Decision № 132288239, 01.12.2025, Tetiiv District Court of Kyiv Oblast

01.12.2025 Провадження по справі № 2/940/737/25

Справа № 940/1831/25

РІШЕННЯ

Іменем України

01 грудня 2025року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.

розглянувши вприміщенні судув м.Тетієві впорядку спрощеногопровадження цивільнусправу запозовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (надалі по тексту ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1355-2234 від 29.02.2024 у розмірі 64238,22 гривень та понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 29.02.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1355-2234.

Відповідно до умов цього договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 15000,00 грн, строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день.

Як зазначено, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконано взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору.

Натомість, відповідачем ОСОБА_1 порушені взяті на себе договірні зобов`язання, внаслідок чого станом на 26.08.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 68039,92 грн. Разом з тим, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийняло рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а самечасткового списаннязаборгованості позичальникуза нарахованимипроцентами узагальній сумі3801,70грн заумови погашення ОСОБА_1 решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 64238,22 грн.

З огляду на вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 не повну суму заборгованості, а лише її частину, зокрема 64238,22 грн, з яких: 14093,22 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 50145,99 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 22.09.2025 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22.10.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шелудько О.О. надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відмовити у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, вказуючи, що відповідач вважає позовні вимоги позивача є незаконними, необґрунтованими та такими, що не пілягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис на документах належить саме відповідачу. Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу згідно вказаного спірного договору та додаткової угоди. Водночас, розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, на думку представника відповідача, не є первинними документами, в розумінні чинного законодавства, що підтверджували б отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу за вказаним кредитним договором.

Крім того зазначено, що позовна вимога, що полягає у стягненні заборгованості за нарахованими відсотками за кредитним договором №1355-2234 від 29.02.2024 є неспіврозмірною, оскільки суперечить принципам розумності та добросовісності, а відтак є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Проте, як вже зазначалось, у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів, відсутня можливість перевірити як факт наявності заборгованості у відповідача, так і встановити її розмір.

З огляду на зазначене, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки відсутні належні, допустимі та достатні докази, що підтверджують отримання відповідачем кредитних коштів, користування ними.

27.10.2025 представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Лазарєва М.С. надіслала до суду додаткові письмові пояснення, в яких просить задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1355-2234 від 29.02.2024 р. у розмірі 64238,22 гривень та понесені судові витрати, у стягненні з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

29.10.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шелудько О.О. надіслала до суду заперечення (на відповідь на відзив), вказуючи, що позивач належним чином та відповідними доказами не спростував доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, тому, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відсутні належні, допустимі та достатні докази, що підтверджують підписання відповідачем договору про надання коштів у кредит з відповідними додатками, отримання відповідачем цих коштів та користування ними.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 2, 3статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно доп.1ч.1статті 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.02.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1355-2234.

Цей договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором, згідноіз Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов цього договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 15000,00 грн, строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день.

ТОВ «Укр КредитФінанс» виконаловзяті насебе зобов`язанняза договором,а саменадало відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

На підтвердження укладення договору з відповідачем ОСОБА_1 , а саме надання коштів за кредитним договором, позивач надав довідку про перерахування суми кредиту, згідно з якою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 15000,00 грн за допомогою платіжної системи LiqPay.

Відповідач ОСОБА_1 скористався кредитними коштами, але не виконує належним чином зобов`язання за договором, внаслідок чого, відповідно до наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку, заборгованість за договором № 1355-2234 від 29.02.2024 станом на 26.08.2025 становить 68039,92 грн, з яких: 14093,22 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 53946,70 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Разом з тим, враховуючи Програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами у сумі 3801,70 грн, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить стягнути з відповідача лише частину заборгованості, зокрема 64238,22 грн, з яких: 14093,22 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 50145,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК Українивизначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»,у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК Українипередбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2статті 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор C8717 для підписання кредитного договору № 1355-2234 від 29.02.2024, на підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів, з Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1355-2234 від 29.02.2024 (графік платежів за договором), які є невід`ємною частиною договору.

На підтвердження цих обставин, позивачем надано моніторинг дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі при укладанні договору №1355-2234 між ТОВ «УкрКредит Фінанс»та ОСОБА_1 ,який відображає послідовність всіх дій сторін в хронологічному порядку.

Відповідно до п. 15 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 №113, договір, що укладається у вигляді електронного документа, підписується сторонами в порядку, визначеному законодавством України. Примірник такого договору споживача повинен містити кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфіковану електронну печатку кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену уповноваженим працівником кредитодавця.

У розділі 12 «Реквізити сторін» договору №1355-2234 від 29.02.2024 зазначено, що договір підписано ОСОБА_2 кваліфікованим електронним підписом директора кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 24.10.2025, договір підписаний ОСОБА_2 електронною печаткою ТОВ «УкрКредит Фінанс»,також зазначено час та дату підпису, а саме: 23:33:11 29.02.2024.

Суд враховує, що час та дата підпису договору у протоколі співпадає з часом та датою, зазначеними у договорі.

Водночас встановлено, що відповідно до розділу 12 «Реквізити сторін» договору №1355-2234 від 29.02.2024 відповідач ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором C8717.

За таких обставин, суд дійшов висновку про укладення договору № 1355-2234 від 29.02.2024 в електронній формі у спосіб, визначений законом, адже такий договір містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором С8717, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, та кваліфікований електронний підпис директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» із кваліфікованою електронною позначкою часу, що повністю відповідає вимогамст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»та засвідчує волю відповідача на укладення договору на погоджених умовах.

Поряд з цим суд зазначає, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Згідно з пунктом 11.1 договору, цей договір та правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з правилами на вебсайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Пунктом 11.3 договору позичальник даним підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Відповідно до умов розділу 4 Правил відкриття кредитної лінії, відповідач акцептував оферту (заповнюючи заявку на сайті товариства, добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків, зазначив інформацію про себе, реквізити банківської карти, на рахунок якої бажав отримати кредит, тим самим підтвердив своє ознайомлення, погодження і зобов`язання неухильно дотримуватися Правил.

Отже, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК України.

Уклавши зазначений договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Отже, факт укладення між сторонами договору № 1355-2234 від 29.02.2024 підтверджується належними та допустимими доказами та не спростовано відповідачем.

Водночас, суд відхиляє доводи представника відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, щодо не надання позивачем доказів перерахування коштів за договором, з огляду на таке.

Так, згідно з укладеним між сторонами договору № 1355-2234від 29.02.2024, передбачено перерахування відповідачу коштів шляхом безготівкового переказу на його банківський рахунок.

На підтвердження надання коштів відповідачу за договором, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало довідку про перерахування суми кредиту № 1355-2234від 29.02.2024, а також інформацію, викладену у листі АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів Liq Pay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019, якою підтверджується ідентифікація платежу № 2431817409 за договором № 1355-2234 від 29.02.2024 в сумі 15000,00 грн, здійсненого на банківську картку НОМЕР_1 , яка згідно з договором, належить відповідачу та зазначено у ньому, як номер особистого електронного платіжного засобу у розділі 12 договору.

На виконання ухвали Тетіївського районного суду Київської області від 30 жовтня 2025 року АТ «Універсал банк» надано інформацію щодо зарахування коштів у сумі 15000,00 гривень на картку № НОМЕР_1 , яка надана ОСОБА_1 .

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідач має доступ до свого банківського рахунку та картки, зазначеної в договорі, та мав можливість надати суду виписку із свого особового рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак жодних доказів на спростування позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс», стороною відповідача не надано.

За таких обставин, відсутні підстави для сумніву, що відповідачу ОСОБА_1 не перераховані, визначені умовами договору, кредитні кошти, що підтверджується вищенаведеними доказами та не спростовано відповідачем.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо укладення між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 договору про відкриття кредитної лінії № 1355-2234 від 29.02.2024 та отримання ОСОБА_1 кредиту в сумі 15000,00 грн.

Водночас суд не бере до уваги доводи представника відповідача про відсутність доказів розміру заборгованості та документів первинної бухгалтерської документації, оформленої згідно доположень ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»,оскільки позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема безготівковий переказ коштів без відкриття банківських рахунків, тобто не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а отже не може надати жодної інформації, що є банківською таємницею, зокрема отримання відповідачем картки, інформації про банківські операції по карті тощо. Разом з тим, відповідач не був позбавлений можливості самостійно отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування коштів за договором.

Поряд з цим, необґрунтованим є посилання представника відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц та від 31.07.2019 у справі № 553/1325/14-ц, про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розміру є первинні документи, оформлені відповідно дост. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», з огляду на те, що такий висновок зроблено в інших кредитних відносинах, які виникли на підставі договору, укладеного в письмовій формі відповідно до ч. 2ст. 207 ЦК України, а не в електронній формі з особливостями, встановленимиЗаконом України «Про електронну комерцію».

Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.08.2023 у справі № 910/14570/21, факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами у їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини надання послуг.

Більш того, у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості станом на 26.08.2025, який містить детальний опис нарахованої заборгованості, з вказівкою на щомісячні платежі, є зрозумілим та узгоджується з умовами кредитного договору.

Водночас, перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним між сторонами кредитним договором, суд дійшов такого висновку.

Так, умовами кредитного договору № 1355-2234 від 29.02.2024 передбачено нарахування процентів протягом строку дії кредитного договору.

Згідно з п. 4.6. та п. 10.2. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.50% за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка становить 1.20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.

Отже, зі змісту договору встановлено, що сторонами погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування (300 календарних днів) з 29.02.2024 до 24.12.2024 за користування кредитними коштами.

Поряд з цим, суд зазначає, що 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023.

Цим законом доповнено ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих таПерехідних положеньЗакону України«Про споживчекредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів 2,5%, протягом наступних 120 днів 1,5%. Однак, перехідні положення законопроекту застосовується, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосується особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу Іцього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Разом з цим, частиною 4 розділу 11 Прикінцеві та перехідні положення Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом слід привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цьогоЗакону.

Зазначене вказує на те, що строк встановлений в п. 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»встановлювався для договорів укладених до набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», якщо строк дії договорів продовжувався після набрання чинності Законом.

Отже, умови договору щодо встановлення денної процентної ставки вище 1 % є нікчемними в силу положень частини 5 статті8та частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Посилання представника позивача на додаткові роз`яснення Національного банку України від 19.02.2024 щодо виконання окремих вимогЗакону № 3498-IX,а самещодо максимальногорозміру денноїпроцентної ставки,згідно зякими задоговорами проспоживчий кредитденна процентнаставка повиннарозраховуватися самена датуукладення договорупро споживчийкредит зурахуванням законодавчихобмежень,встановлених надату укладаннятакого договору,суд небере доуваги,оскільки ціроз`яснення неє законодавчимактом,а містятьлише рекомендаційнийхарактер.

У цій справі договір про відкриття кредитної лінії № 1359-2234 укладено між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 29.02.2024, тобто після набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»(24.12.2023), отже, станом на дату укладення договору позивач міг застосувати максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ч. 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», лише у розмірі 1%.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок процентів за користування кредитом, виходячи з максимально допустимої процентної ставки 1% на день за період кредитування, визначений позивачем у розрахунку (в межах строку договору).

Так, у період з 29.02.2024 року до 24.12.2024 за розрахунком суду сума відсотків становить 45000,00 грн (15000,00 грн х 1% х 300 днів).

Водночас суд враховує письмові додаткові пояснення представника позивача, у яких зазначено, що відповідачем було внесено платіж у розмірі 7189,52 грн., з яких: 5085,00 грн були зараховані на погашення відсотків, 2104,52 грн на погашення комісії, а також другий платіж у розмірі 3572,26 грн, з яких: 2520,00 грн були зараховані на погашення відсотків, 145,48 грн на погашення комісії, 906,78 грн на погашення основного боргу.

Отже, з урахуванням сум, зарахованих позивачем на погашення відсотків відповідачем, заборгованість за відсотками становить 37395,00 грн (45000,00 - 5085,00 - 2520,00).

Оскільки заявлена позивачем сума відсотків (50145,00 грн) перевищує суму розраховану судом, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами підлягають частковому задоволенню.

З огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з відсотками своєчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, зокрема,стягнути звідповідача ОСОБА_1 на користьТОВ «УкрКредит Фінанс»заборгованість закредитним договором № 1355-2234 від 29.02.2024 у розмірі 51488,22 грн, з яких: 14093,22 грн - заборгованість за тілом кредиту; 37395,00 грн - заборгованість за відсотками.

Разом зтим,відповідно дост.264ЦПК Українисуд підчас ухваленнярішення вирішуєпитання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно дост.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивач поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2422,40 грн.

Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 51488,22 грн, відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1941,55 грн (2422,40 грн х 80,15%).

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Отже, у контексті вищенаведеного, суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 137, 141, 178, 247, 264-268, 279, 354 ЦПК України, статтями 207, 509, 525, 526, 536, 610, 611, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнутиз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ38548598,адреса:бульвар ЛесіУкраїнки,буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, заборгованість за кредитним договором № 1355-2234 від 29.02.2024 у розмірі 51488 (п`ятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 22 копійок та понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1941 (одна тисяча дев`ятсот сорок одна) гривня 55 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду: 03 грудня 2025 року.

Суддя С.В. МАНДЗЮК