Decision № 131668608, 23.10.2025, Uman City and District Court of Cherkasy Oblast

Справа №705/3929/25

2/705/2703/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2025 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Душина О.В.,

секретар судового засідання Ковальчук Т.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - не з`явилася,

третьої особи ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Умані Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), виконавчий комітет Ладижинської сільської ради (вул. Шкільна, 2, с. Ладижинка, Уманський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 04409849), третя особа: Служба у справах дітей Благовіщенської міської ради Кіровоградської області (вул. Героїв України, 72, м. Благовіщенське, Голованівський район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 45587913), Служба у справах дітей Уманської міської ради Черкаської області (пл. Соборності, 1а, м. Умань, Черкаська область) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 .

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час не навчається, проживає одна у батьківському будинку АДРЕСА_3 , але до неї дуже часто, практично раз на тиждень приїжджає її тітка ОСОБА_2 , тому що до неї позивач не хоче переїжджати.

3 трьох-місячного віку і до 1-го жовтня 2024 року позивач проживала зі своїм батьком ОСОБА_5 у с. Великі Трояни Голованівського району Кіровоградської області, а її мати ОСОБА_4 весь цей час проживала окремо від них у селі Фурманка Уманського району Черкаської області. У жовтні 2024 року батька мобілізували до ЗСУ, а у січні 2025 року прийшло сповщення, що батько позивача, ОСОБА_5 , 29.12.2024 року зник безвісті. Позивач вказує, що тепер її сім?я - це сім?я рідної тітки ОСОБА_2 , яка проживає в м. Кагарлик Київської області.

Однак, для того, щоб позивач на законних підставах могла проживати в цій сім?ї, вона вирішила звернутися до суду про позбавлення батьківських прав своєї матері ОСОБА_4 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачка, тобто матір позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2009 року проживає окремо від неї і весь цей час її вихованням не займається, зовсім дитиною не цікавиться, матеріальної допомоги не надає, не цікавиться станом здоров`я, навчанням та розвитком, тобто поведінка відповідачки вказує на те, що вона не має жодного бажання бачити свою дитину та приймати будь-яку участь в її житі та розвитку, не має бажання займатися вихованням, утриманням та належним доглядом, не цікавиться долею та життям позивачки, таким чином не виконує свої батьківські обов`язки та самоусунулася від їх виконання.

Отже, враховуючи вищезазначене, позивач, як її неповнолітня донька, вважає за необхідне позбавити батьківських прав свою матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. При чому вона цього не приховує, розуміє і погоджується на позбавлення її батьківських прав, про це свідчить нотаріально завірена її заява від 28.10.2024 року за №3492.

На підставі викладеного просить суд ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . та тягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення повноліття.

2. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 22.07.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідачу надіслано копію ухвали судді та копію позовної заяви з додатками рекомендованим листом, який вона отримала 31.07.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0690924494049.

Ухвалою суду від 11.08.2025 року залучено до справи в якості третьої особи Службу у справах дітей Благовіщенської міської ради Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 30.09.2025 року залучено до справи в якості третьої особи Службу у справах дітей Уманської міської ради Черкаської області.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 до суду не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області в судове засідання не з`явилась, попередньо до суду подала заяву в якій просила розгляд справи проводити без участі представника.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Благовіщенської міської ради Кіровоградської області в судове засідання не з`явилась, попередньо до суду подала заяву в якій просила розгляд справи проводити без участі представника.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Уманської міської ради Грохольська С.М. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч.1 та ч.5 ст.56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 19.02.2009 року, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис №2 від 19.02.2009). ЇЇ батьком записаний ОСОБА_5 , матір`ю - ОСОБА_4 . (а.с. 11)

Батько позивачки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісті 29.12.2024 р. в районі н.п. Черкаська Конопелька Курської області російської федерації, під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини, що підтверджується копією сповіщення сім`ї №112 від 09.01.2025. (а.с.14)

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2023/01588320 неповнолітня ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 8)

Як вбачається з копії довідки №141 від 12.03.2025, виданої Благовіщенською міською радою Кіровоградської області, ОСОБА_1 проживала однією сім`єю і вела спільне господарство з батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 . Донька знаходиться на утриманні батька. ОСОБА_4 не приймала участі у вихованні та утриманні ОСОБА_1 . (а.с. 10)

З довідки-характеристики №14-05/17 від 29.01.2025 на жительку села Пугачівка ОСОБА_4 судом встановлено, що остання з 21.05.2021 по 26.12.2023 року разом з своєю донькою ОСОБА_1 проживала в АДРЕСА_4 . За період проживання в селі ніде не працювала, з донькою перебувала в постійних конфліктах, не піклувалася про її фізичний, духовний та моральний розвиток, про здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Під час відвідування сім`ї посадовими особами Пугачівського старостату, служби у справах дітей та фахівця соціальної роботи КЗ «Центр надання соціальних послуг» Дмитрушківської сільської ради наголошувала, що жити з донькою та займатися нею не має жодного бажання. У 2023 році була запрошена на засідання комісії з питань захисту прав дитини Дмитрушківської сільської ради, проте позитивних результатів досягнуто не було.(а.с.17)

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які додані до позовної заяви, останні підтверджують, що ОСОБА_1 проживала зі своїм батьком ОСОБА_5 , та перебувала на повному його утриманні, а матір ОСОБА_4 жодної участі у житті та вихованні своєї доньки не брала. (а.с. 19-20)

Згідно висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Уманської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №7093/01/01-35 від 21.10.2025 керуючись статтею 164 Сімейного кодексу України, з метою соціального захисту прав дитини, орган опіки та піклування Уманської міської ради вважає про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 77-79).

Як вбачається із копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 28.10.2024, зареєстрованої в реєстрі за №3492, остання заявляє, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

У силу статті 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами 1-4 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно зі ст. 166 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батьків, так і для дитини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Окрім цього, системний аналіз норм сімейного права дає підстави вважати, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків / одного з батьків батьківських прав. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19 (провадження № 61-14351св21).

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

На підставі наведеного вище, суд дійшов переконання, що відповідач ОСОБА_4 ухиляється від виконання встановлених законом батьківських обов`язків по вихованню своєї дитини, не проявляє жодного інтересу до неї та не опікується нею, тому є підстави для задоволення позову та позбавлення її батьківських прав.

При цьому суд усвідомлює, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, водночас вважає, що у даному випадку він є виправданим. Адже зібрані та досліджені докази підтверджують ухилення відповідачки від виконання визначених чинним законодавством батьківських обов`язків та небажання їх виконувати.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу позовної вимоги про стягнення аліментів із ОСОБА_4 то суд зазначає таке.

За змістом вимог ч.2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аліменти - це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України встановлено ,що частка заробітку(доходу) матері, батька ,яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову та на підставі п. 1 ч. 1 ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів у повному обсязі, оскільки позивачем жодним чином не обґрунтовано необхідність стягнення з відповідача аліментів саме у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_4 та вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову, тобто з 02.07.2025 року, і до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , що відповідає інтересам дитини та враховує законодавчо закріплені засади обов`язкової участі обох батьків в утриманні дитини (ст.51 Конституції України).

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. (за позовну вимогу про стягнення аліментів).

Керуючись ст. ст. 4, 13, 19, 84, 175, 187, 258, 259, 293, 294, 334-338, 353, 354 ЦПК України, суд -,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову, тобто з 02.07.2025 року, і до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути із ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому копія повного рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 10 листопада 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Третя особа: Виконавчий комітет Ладижинської сільської ради (вул. Шкільна, 2, с. Ладижинка, Уманський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 04409849).

Третя особа: Служба у справах дітей Благовіщенської міської ради Кіровоградської області (вул. Героїв України, 72, м. Благовіщенське, Голованівський район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 45587913).

Третя особа: Служба у справах дітей Уманської міської ради Черкаської області (пл. Соборності, 1а, м. Умань, Черкаська область).

Суддя О.В. Душин