Справа №2-10940/2010р.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року Калінінський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі головуючого судді Дундар І.О.
при секретарі Бушніной В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка заяву ОСОБА_1 про розяснення ухвали суду від 26 листопада 2010 року про повернення сплаченої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,
ВСТАНОВИВ:
26 листопада 2010 року ухвалою суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень було повернуто на адресу ОСОБА_1.
09 грудня 2010 року ОСОБА_1. звернувся із заявою про розяснення даної ухвали суду , оскільки в резолютивній частині не вказано ідентифікаційний номер заявника - платника податку, рахунок державного бюджету .
В судове засідання сторони не прибули, але їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Як виходить з квитанції від 15 вересня 2010 року ОСОБА_1 було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень.
17 вересня 2010 року ухвалою судді Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області було закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівка про стягнення недоплачених сум «дітям війни».
Відповідно до ч.1 п.2 ст.83 ЦПК України сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, в тому числі у разі: відмови у відкритті провадження у справі; ч.2 сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі повертається за ухвалою суду у разі: п.2) відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно зі ст.8 Декрету Кабінету міністрів „Про державне мито”, п.п.16, 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України 2 квітня 1993 року №15, державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі поданої платником заяви на протязі одного року з дня зарахування суми в бюджет.
Відповідно до п.3 ст. 19 Закону України « Про виконавче провадження» в ухвалі суду про повернення коштів з державного бюджету повинні міститися наступні відомості : ідентифікаційний код платника податку; не вказано вид бюджету, з якого повертаються кошти.
Згідно зі ст.. 221 ч.1 ЦПК, застосовуючи аналогію , якщо ухвала суду є незрозумілою для осіб, які брали участь у справі , або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій розяснює своє рішення, не змінюючи про цьому його зміст.
Таким чином є підстави для розяснення ухвали суду про повернення судових витрат.
Керуючись ст.83,221 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Розяснити ухвалу Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 листопада 2010 року : зобов”язати УДК в Донецькій області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження ( ідентифікаційний код платника податку НОМЕР_1 ) з державного бюджету Калінінського району м. Горлівка з рахунку 31212259700019 МФО 834016, ОКПО 34686448, код виду платежу 22050001 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) гривень, сплачені нею 15 вересня 2010 року за квитанцією № 405 в Ощадбанку №2864/098.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд міста Горлівки протягом п`яти днів з дня її винесення.
Суддя
The court decision No. 13229547, Kindrativskyi District Court of Horlivka City (until 25.04.2025 - Kalininskyi District Court of Horlivka City) was adopted on 13.12.2010. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 2-10940/2010. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: