Decision № 131847607, 18.11.2025, Haivoron District Court of Kirovohrad Oblast

Справа № 385/1338/25

Провадження № 2/385/617/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Гришака А.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФАКТОРІНГС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «ФАКТОРІНГС» звернулося до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 14.07.2006 року між ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (найменування у подальшому було змінено на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», у зв`язку з виконанням вимог Закону України «Про акціонерні товариства»), з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, було укладено Кредитний договір №401/14/07/2006/980-3485/КФ/2.

Згідно умов п.п. 1.1., п.п. 1.4. п. 1 Кредитного договору банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 86 000, 00 грн. строком до 13.07.2021 року.

Також в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 17.07.2006 року банком було укладено договір поруки з ОСОБА_2 .

Проте грошові кошти, у встановлений Кредитним договором строк, позичальником та поручителем не були повернуті/сплачені на користь банку, що стало підставою для звернення ПАТ КБ «НАДРА» до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідачів.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2008 року по цивільній справі №2-180 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов ПАТ «КБ «НАДРА» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 107 985, 06 грн.

Заборгованість, яка була визначена і встановлена до стягнення на користь банку згідно судового рішення, не була повернута/не сплачена відповідачами, а отже має місце тривале порушення зобов`язання з повернення кредитору грошових коштів.

Судове рішення відповідачами досі не виконано, і ніколи не виконувалось. Таким чином, відповідачі мають тривале невиконане грошове зобов`язання зі сплати на користь кредитора грошової суми згідно судового рішення.

15 липня 2020 року між ТОВ «ФК» ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ПАТ «КБ «НАДРА» було укладено Договір №GL48N718070_I_1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстрований у реєстрі за №852, та Додаток №2 до вказаного договору, які передбачали відступлення Банком прав на користь ТОВ «ФК» ДНІПРОФІНАНСГРУП» за Кредитним договором, договором поруки.

«20» липня 2020 року між ТОВ «ФК» ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ФК «ФАКТОРІНГС» було укладено Договір №20/07/2020 про відступлення прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстровано у реєстрі за №852. На підставі вказаних вище Договору про відступлення прав вимоги та додатку №4 до нього, відбулось відступлення прав за Кредитним договором та договором поруки. Згідно із п. 2 зазначеного Договору про відступлення прав ТОВ «ФК «ФАКТОРІНГС», як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача щодо сплати грошових коштів, вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 ЦК України тощо.

Оформлюючи відступлення права вимоги (ст. ст. 513, 514, 516, 517, 651 ЦК України), ТОВ «ФК» ДНІПРОФІНАНСГРУП» і ТОВ «ФК «ФАКТОРІНГС» не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов`язків, які за договорами перейшли до нового кредитора, тож до останнього перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Станом на дату подання цього позову, відповідачі не виконали судове рішення та грошові кошти так і не повернули.

Заборгованість відповідачів (згідно судового рішення), у розмірі 107 985, 06 грн., дотепер залишається непогашеною, у зв`язку із чим ТОВ «ФК «ФАКТОРІНГС» має право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних, що є особливою мірою відповідальності відповідачів за прострочення виконання грошового зобов`язання. Борг не сплачувався відповідачами і на користь попередніх кредиторів - ПАТ «КБ «НАДРА», ТОВ «ФК» ДНІПРОФІНАНСГРУП». За договорами відступлення відповідачем аналогічно не сплачено жодної копійки.

Виходячи з того, що відповідачі ухиляються від сплати грошових коштів (згідно судового рішення) на користь позивача, у останнього наявні підстави для стягнення у судовому порядку 3% річних та сум інфляційних втрат згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, які є мірою відповідальності відповідачів.

Просить суд: стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК

«ФАКТОРІНГС» (3% річних та інфляційних втрат, загальний розмір яких становить 65 380, 28 грн. (шістдесят п`ять тисяч триста вісімдесят гривень двадцять вісім копійок), з яких 15 540, 97 грн. - 3% річних, 49 839,31 грн. - інфляційне збільшення.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15.09.2025 року відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Відповідачі у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву не подали, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 15.09.2025 року вважається такою, що їм вручена 20.09.2025 року. Відповідно, відповідачі свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навели.

Зважаючи на те, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи, відзиву не подали, тому суд ухвалив рішення згідно наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

14.07.2006 року між ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, було укладено Кредитний договір №401/14/07/2006/980-3485/КФ/2. Згідно умов п.п. 1.1., п.п. 1.4. п. 1 Кредитного договору банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 86 000, 00 грн. строком до 13.07.2021 року (а.с. 12,14).

в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №401/14/07/2006/980-3485/КФ/2 від 14.07.2006, 17.07.2006 року банком було укладено договір поруки з ОСОБА_2 (а.с.13).

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2008 року, справа №2-180 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «КБ «Надра» 106886,2 грн. боргу за порушення умов договору кредиту (а.с.15).

15.07.2020 року між ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення права вимоги №GL48N718070_I_1, відповідно до якого ПАТ «Комерційний Банк «Надра» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8/2007/840-к/1440-н (а.с. 18-23).

20.07.2020 року між ТОВ «ФК» ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ФК «ФАКТОРІНГС» було укладено Договір №20/07/2020 про відступлення прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстровано у реєстрі за №852, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відступило на користь «ФК «ФАКТОРІНГС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №401/14/07/2006/980-3485/КФ/2 (а.с. 24-30).

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2021 року, справа №385/925/21 замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»» правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» у виконавчому провадженні за рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21 березня 2008 року у справі №2-180/08 за позовом ВАТ Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту (а.с.31).

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14?10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконував своїх зобов`язань за Кредитним договором №№401/14/07/2006/980-3485/КФ/2 від 14 липня 2006 року, яким йому надано кредит строком до 13.07.2021 року. У зв`язку із цим банк звернувся до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості за кредитом і процентів за користування коштами з позичальника та ОСОБА_2 , яка поручилася за виконання відповідачем цього договору на підставі укладеного із банком договору поруки. Судовим рішенням від 21.03.2008 року про стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджено наявність грошового зобов`язання позичальника перед банком та його порушення (а.с.15).

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, з ухваленням рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2008 р. про стягнення боргу, зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за Кредитним договором не припинилося. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Отже, оскільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прострочили виконання грошового зобов`язання, то на користь ТОВ «ФК «Факторінгс» необхідно стягнути 3 % річних у розмірі 15540,97 грн. та 49839,31 грн інфляційного збільшення (згідно розрахунку поданого позивачем та з яким суд погоджується).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. ч. 1,2,3 ст. 1078 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

У позові ТОВ «ФК «Факторінгс» посилалося на те, що відповідач підписав 14.07.2006 року кредитний договір з ВАТ КБ «НАДРА», згідно якого отримав кредитні кошти, а саме 86000 грн. Даним договором було визначено суму кредиту, строк кредитування, розмір, підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами, штрафні санкції у разі порушення умов договору.

17.07.2006 року до Кредитного договору було укладено Договір поруки між Банком та ОСОБА_2 . За вказаним договором Поручитель у випадку невиконання Позичальником всіх або окремих взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору зобов`язався нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання Боргових зобов`язань у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

У зв`язку з невиконанням кредитного договору, рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2008 року, справа № 2-180 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «КБ «Надра» 106886,2 грн. боргу за порушення умов договору кредиту (а.с.15).

У подальшому право вимоги за вищевказаним кредитним договором, на підставі договору факторингу, перейшло від первісного кредитора ВАТ КБ «НАДРА» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а далі до позивача ТОВ «ФК «Факторінuс».

Таким чином, суд погоджується з аргументами позивача, що право вимоги за кредитним договором перейшло ТОВ «ФК «Факторінuс».

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2422,4 грн. (а.с. 11).

Враховуючи викладене, а також те, що позов задоволено у повному обсязі, витрати по оплаті судового збору слід покласти на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФАКТОРІНГС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарноз ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФАКТОРІНГС» (ЄДРПОУ 40298218) заборгованість за кредитним договором №401/14/07/2006/980-3485/КФ/2 від 14.07.2006 року, а саме 3% річних та інфляційні втратиза часпрострочення виконаннягрошового зобов`язанняза періодз 02.04.2017року по17.01.202року всумі 65380,28грн.,з яких:15540,97грн. 3%річних,49839,31 інфляційнівитрати.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФАКТОРІНГС» (ЄДРПОУ 40298218) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФАКТОРІНГС» (ЄДРПОУ 40298218) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. М. ГРИШАК

Дата документу 18.11.2025