав чому вона до нього не дзвонить, а коли вона дзвонила, казав, що не має часу розмовляти, на День народження не привітав, прислав тільки фото, їй було образливо. Останньої зустрічі з батьком не пам`ятає, лише через Вайбер. Спілкуватись з татом їй не подобається, зараз не хоче, щоб тато до неї дзвонив, всюди його заблокувала, не хоче також, щоб приїжджав. Татом називає вітчима, який добре до неї ставиться, сама захотіла його так називати. Дитина не заперечує щодо позбавлення батьківських прав рідного батька.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

10. Ухвалою суду від 25 березня 2025 року відкрито провадження за даним позовом за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15 квітня 2025 року.

11. Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року підготовче засідання відкладено на 07 травня 2025 року через неявку відповідача.

12. Ухвалою суду від 07 травня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 21 травня 2025 року.

13. Ухвалою суду від 21 травня 2025 року судовий розгляд справи відкладено на 11 червня 2025 року за клопотанням представника відповідача адвоката Сідорова В.М.

14. Судове засідання призначене на 11 червня 2025 року протокольно відкладено на 01 липня 2025 року.

Ухвалою суду від 11 червня 2025 року відповідачу ОСОБА_2 продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позов, до матеріалів справи долучено відзив, поданий представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Сідоровим В.М.

15. Ухвалою суду від 01 липня 2025 року судовий розгляд відкладено на 01 серпня 2025 року за клопотанням представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Манчука С.Г.

16. Ухвалою суду від 01 серпня 2025 року у клопотанні сторони позивача про визнання обов`язковою явки відповідача в судове засідання відмовлено. Крім того, клопотання сторони позивача про забезпечення з`ясування думки малолітньої дитини відносно доцільності позбавлення батьківських прав відповідача шляхом її опитування безпосередньо у судовому засіданні задоволено частково. Вирішено проводити заслуховування думки дитини без присутності батьків, їх представників, за участі представника органу опіки та піклування Шумської міської ради, а також за участі психолога Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Шумської міської ради. Сторонам та їх представникам надано 14 днів для формулювання питань, які можуть бути поставлені під час опитування дитини.

Крім того, ухвалою суду від 01 серпня 2025 року у задоволенні клопотання сторони позивача про врегулювання спору за участю судді відмовлено.

Судове засідання призначене на 01 серпня 2025 року протокольно відкладено на 05 вересня 2025 року.

17. 12 серпня 2025 року на адресу суду від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Манчука С.Г. надійшов лист із сформульованими запитаннями, які слід поставити малолітній ОСОБА_3 під час її опитування безпосередньо в судовому засіданні.

18. Судове засідання призначене на 05 вересня 2025 року протокольно відкладено на 26 вересня 2025 року за клопотанням представника третьої особи.

19. 26 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування Шумської міської ради надійшла заява із сформульованими запитаннями, які слід поставити малолітній ОСОБА_3 під час її опитування безпосередньо в судовому засіданні.

20. В судовому засіданні, призначеному на 26 вересня 2025 року оголошено перерву до 17 жовтня 2025 року.

21. В судовому засіданні призначеному на 17 жовтня 2025 року оголошено перерву до 10 листопада 2025 року.

22. Судове засідання призначене на 10 листопада 2025 року протокольно відкладено на 24 листопада 2025 року за клопотанням сторони позивача та третьої особи.

23. Судове засідання призначене на 24 листопада 2025 року відкладено на 25 листопада 2025 року до проголошення рішення.

ІІІ.Фактичні обставини,встановлені Судомта змістспірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

24. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області №609/283/20 від 14 травня 2020 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , який укладено 11 серпня 2012 року та зареєстровано відділом ДРАЦС Кременецького РУЮ Тернопільської області, а/з №107 розірвано.

25. Заочним рішенням Шумського районного суду Тернопільської області №609/427/21 від 07 вересня 2021 року, ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

До вказано рішення стороною позивача долучено Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання і факт проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 від 25.02.2021 за №34.

26. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області №609/861/24 від 27 червня 2024 року у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини з ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку з відсутністю у боржника зареєстрованого місця проживання.

27. Згідно із свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданим Шумським відділом ДРАЦС у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції слідує, що 12 жовтня 2023 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , змінила прізвище, власне ім`я, по батькові, які після державної реєстрації зміни імені стало: ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис №9.

28. Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 підтверджується, що 09 грудня 2023 року Тернопільським відділом ДРАЦС у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , про що складено актовий запис за №2145. Прізвища подружжя після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_11 , дружини ОСОБА_11 .

29. Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Потуторівською сільською радою Шумського району Тернопільської області підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Потуторів Шумського району Тернопільської області народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 .

30. Відповідно до довідки №79 від 18.07.2024, виданої старостою Шумської міської ради Тернопільської області ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає без реєстрації по АДРЕСА_2 постійно від народження дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одна займається вихованням своєї дитини.

31. З довідки про склад сім`ї №84 від 18.07.2024, виданої старостою Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області ОСОБА_12 вбачається, що склад сім`ї ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 наступний: ОСОБА_1 заявник, ОСОБА_13 мати, ОСОБА_14 чоловік, ОСОБА_3 дочка.

32. Витягом №2024/008279841 від 12.07.2024 з Реєстру територіальної громади підтверджується, що зареєстрована адреса проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

33. Комісія Шумської міської ради в складі: старости Потуторівського старостинського округу ОСОБА_12 , зав.ФАП Нетребчук М.В., сусідки ОСОБА_15 склали Акт №86 від 18.07.2024 обстеження домоволодіння по АДРЕСА_2 . В акті міститься інформація про те, що сім`я складається з таких осіб: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає без реєстрації, прописана по АДРЕСА_1 ); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати (проживає без реєстрації, прописана по АДРЕСА_1 ); ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , бабуся, тимчасово не працює; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зять, учасник бойових дій. Сім`я проживає в житловому будинку побудованому в 1976 році, який перебуває в задовільному стані, газифікований, чотири житлових кімнат, загальна площа 85.1 кв.м, спільно ведуть особисте селянське господарство. Комісією встановлено, що ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_1 на даний час проживають без реєстрації в будинку своєї матері (бабусі) за вищезгаданою адресою. Працює жінка і навчається дівчинка в с. Чернилів-Руський, отже більше часу проживають там. На період проживання в домоволодінні по АДРЕСА_2 дівчинка має все належне та забезпечена всім необхідним. Рідні піклуються про її побут, харчування, умови проживання, про що засвідчують члени комісії.

34. Старостою Шумської міської ради Тернопільської області ОСОБА_12 24.07.2024 надано довідку-характеристику на гр. ОСОБА_1 . Відповідно до характеристики слідує, що жителька АДРЕСА_2 ОСОБА_1 народилась в с. Потуторів, навчалась та закінчила Биковецький НВК, після закінчення школи пішла навчатися у Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію ім. Тараса Шевченка за спеціальністю вчитель образотворчого мистецтва. На даний час жінка працює в початковій школі села Чернилів-Руський Тернопільського району. За період проживання в селі зарекомендувала себе виключно з позитивної сторони, завжди із турботою ставиться до своєї дочки ОСОБА_4 , піклується про неї, приділяє належну увагу до виховання дитини, оздоровлення, дозвілля, дбає про здоров`я дитини. Односельці та сусіди відгукуються з найтеплішими словами: зразкова дочка, відповідальна та турботлива мати, підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні з сусідами та односельцями. Постійно відгукується на допомогу, бере активну участь у житті села. Не є депутатом міської ради.

35. Крім того, старостою Шумської міської ради Тернопільської області ОСОБА_12 24.07.2024 надано довідку-характеристику на гр. ОСОБА_2 . Відповідно до характеристики слідує, що ОСОБА_2 проживав в АДРЕСА_2 і за час проживання та прописки в селі чоловік перебував періодично, оскільки більшу частину часу був на заробітках. В селі зарекомендував себе з не дуже хорошої сторони, при спілкуванні із дружиною та тещею були постійні нарікання на його поведінку, у вихованні дитини ОСОБА_4 батько не приймав належної участі. Зі слів матері не допомагав фінансово, рідко приїздив, не піклувався про неї, не дбав і на тепер не переймається здоров`ям дитини. Односельці та сусіди відгукуються про чоловіка, як про невідповідального батька, оскільки бачили його в сім`ї рідко, турботи про дитину та дружину з його сторони не приділялось. Спілкування з сусідами та односельцями не було, останні три роки в селі ОСОБА_2 не перебував.

36. Лікарем КНП ШМР «Шумська міська лікарня» ОСОБА_16 надано довідки про те, що ОСОБА_1 на диспансерному обліку в лікаря-нарколога не перебуває; на амбулаторному нагляді в лікаря-психіатра не перебуває. Протягом 5-ти років до даних лікарів за медичною допомогою не зверталась. В даний час ознаки наркологічного та психічного захворювання відсутні. Довідки видані 15.08.2024.

37. Згідно із довідкою №197 від 08.07.2024, виданою амбулаторією загальної практики сімейної медицини с. Ступки Байковецької сільської ради КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» вбачається, що ОСОБА_1 , жителька с. Соборне зверталась з 07.11.2022 за медичною допомогою, як амбулаторно, так і методами мобільного зв`язку для своєї дочки ОСОБА_3 , 2015р.н., жительки с. Соборне.

38. Із довідки №01-16/46 від 29.07.2024, виданої Початковою школою села Чернелів-Руський Байковецької сільської ради слідує, батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениці 4 класу початкової школи села Чернелів-Руський ОСОБА_2 контакту зі школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Дитину до школи приводить і забирає мати, на виклики до школи приходить теж тільки мати.

39. В.о. директора початкової школи села Чернелів-Руський Байковецької ОТГ Тернопільської області Тетяна Піндюра надала характеристику на ОСОБА_1 , яка працює підсобним робітником харчоблоку та робітником з комплексного обслуговування та поточного ремонту будівель у даній початковій школі з 2022 року. За час роботи зарекомендувала себе як сумлінний, відповідальний, цілеспрямований та пунктуальний працівник. Виконує всі настанови кухаря, медсестри, завгоспа, директора. Дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку та санітарно-гігієнічних вимог роботи. Врівноважена, тактовна, доброзичлива, ввічлива. З повагою ставиться до колег. У колективі користується авторитетом.

40. До матеріалів справи долучено Акт обстеження умов проживання, складений 30.09.2024 начальником ССД Байковецької сільської ради Сачик Н.М., головним спеціалістом ССД Агрес Г.А. З акту вбачається, що проводилось обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_3 . Житло складається з трьох кімнат, кухні, ванної кімнати та коридору. Умови проживання: газопостачання, водопостачання, електропостачання, в будинку чисто, обмебльовано, на кухні присутня побутова техніка. Дитина має окрему кімнату, облаштовану меблями, є місце для сну та навчання, шафа для одягу. За даною адресою проживають: ОСОБА_1 (без реєстрації), ОСОБА_14 (без реєстрації), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки дитини розлучені близько 4-х років, дитина з батьком не спілкується, місце проживання чи перебування не відоме. Зі слів матері колишній чоловік не бере участі у вихованні доньки, не цікавиться її життям, не допомагає фінансово. За дитиною доглядає лише мати та її теперішній чоловік, якого донька кличе татом. Стосунки в сім`ї дружні.

41. Психологом центру первинної медико-санітарної допомоги Байковецької територіальної громади ОСОБА_17 надано психологічний висновок стосовно ОСОБА_3 на тему «Доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ». В ході діагностичної розмови стало зрозуміло, що дитина усвідомлює актуальну ситуацію і підтверджує небажання спілкуватись з батьком. Присутні елементи образи і відчуття знецінення зі сторони батька. Загальні відгуки про батька негативні, озвучується небажання до комунікації. Зараз фігуру батька повноцінно заміняє вітчим, про якого в дитини позитивні і теплі відгуки. Вона називає його батьком та розповідає про нього як про повноцінного члена сім`ї. Трактуючи відповіді до уточнюючих до малюнка запитань можна зробити висновок, що дитина довіряє і готова просити допомоги у вітчима. Зображувати біологічного батька на малюнку відмовилась. Роблячи висновки з діагностичної техніки самоусвідомлення і самооцінка дитини в нормі; мама. Бабуся та вітчим ставляться до дитини добре, батько з точки зору дитини ставиться до неї на сходинку гірше інших членів родини. Загальний психоемоційний стан стабільний, але присутнє затинання під час мовлення і за результатами проективних методик можна зробити висновок про загальну напруженість і тривожність дитини. З розмови з матір`ю з`ясувалось, що ця симптоматика залишкова після внутрішньо сімейних конфліктів, які відбувались в трьохрічному віці дитини. З урахуванням усіх перерахованих факторів, виходячи з суджень самої дитини та з огляду на психоемоційний стан та спричинену емоційну травматизацію з боку біологічного батька, вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.

42. Рішенням виконавчого комітету Шумської міської ради Тернопільської області №1272 від 25.02.2025 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки села Потуторів Кременецького району Тернопільської області.

43. Так, у Висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки села Потуторів Кременецького району Тернопільської області йдеться про те, що Служба у справах дітей Шумської міської ради розглянула звернення ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав колишнього чоловіка ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_3 . У висновку викладено вищезазначені судом факти стосовно перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі, народження спільної дитини, розлучення, характеризуючі дані та іншу інформацію. Зазначено, що звернень від ОСОБА_2 в ССД Шумської міської ради з даного питання чи участі у вихованні дитини, визначення місця проживання, повернення дочки на його виховання чи інших питань, що стосуються ОСОБА_4 не було. Відповідач від часу звернення позивачки до органу опіки та піклування не надавав будь-якої інформації відносно себе з даного питання. На засідання комісії 22 листопада 2024 року та 15 січня 2025 року не приходив. Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Шумської міської ради від 25 лютого 2025 року, акти обстеження умов проживання ОСОБА_3 Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області від 18 липня 2024 року та служби у справах дітей Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 30 вересня 2024 року, довідку початкової школи села Чернелів-Руський Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 29 липня 2024 року №01-16/46, інші документи, результати голосування, те що ОСОБА_2 більше трьох років не бере участі у вихованні дитини та її догляді, не цікавиться життям, навчанням дочки, матеріально не допомагає, керуючись постановою КМУ від 24 вересня 2005 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», виконавчий комітет Шумської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

44. На спростування твердження сторони позивача стосовно того, що батько дитини фінансово не допомагає матері на утримання дитини, стороною відповідача додано наступні докази:

- Витяг з transferGO UAB TransferGO Lithuania, викладеного англійською мовою стосовно платіжних переказів, здійснених ОСОБА_2 . З доданого витягу слідує, що відповідачем на ім`я позивачки ОСОБА_18 за період з 17.07.2020 по 01.04.2025 щомісяця перераховувались кошти на утримання дочки ОСОБА_4 (примітки у призначеннях платежу). Загальна сума таких переказів у гривні складає 101949,75 грн.

- квитанції про окремі перекази коштів на рахунок отримувача ОСОБА_18 на різні суми, зокрема: на 64 євро від 21.08.2021, на 45 євро від 17.09.2021, на 114 євро від 23.10.2021, на 47,06 євро від 19.11.2021, на 8000 грн від 08.02.2022, на 2500 грн від 16.03.2022, на 1701,96 грн від 21.04.2022, на 1844,25 злотих від 16.05.2025 .

45. Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Сідоровим В.М. було скеровано заяву до Органу опіки та піклування Шумської міської ради в інтересах ОСОБА_2 , у котрій адвокат клопоче: - про вжиття заходів для забезпечення права ОСОБА_2 на спілкування з дочкою ОСОБА_4 , зокрема шляхом визначення чіткого порядку та графіку спілкування (телефонні дзвінки, відеозв`язок тощо); - про проведення бесіди зі ОСОБА_1 щодо неприпустимості перешкоджання спілкуванню ОСОБА_2 із дочкою та роз`яснення їй наслідків порушення прав дитини та батька; - про надання висновку щодо доцільності збереження батьківських прав ОСОБА_2 у контексті розгляду позовної заяви про їх позбавлення, враховуючи його готовність виконувати батьківські обов`язки та інтереси дитини; - про залучення психолога чи іншого фахівці для оцінки впливу спілкування ОСОБА_4 з батьком на її психологічний та емоційний стан; - про сприяння організації діалогу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для врегулювання спірних питань у позасудовому порядку, якщо це можливо.

46. Стороною позивача долучено до матеріалів справи виписку по надходженням по картці/рахунку ОСОБА_1 , надану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 13.07.2020 по 06.06.2025. Окрім інших надходжень, позивачем відмічено надходження ОСОБА_19 від ОСОБА_20 . Загальна сума таких надходжень у гривні складає 100459,63 грн. У виписці має місце надходження здійснені через систему TRANSFERGO на загальну суму 12039,50 грн, однак без зазначення відправника (а саме: 03.11.2024 на суму 1990 грн, 02.12.2024 на суму 1990 грн, 12.01.2025 на суму 1990 грн, 13.02.2025 на суму 1990 грн, 13.03.2025 на суму 1990 грн, 01.04.2025 на суму 2089,50 грн), проте дані дати та суми переказів співпадають із датами та сумами, зазначеними у виписці transferGO UAB TransferGO Lithuania, наданими відповідачем, однак без врахування комісії.

47. Представником позивачки долучено Висновок, складений практичним психологом відділення соціальної роботи КУ «ЦНСП» Шумської міської ради Іриною Мельничук (наданий за самозверненням матері дитини). Зазначено, що відбулось три індивідуальні зустрічі: 17.07.2025, 25.07.2025, 30.07.2025, метою консультування є визначення «дитячо-батьківських» взаємовідносин, ставлення дитини до біологічного батька. У висновку, окрім іншого, зазначено, що вітчима на малюнку дівчинка зобразила, який з її слів слухає музику, відгукувалась про нього позитивно, відповідаючи на додаткові запитання говорила, що хотіла, щоб він мав змогу ходити, хоча розуміє, що це неможливо. Вітчима називає татом та для неї він виступає тим омріяним ідеалом батька, якого вона прагнула мати. З її слів зрозуміло, що він приділяє їй увагу, спілкується з нею, цікавиться захопленнями та дарує їй ті подарунки, про які вона мріяла (велосипед, щоб вона могла кататися з друзями). Біологічного батька немає на малюнку. Відповідаючи на навідні питання ОСОБА_4 зазначила, що вона не хоче, щоб він там був. З її відповідей зрозуміло, що він досить мало був присутнім у її житті. У неї присутня образа на нього, згідно з її розповідей через те, що він забував про її день народження (особливий для неї день), багато обіцяв і не виконував свої ж обіцянки, звинувачував дівчинку у брехні, приїжджав із закордону та до неї не приходив. Із родичами з боку біологічного батька, дівчинка зазначила, що не спілкується ні з ким і не хоче. Також дівчинка зазначила, що лише про тьотю ОСОБА_21 (сестру батька) у неї збереглися хороші спогади і з якою вона б хотіла спілкуватися.

48. 28 серпня 2025 року комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Шумської міської ради Тернопільської області постановила Рішення №09-03 Про розгляд заяви (адвоката Сідорова В.М.) ОСОБА_2 про чіткий порядок та графік спілкування з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір`ю в АДРЕСА_1 . Вирішила: - батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самостійно встановити порядок участі у вихованні ОСОБА_3 (зокрема для батька, який проживає окремо) шляхом домовленостей або укладенням письмового договору (нотаріально посвідченого), з обов`язковим врахуванням думки малолітньої, особистих та інших обставин, що мають істотне значення; - ОСОБА_1 забезпечити безперешкодне спілкування дитини з батьком ОСОБА_2 , що проживає окремо він неї; - вказати батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на необхідності дотримання діючого законодавства України щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків відносно своєї дитини ОСОБА_3 . А також моральних та етичних норм і правил поведінки людини під час участі батька у вихованні дочки.

49. Представником відповідача долучено до матеріалів справи роздруківка з месенджеру Вайбер переписки відповідача ОСОБА_2 з малолітньою дочкою, яка як абонент зазначена «Доця кохана», переписка датована 2022-2023 роками. Також долучено роздруківку переписки в додатку Мессенджер із колишньою дружиною, яка як абонент вказана «Аня», датована 2022-2023 роками.

З досліджених судом роздруківок переписки відповідача з колишньою дружиною та донькою слідує, що між всіма спочатку мало місце теплі та дружні відносини, батько організовував та звітував про відправку посилок для доньки, а також грошових переказів, цікавився життям дитини, мало місце також прості «балачки» притаманні малолітній дитині із близькою людиною. З переписки не вбачається неприязних відносин між усіма трьома. Однак, із переписок датованих 09-10 липня (без зазначення року, ймовірно цього року) слідує, що малолітня дитина ображена на батька, бо той забувся привітати її з днем народження, відмовляється із ним надалі спілкуватись та вважати його батьком, хоче припинити стосунки з ОСОБА_2 та подальше спілкування, звинувачує його у невиконанні її бажань та в колишніх образах мами та її. Дівчинка розповідає, що мала розмови з психологом і для себе сама вирішила таку позицію стосовно батьківства ОСОБА_2 .

ІV. Оцінка Суду.

50. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

51. Пунктом 6 ч.1 ст.3Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

52. Відповідно до ст.10ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

53. Вимогами ст.12ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

54. Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

55. Частиною першою статті 9Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Щодо позовної вимоги про позбавлення батьківських прав.

56. Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

57. Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

58. Відповідно до ст. 51 Конституції Українивизначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

59. Частиною першоюстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

60. Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`яє природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

61. Відповідно до частин першої та другоїстатті 12 Закону України «Про охорону дитинства»виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

62. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина другастатті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 , який є батьком малолітньої ОСОБА_3 в минулому спілкувався з донькою засобами мобільного та інтернет зв`язку, між ним панували дружні, теплі, сімейні відносини, притаманні батькові та дитині. З недавнього часу, донька виявила небажання в подальшому спілкуванні з батьком, а відтак припинила переписку з відповідачем. Проте, ОСОБА_2 чітко та впевнено висловив своє бажання брати участь у житті своєї дитини, у спілкуванні з нею у режимі телефонних та відеозв`язків, не заперечував у подальшому фінансовому утриманні своєї доньки, через свого представника адвоката Сідорова В.М. неодноразово звертався до органу опіки та піклування з питанням про вжиття заходів для забезпечення його, як батька дитини, на спілкування з ОСОБА_4 , для надання висновку щодо доцільності збереження батьківських прав тощо.

63. Відповідно до частин першої-четвертоїстатті 150 СК Українибатьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

64. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

65. Згідно з частиною першоюстатті 155 СК Україниздійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

66. Відповідно до ч. 1 ст.141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

67. Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), в тому числі, й на рівність у праві виховання обома батьками.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Зокрема, стаття 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

68. Відповідно до частини першої статті 164СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

69. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

70. Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 за №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У п.п.16, 18 вищезазначеної постанови роз`яснено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 11 серпня 2021 року у справі № 621/492/20 та від 12 травня 2021 року у справі № 689/551/20-ц.

71. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Хант проти України» вказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Небажання дитини спілкуватися з одним із батьків, що призводить до зменшення чи повного припинення їх побачень, саме по собі не свідчить про ухилення матір`ю (батьком) від виконання батьківських обов`язків, так як ці обставини зумовлені не її (його) волею.

У даній справі суд встановив, що після виїзду відповідача в 2019 році в Республіку Польща на заробітки, шлюб сторін було розірвано у 2020 році, дитина залишилась проживати з матір`ю. Проте, ОСОБА_2 впродовж 2020-2025 років здійснював грошові перекази на рахунок ОСОБА_22 на утримання доньки ОСОБА_4 , про що вказував у призначенні переказів «Настюсі», «Доці», « ОСОБА_23 », «Настусі зайчику», «Для моєї манюні» і т.д. Дані грошові перекази мали систематичний (раз на місяць) характер, суми теж були більш-менш однаковими, про здійснення переказів ОСОБА_2 звітував ОСОБА_1 в особистих переписках у додатку Мессенджер. Мали місце надсилання і так званих «передачок» дитині із солодощами, різними подарунками, оплата лікування у стоматолога та ортодонта. Тобто, після розірвання шлюбу відповідач продовжував утримувати малолітню дитину, не припиняв спілкування як з донькою ОСОБА_4 , так і з колишньою дружиною. Також, відповідач не погодився із рішенням дитини про небажання та припинення у подальшому спілкуванні, батько намагався пояснити дочці, що жодна обставина, яка стосується її батьків, не може вплинути на його любов до своєї дитини. Відповідач намагався у формі листування вирішити цю проблему із мамою дитини, просив допомоги у відновленні та налагодженні стосунків тата і дочки.

Зазначаючи в позовній заяві про те, що відповідач не займається вихованням дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток і не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, стороною позивача не враховано, що такі обставини настали поза волею і без винної поведінки ОСОБА_2 , який виїхав на заробітки в Республіку Польща задля покращення фінансового стану, де проживає по даний час і через дію на території України воєнного стану, не має можливості повернутись в Україну, а відтак не має можливості повноцінно спілкуватися з дочкою через ті складнощі, що сталися в житті обох, як дочки, так і батька.

Також суд звертає увагу на те, що відповідачем жодного разу не висловлено своєї негативної думки стосовно появи в житті дочки «нового тата», який проживає разом з сім`єю, також піклується про його малолітню доньку, забезпечує її всім необхідним, що може свідчити про те, що ОСОБА_2 не мав на меті та не бажав змінити думку дитини в гіршу сторону стосовно нового чоловіка колишньої дружини, тим самим не здійснював перешкод у дружньому, теплому спілкуванні рідної дитини з вітчимом, аби негативно не впливати на її духовний розвиток, сприйняття поняття сім`ї.

72. При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з дочкою ОСОБА_5 та брати участь у її вихованні, натомість встановлено, що між сторонами у справі існує конфлікт у відносинах, який привів до розлучення, що негативно вплинуло на взаємовідносини відповідача з дочкою, яка залишився проживати з мамою.

Та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком дитини займається мати, не свідчить про те, що батько дитини не бажає приймати участь у її утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками. Адже батько територіально знаходиться далеко від дитини і їх прямі зустрічі є неможливими.

Покладати в основу рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Шумської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , суд не має правових підстав, оскільки вказаний висновок ґрунтується лише на поясненнях мами, які зводяться фактично до того, що батько не проживає разом з ними та не допомагає матеріально, хоча доказів такого позивачка не представила органу опіки та піклування, про що в судовому засіданні підтверджено представником органу опіки та піклування Шумської міської ради Липкою В.І.

73. У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.

74. Стаття 19 СК Українивстановлює, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За таких обставин суд не погоджується із висновком органу опіки та піклування, оскільки він невмотивований і суперечить інтересам дитини, складений без урахування доказів, а лише зі слів заявника - матері.

Крім того, під час вирішення справи, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06 травня 2020 року під час розгляду справи № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) від 09 листопада 2020 року під час розгляду справи № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20) в яких зазначено, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Питання щодо сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини. За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов`язками, а також враховуючи те, що батько дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, підстави для позбавлення батьківських прав відсутні. Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки не є обов`язковим для суду (частини 5, 6ст. 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

75. Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, потрібними для постановлення рішення.

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України"). На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

Досліджені в справі докази та встановлені в судовому засіданні обставини дають підстави вважати, що відповідач дійсно не в повній мірі виконує свої батьківські обов`язки, певний період часу він не бачиться із дочкою, не відвідує шкільні заходи дитини та разом із дочкою не ходить до сімейного лікаря, але такі обставини викликані проживанням відповідача на відстані від дитини та не дають достатніх підстав вважати, що має місце свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання ним своїх батьківських обов`язків.

76. Щодо думки дитини ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав її батька, висловленої нею у суді, суд зазначає наступне.

Дитина є суб`єктом права і, незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у сукупності. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.

У постановах від 20 жовтня 2020 року у справі № 333/1013/17 та від 14.02.2019 у справі № 377/128/18 Верховний Суд сформулював висновок про те, що суд зобов`язаний надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

Стаття 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей зобов`язує суд надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

77. Відповідні положення закріплені і устатті 171 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що думка дитини має бути врахована при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, тощо. Право дитини бути вислуханою при вирішенні спору щодо неї не має обмежень. Але оцінка дитиною поведінки своїх батьків, життєвих обставин може бути необ`єктивною. А тому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ч. 3ст. 171 СК України).

При цьому Європейський суд з прав людини зауважує, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Думку дитини про згоду на позбавлення батьківських прав рідного батька суд оцінює критично, оскільки через малолітній вік (10 років) дитина не в повній мірі усвідомлює роль рідного батька в своєму житті, така думка склалась під впливом втраченого емоційного зв`язку з батьком, який протягом 6 років проживає за кордоном, спілкування відбувалось тільки в соціальних мережах. Бажання відмовитись від рідного батька сформоване під впливом появи в її житті вітчима, який добре ставиться до неї та повністю замінив батька. Рідний батько проживає в Польщі, одружився вдруге, в 2024 році в нього народився син, в нього на утриманні перебуває ще одна дитина дружини від першого шлюбу, на даний час не може приїжджати в Україну до доньки, однак щомісячно здійснював грошові перекази матері для доньки та надавав іншу допомогу, не бажає втрачати зв`язок з донькою, звернувся до адвоката за правовою допомогою, що свідчить про боротьбу за свої батьківські права спілкуватись та брати участь у житті своєї доньки.

У постанові від 13.07.2022 у справі № 705/3040/18 Верховний Суд дійшов висновку, що озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.

Суд вважає, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав не буде відповідати інтересам дитини та стане непропорційним втручанням у сімейне життя, оскільки з огляду на малолітній вік (10 років) дитина потребує більше уваги, любові, піклування та турботи.

Таким чином, суд ухвалює рішення всупереч думці малолітньої ОСОБА_3 , оскільки цього вимагають насамперед інтереси дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Цивільне законодавство передбачає можливість вирішення будь-яких питань, пов`язаних з утриманням, спілкуванням, спільним вихованням дітей, батьками, які не проживають однією сім`єю. Незгода одного з батьків з бажанням іншого, не є сама по собі проявом поганого ставлення до дитини, а отже не може сприйматися судом як підстава для позбавлення батьківських прав.

Сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення встановлення належних стосунків між дитиною і батьками, що є фундаментальними для благополуччя дитини. Дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, та є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів. Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 188/1542/20 (провадження № 61-11857св22).

78. За обставин недоведеності свідомого нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дочки ОСОБА_3 .

Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів.

79. У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

80. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікованаПостановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

81. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Відповідно до частини другоїстатті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3ст. 51 Конституції України).

82. Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10ст. 7 Сімейного кодексу України(далі -СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

83. Згідно зіст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

84. Відповідно до ч. 1ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

85. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2ст. 181 СК України).

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 , як батько дитини протягом 2020-2025 років справно здійснював грошові перекази на рахунок позивачки ОСОБА_1 на утримання своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 .

86. Згідно ч.3ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аліменти - це кошти на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та інше.

87. Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Позивачка просить суд стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи саме з 27.04.2024 дати звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

88. Статтею 191СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Слід зазначити, що ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов`язана особа ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії.

Обов`язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність саме позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та неможливість їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

За загальними правилами Сімейного кодексуУкраїни вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вжив заходів щодо одержання аліментів (у тому числі не подав позов про стягнення аліментів, залишив його без розгляду) з особистих мотивів.

Судом встановлено, а позивачем не спростовано, що ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області №609/861/24 від 27 червня 2024 року у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини з ОСОБА_2 відмовлено через те, що ОСОБА_2 було знято з реєстрації місця проживання. В позовному провадженні позивачка до суду з вимогою стягнути аліменти з відповідача не зверталась. Крім того, протягом 2020-2025 років відповідач ОСОБА_2 , як батько дитини, справно щомісячно здійснював грошові перекази на рахунок позивачки ОСОБА_1 на утримання своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Матеріали справи не містять жодних доказів, що позивачка вживала до подачі вказаного позову до суду належних заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та доказів ухилення відповідача від сплати аліментів в розумінні ч. 2 ст.191 СК України.

Таким чином, підстави для стягнення аліментів з відповідача за попередній період відсутні, а тому така позовна вимога задоволенню не підлягає.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення аліментів, виходячи зі встановленого законом обов`язку обох батьків щодо утримання їх дітей, та права дітей на належне матеріальне забезпечення, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів та стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи саме з 21 березня 2025 року дати звернення до суду із даним позовом.

89. При цьому, суд зауважує, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

90. Згідно з ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

91. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

92. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

93. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

94. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

95. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

96. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

97. Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки в задоволення позовної вимоги про позбавлення батьківських прав судом відмовлено, відтак суд не стягує з відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а залишає його за позивачем.

98. Відповідно до частини шостоїстатті 141ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із чим, оскільки в правовідносинах про стягнення аліментів позивачка звільнена від сплати судових витрат і відсутні інші особи, які їх понесли, судові витрати необхідно стягнути із відповідача у розмірі 1211 грн 20 коп судового збору в користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 263, 430 ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 141, 142, 150, 153, 155, 171, 180, 181, 182, 191 СК України, Конвенцією про права дитини, ЗУ «Про охорону дитинства», суд

У Х В А Л И В:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шумської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

2.Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду, а саме: з 21 березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

3.Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.

4.Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2025 року.

Реквізити сторін:

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору Органопіки тапіклування Шумськоїміської ради,код ЄДРПОУ43970596,адреса місцезнаходження:вул.Українська,59,м.Шумськ,Кременецького районуТернопільської області.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК