Court ruling № 131663404, 10.11.2025, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

"10" листопада 2025 р. № 520/29538/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О. розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування при Комунальному некомерційному підприємстві «Дергачівська центральна лікарня» Дергачівської міської ради Харківської області (вул. Європейська, буд. 4,м. Дергачі,Харківський р-н, Харківська обл.,62302), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, з вищевказаним позовом до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування при Комунальному некомерційному підприємстві «Дергачівська центральна лікарня» Дергачівської міської ради Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування при Комунальному некомерційному підприємстві «Дергачівська центральна лікарня» Дергачівської міської ради Харківської області щодо непроведення повторного оцінювання повсякденного функціонування (ОПФ) Позивача до закінчення строку дії чинного рішення про встановлення групи інвалідності (26.11.2025 р.).

2. Зобов`язати Відповідача 1, у разі неможливості проведення повторного оцінювання до 26.11.2025 року, забезпечити безперервність статусу інвалідності Позивача шляхом продовження строку дії чинного рішення про встановлення ІІ групи інвалідності або шляхом ухвалення тимчасового (проміжного) рішення до дати фактичного проходження повторного оцінювання (запланованого на 11.12.2025 року) чи до моменту ухвалення нового рішення Експертною командою.

3. Визнати протиправною відмову Відповідача 1 від 05.11.2025 р. у задоволенні альтернативного прохання Позивача (щодо проведення ОПФ до 26.11.2025 або продовження дії статусу інвалідності), як таку, що порушує: п. 29, 48 Постанови КМУ №1338 від 15.11.2024 (чинна редакція від 03.09.2025); Постанову КМУ №390 від 12.04.2022 (щодо автоматичного продовження інвалідності під час воєнного стану); ст. 19 Конституції України (обов`язок діяти виключно в межах закону); правову позицію Верховного Суду у справі №826/14442/17 (04.07.2019), згідно з якою організаційні проблеми органу влади не є підставою для порушення строків, установлених законом.

4. Зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України забезпечити контроль за дотриманням положень Постанов №1338 та №390 щодо безперервності статусу інвалідності під час воєнного стану та унеможливлення виникнення ситуацій правової невизначеності, подібних до даної.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в якому просить суд:

1) Щодо Відповідача 1 (Експертна команда ОПФ при КНП «Дергачівська центральна лікарня»)

1.1. Застосувати захід забезпечення позову та зупинити дію положення про припинення строку чинності довідки про інвалідність Позивача з 26.11.2025 р., щоб унеможливити період правової невизначеності.

1.2. Зобов`язати Відповідача 1 вжити заходів для забезпечення безперервності статусу інвалідності Позивача, а саме видати офіційний документ (довідку/витяг/повідомлення) про продовження чинності раніше ухваленого рішення щодо ІІ групи інвалідності до дати фактичного повторного ОПФ (11.12.2025 р.) або до ухвалення нового рішення Експертною командою залежно від того, що настане раніше.

2)Щодо Відповідача 2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )

2.1. Заборонити Відповідачу 2 та його посадовим особам вчиняти щодо Позивача будь-які дії, спрямовані на його залучення до військової служби, а саме: викликати на ВЛК; змінювати/вносити відомості, що припиняють дію відстрочки (у т.ч. в реєстрах та «Резерв+»); припиняти відстрочку; вручати повістки; здійснювати примусове доставлення чи інші дії з метою призову до ухвалення рішення суду по суті або до ухвалення Експертною командою нового рішення за результатами повторного ОПФ (залежно від того, що настане раніше).

2.2. Зобов`язати Відповідача 2 тимчасово відображати чинність права Позивача на відстрочку у відповідних обліках/реєстрах (у т.ч. «Резерв+») до прийняття нового рішення ОПФ, не вчиняючи дій, які можуть призвести до втрати такого статусу. 2.3. Дозволити Відповідачу 2 лише нейтральні комунікаційні дії (уточнення анкетних даних), без наслідків для відстрочки/призову і без обов`язку явки Позивача до ТЦК, доки діють заходи забезпечення.

В обґрунтування заяви зазначено, що строк дії довідки про інвалідність II групи позивача закінчується 26.11.2025 року. Повторне ОПФ призначено Відповідачем 1 лише на 11.12.2025 року, тобто після закінчення строку дії довідки, у період з 26.11.2025 року до 11.12.2025 року Позивач перебуває у стані правової невизначеності, яка створює реальну, безпосередню та невідворотну загрозу.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов`язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Призначенням інституту забезпечення адміністративного позову є недопущення порушення прав позивача під час розгляду адміністративної справи та створення умов для можливості реального виконання рішення суду в подальшому. При цьому забезпечення позову в даній справі фактично призведе до вирішення справи наперед.

Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у ч. 2 ст. 150 КАС України для забезпечення даного адміністративного позову. Окремо суд наголошує, що наразі заява про забезпечення позову є передчасною, що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими, а заява позивача про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).

Керуючись ст.ст.2, 150-154, 241-243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування при Комунальному некомерційному підприємстві «Дергачівська центральна лікарня» Дергачівської міської ради Харківської області (вул. Європейська, буд. 4,м. Дергачі,Харківський р-н, Харківська обл.,62302), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суд зауважує, що згідно положень ч.8 ст. 154 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Спірідонов М.О.