Court ruling № 132004245, 18.11.2025, Shevchenkivskyi District Court of Poltava City (until 25.04.2025 - Oktyabrskyi District Court of Poltava City)

Дата документу 18.11.2025Справа № 554/15967/25 Провадження № 1-кс/554/13615/2025

УХВАЛА

Іменем України

18 листопада 2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , представника власника майна - ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання прокурора відділунагляду задодержанням законіврегіональним органомбезпеки Полтавськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22025170000000026 від 16.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, про арешт майна,-

в с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшло клопотання прокурора про арешт майна, у якому прохала накласти арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучене 11.11.2025 під час обшуку житлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» (IMEI: НОМЕР_1 );

- сім-карту з номером мобільного оператора: НОМЕР_2 .

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити. Вказувала, що проведеним 12.11.2025 року оглядом телефону, належного ОСОБА_6 , виявлено листування директора ТОВ «Завод УКРБУДМАШ» ОСОБА_6 із менеджером по ЗЕД ПП «Глоубкор» ОСОБА_7 щодо реалізації продукції до казахських СГД а також те, що більшу частину листувань з фігурантами кримінального провадження видалено. Зазначала, що вилучене майно підлягає дослідженню експертом, а вказана інформацію має значення для даного досудового розслідування, якщо арешт не буде накладено, то це спричинить негативні наслідки для досудового розслідування, оскільки є небезпека його приховування, знищення, перетворення тощо. Вказувала, що під час обшуків було виявлено інші речі та документи, що можуть свідчити про відвантаженню продукції підприємства до РФ.

У судовому засіданні слідча клопотання підтримала та просила його задовольнити. Вказувала, що вказаний огляд є попередніми. Додатково повідомила, що особи, що причетні до даного кримінального правопорушення, мали спільний чат, в якому адміністратор писав рекомендації як знищити інформацію у телефоні.

У судовому засіданні представник власника майна заперечував щодо накладення арешту на майно. Наголошував, що вказане листування не є підтвердженням поставки продукції до РФ. Стороною обвинувачення не доведені жодні ризики.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Встановлено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом вчинення громадяниномУкраїни умисних дій,спрямованих на допомогу державі-агресору(пособництво),з метоюзавдання шкодиУкраїні шляхомпередачі матеріальнихресурсів (промисловогообладнання)представникам держави-агресората окупаційнійадміністрації держави-агресорачерез «третікраїни»,тобто заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.111-2 КК України.

З матеріалів кримінального провадженні, у тому числі з повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, що надійшло з 2 відділу ГВ ЗНД Управління СБУ в Полтавській області вбачається, що службові особи ПП «Промінвестенерго» (код ЄДРПОУ 32081604), ТОВ «Завод Укрбудмаш» (код ЄДРПОУ 32174727), ПП «Глоубкор» (код ЄДРПОУ 32174908) вчиняють умисні дії, спрямовані на допомогу державі агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів (промислового обладнання) представникам держави-агресора через треті країни.

Крім того, в ході слідства встановлено, що до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, група компаній «Глоубкор» мала підконтрольний суб?єкт господарської діяльності - ООО «ИндустриалСервис» (мовою оригіналу), ІПН 4632113221, РФ, м. Курськ, керівник - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП РФ НОМЕР_3 ), уродженка України, громадянка РФ, що надавало можливість безперешкодно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність та постачати до РФ товари (продукцію) виробництва вищевказаних підприємств.

Зокрема, відомо, що обладнання групи компаній «Глоубкор» має широкий вжиток серед підприємств державного та приватного сектору РФ у енергетичній сфері, а саме забезпечує підвищення ефективності заміни оливи в електропідстанціях та редукторах генераторів. Крім цього, деталі та окремі технології вказаних вітчизняних компаній, також застосовується під час виготовлення пристроїв для виробництва біодизельного палива та отримання багатокомпонентних паливних матеріалів, які використовуються у військовій техніці.

Після початку повномасштабної російської агресії та закріплення на законодавчому рівні кримінальної відповідальності за пособництво державі-агресору внаслідок передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам РФ групою компаній «Глоубкор» запроваджено механізм, який дозволяє постачати товарно-матеріальні цінності до РФ через треті країни.

Так, отримані дані свідчать, що керівник та засновник ПП "Промінвестенерго" (код ЄДРПОУ 32081604) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із співробітником групи компаній «Глоубкор» менеджером ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою постачання до РФ товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) уклали дистриб`юторську угоду із суб`єктом господарської діяльності ТОО «КазЭнерго Перспектива» (мовою оригіналу), Республіка Казахстан. Надалі, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 здійснювали підготовку документів (договори, специфікації, рахунки тощо) та організовували постачання ТМЦ до вищевказаного товариства.

В подальшому, посадові особи ТОО «КазЭнерго Перспектива» (мовою оригіналу), відповідно до укладених договорів здійснювали постачання отриманої від українського виробника продукції на адресу ООО «ИндустриадСервис» (мовою оригіналу), яка в свою чергу реалізовувалась до суб`єктів господарської діяльності РФ: ООО «ЮниГласс», ООО «Виста», ООО «Техноцентр», ПАО «Химико-металургический завод» (мовою оригіналу) та інші СГД, які мають сталі фінансово-господарські взаємовідносини з державним сектором економіки країни агресора в сфері промисловості, енергетики та атомної індустрії.

11.11.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» (IMEI: НОМЕР_1 ); сім-карта з номером мобільного оператора: НОМЕР_2 , які використовувалися останньою, у тому числі при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства.

Вищевказані предмети відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та 11.11.2025 визнані речовими доказами.

Прокурор вказує,що зметою забезпеченняпроведення необхіднихслідчих таінших процесуальнихдій тав подальшомузбереження речовихдоказів,необхідно накластиарешт навищевказане майно,що вилучене11.11.2025 у ході обшуку, за адресою: м. Полтава, вул. Некрасова, 12-А.

Відповідно до ч.1ст. 167 КПКтимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користуваннямайном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину,підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.

Разом з цим, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173,174 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб, необхідність подальшого перебування майна під арештом.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Необхідність арешту майна зумовлюється розумною підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних предметів, що зашкодить встановленню об`єктивної істини у вказаному кримінальному провадженні, а також не дозволить досягнути завдання Кримінального кодексу України, передбаченого ч. 1 ст. 1 КК України, зокрема правове забезпечення охорони громадської безпеки та конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як встановлено під час судового засідання 12.11.2025 року проведено огляд мобільного телефону, належного ОСОБА_6 , на якому встановлено наявність листування директора ТОВ «Завод УКРБУДМАШ» ОСОБА_6 із менеджером по ЗЕД ПП «Глоубкор» ОСОБА_7 щодо реалізації продукції до казахських СГД, а також виявлено, що більшу частину листувань з фігурантами кримінального провадження видалено.

Отже, суд бере до уваги те, що існує наявність розумних підозр вважати, що вилучені матеріальні об`єкти є доказом злочину у вказаному кримінальному провадженні. У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що на вказані речі, що були вилучені під час обшуку, підлягають арешту, оскільки вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть слугувати доказом обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на викладене,слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено необхідність накладення арешту на вилучений під час обшуку телефон.

Слідчий суддя вважає, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно, належне ОСОБА_6 , суспільний інтерес переважає приватні інтереси власника майна. Вказане втручання у приватне життя даної особи здійснюється на підставі кримінального процесуального кодексу та переслідує легітимну мету.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучене 11.11.2025 під час обшуку житлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» (IMEI: НОМЕР_1 );

- сім-карту з номером мобільного оператора: НОМЕР_2 , із забороною використання, розпорядження, відчуження до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Повний текст ухвали складено 21.11.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1