Court ruling № 131948784, 21.11.2025, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення

21 листопада 2025 року № 320/55619/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо відмови у оформленні та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нових довідок про розміри забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2020 року та станом на 01.01.2021 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою ПФУ від 30.01.2007 року № 3-1, статті 9 Закону України № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим звання та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 та 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку основного розміру пенсії за вислугу років з 01.02.2020 та 01.02.2021;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нові довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2020 року та станом на 01.01.2021 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою ПФ від 30.01.2007 року № 3-1, статті 9 Закону України № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим звання та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 та 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, I4, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку основного розміру пенсії за вислугу років з 01.02.2020 та 01.02.2021.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 для перерахунку його пенсії.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.02.2020 та з 01.02.2021 перерахунку розміру його пенсії.

05.11.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, а саме: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати у встановлений судом строк до Київського окружного адміністративного суду оформлених Довідок ІНФОРМАЦІЯ_4 станом на 01.01.2020 року та на 01.01.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 та 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що відповідач на виконання рішення суду у цій справі здійснив визначення додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, що не узгоджується з рішенням суду.

Дослідивши означену заяву та матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до змісту означеної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (або вирішені не всі клопотання).

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Натомість, суд зазначає, що жодна з трьох передумов для ухвалення додаткового судового рішення, яка передбачена частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, у даному випадку відсутня.

Так, суд зазначає, що 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704, якою було встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, та яка набрала чинності 01 березня 2018 року.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, з вищенаведених вимог чинного законодавства вбачається, що додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення військовослужбовця.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу позивача на те, що формулювання у резолютивній частині рішення Київського окружного адміністративного суду у цій справі про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до ГУ ПФУ в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 стосується усіх складових грошового забезпечення, у тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Суд зазначає, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:

Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.

Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.12.2021 у справі №11-164сап21, не повинно викликати сумнівів чи заперечень відносно того, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №320/55619/24.

Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

При цьому суд зазначає, що у разі незгоди позивача з діями відповідача щодо виконання рішення у цій справі, він не позбавлений можливості застосувати процесуальні інструменти судового контролю, відповідно до положень статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/55619/24.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Дудін С.О.