Decision № 131732575, 10.11.2025, Kherson City Court of Kherson Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/14660/25

Пров. №2-а/766/478/25

10 листопада 2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні міського суду позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову капітана поліції Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції 4 роти 1 батальйону Якименка Д.В. серії ЕНА №5706855 від 12.09.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити справу у зв`язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення; здійснити розподіл судових витрат.

В обґрунтування позову вказав, що 12.09.2025 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що він, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2. б ПДР. Вказав, що ПДР не порушував, справа незаконно розглянута на місці зупинки, його позбавили можливості скористатись правовою допомогою, тощо.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

21.10.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказано, що 12.09.2025 року о 18.23 год. у м. Херсоні, Миколаївське шосе, 5 км, водій керуючи транспортним засобом ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п. 9.2.б ПДР, чим порушив ч. 2 ст. 122 КУпАП. Інспектор поліції підійшов до водія, повідомив суть правопорушення, запропоновував пред`явити документи, водієм вказаного транспортного засобу виявився позивач. Після встановлення факту керування транспортним засобом, вчинення адміністративного правопорушення, особи водія, опису обставин справи, а також обґрунтування наявності складу адміністративного правопорушення, поліцейським винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Факт вчинення позивачем правопорушення підтверджено відеозаписом. Також, позивач спочатку розмови з поліцейським не заперечував факт керування транспортним засобом ГАЗ 33021, але згодом демонстрував поведінку, схожу на таку, що характерна для намагання уникнути адміністративної відповідальності. Крім того, з відеозапису вбачається, що при спілкуванні з поліцейськими позивач мав ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР та у подальшому на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання сторони не прибули, представниками подані заяви про проведення розгляду справи у відсутність.

Оскільки не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з`явилися, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні згідно ч.8ст. 205 КАС України.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положеньКАС Українирозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за приписами ч.4ст. 229 КАС Українине здійснюється.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно дост. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ч.1ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію"поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію"визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5статті 14 Закону України "Про дорожній рух"учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Зап. 1.3. Правил дорожнього рухуУкраїни затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі -ПДРУкраїни), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Адміністративним правопорушенням за правилами частини 2статті 122 КУпАП визнається: Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 9.2 бПДРУкраїни водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Тобто, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, що позивач не подав сигнал світловим покажчиком повороту при зміні напрямку руху, а саме при повороті.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідност. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із змістуст.247 КУпАПвбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕНА №5706855 від 12.09.2025р., складеної інспектором 1 батальйону 4 роти УПП в Херсонській області капітаном поліції Якименко Д.В., 12.09.2025 р. було розглянуто справу щодо ОСОБА_1 , та встановлено, що 12.09.2025 року о 18:23:18 год., в м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 33021, днз НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.бПДРУкраїни та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду справи прийняте рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 510 грн. До постанови документи не додавалися. Постанова про адміністративне правопорушення містить відомості про БК471626.

Відеозапис, наданий представником відповідача, що був оглянутий судом не є безперервним, знятий з незрозумілого ракурсу, оскільки зйомка відбувається нижче за приладової панелі автомобіля, з чого можна зробити висновок, що перша частина відеозапису знята не на реєстратор патрульного автомобіля. З початку відеозапису видно, як попереду патрульного автомобіля їде вантажний автомобіль, однак, у зв`язку із ракурсом зйомки на відеозаписі не видно ані номерних знаків автомобіля ані те, чи вмикався водієм покажчик повороту, оскільки покажчики повороту знаходяться нижче за ареал зйомки. Відеозаписом не зафіксовано, що саме позивач керував транспортним засобом, що він виходив з водійського місця. А відтак, суд позбавлений можливості встановити факт правопорушення, оскільки з наданого відеозапису не вбачається порушень позивачем ПДР. Друга частина відеозапису знята на бодікамеру та розпочинається з 14 секунди, де інспектор підходить до чоловіка та починається діалог про користування дзеркалами, запитали документи. Потім поліцейським запропоновано позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Поліцейський вказав, що зараз автомобіль поїде на евакуаторі. Позивач повідомив, що він не керував транспортним засобом, на що поліцейський сказав, що до нього буде застосована найвища міра покарання. Запропоновано поліцейським пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що позивач вказав, що він не керував транспортним засобом та поліцейські його не зупиняли. Потім розпочався розгляд справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо постанови за ч. 2 ст. 122 КУпАП, то поліцейським оголошено лише про її складення та розмір штрафу, розгляд справи та пояснення з цього приводу, роз`яснення прав та інші процесуальні дії відеозапис не містить. Поліцейський повідомив позивача, що він або підписує або не підписує постанову, сказав, що чекаємо тоді евакуатор, на питання позивача відповів читати законодавство. Позивач просив надати ручку для написання зауважень, однак, де саме позивач писав зауваження на відеозапису не зафіксовано, а оскаржувана постанова не містить підпису позивача або його пояснень. За відеозаписом, розглядалася справа за ст. 130 КУпАП жінкою поліцейським, позивач розписувався про роз`яснення йому прав, які йому роз`яснювала поліцейська, якою був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. В той же час, доказів роз`яснення позивачу прав при розгляді справи за ч. 2 ст. 122 КУпАП не суду не надано, поліцейський на питання позивача на відеозапису відповів, що він все йому сказав і «що він не повинен по 35 разів роз`яснювати, що тут не дитячий садок та не цирк. Поліцейський самостійно вписав що позивач відмовився від підпису, а позивач в цей час питав від чого? Поліцейський сказав «все харош, я що танцювати перед тобою повинен» на що жінка поліцейська звернула увагу на «камера» і в цей час, поліцейський відійшов від місця розгляду справи. Поліцейський доволі агресивно себе поводив.

Згідно з вимогами ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72КАС Українивизначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 4статті 73 КАС Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З наданого відеозапису не вбачається порушень позивачем ПДР, а саме не подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті.

Інших доказів вчинення позивачем правопорушення за частиною другоюстатті 122 КУпАП, стороною відповідача не надано.

Положеннямист. 90 КАС Українивизначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі №760/2846/17.

Водночас суд вважає слушними доводи позивача, що оскаржувана постанова винесена з порушенням процедури розгляду справи.

Процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженанаказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395(далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачені, зокрема, частиною 2статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з її правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 9 визначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Так, із відеозапису вбачається, що поліцейські зосередились на складанні протоколу про адміністративне правопорушення зач. 1 ст. 130 КУпАП, натомість процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 2ст. 122 КУпАПдотримано не було. Більш того, з відеозапису вбачається, що після складання постанови поліцейським чоловіком, який доволі агресивно себе поводив, постанову позивачу вручала жінка поліцейський. Більш того, позивачу роз`яснювались права лише щодо ч. 1 ст. 130 КУпАП жінкою поліцейським.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

При цьому, відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тож, згідно з принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Отже, в ході розгляду справи, відповідач не надав беззаперечних доказів, які б підтвердили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що за відсутності належних доказів з боку суб`єкта владних повноважень щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано штрафу, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення є неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, вимоги щодо визнання протиправною постанову задоволенню не підлягають.

Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, з огляду на необхідність неоднакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справах про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 605,60 грн.

Інша частина судового збору в розмірі 605,60 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» як надмірно сплачена сума судового збору.

Рішення складено в повному обсязі у нарадчій кімнаті 10 листопада 2025 року.

Керуючись ст.6,9,14,72,76,90,132,139,241-246,255,268,271,286,295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №5706855 від 12.09.2025 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 510,00 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Зобов`язати ГУК у Херсонській області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) надмірно сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн. за платіжною інструкцією №224 від 22.09.2025 року.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус