Decision № 131662672, 10.11.2025, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2025 року м. Рівне №826/6462/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" доГоловного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зв`язоктехсервіс» (далі - ТОВ «Зв`язоктехсервіс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у м. Києві від 24.04.2017 № 5753-17 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Зв`язоктехсервіс» узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 454924,64 грн.

В обґрунтування наведених вимог позивач зазначає, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв`язоктехсервіс» 03.05.2017 надійшла вимога Головного управління ДФС у м. Києві від 24.04.2017 № 5753-17 про сплату узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 454924,64 грн. Разом з тим, вказує, що на день отримання оскаржуваної вимоги позивачем вчасно сплачено обов`язкові платежі з податку на прибуток приватних підприємств, які не зараховано до бюджету з вини банку - Публічного акціонерного товариства «АБ «Радабанк», відповідно податковий борг у позивача відсутній, а податкова вимога є протиправно та підлягає скасуванню.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що за позивачем обліковується борг з податку на прибуток приватних підприємств на суму 454924,64 грн., який виник на підставі самостійно поданої платником податків декларації від 28.02.2017 № 9270521625. Відповідач вказує, що на підставі вищезазначеного боргу, який обліковується в інтегрованій картці платника податків, контролюючим органом прийнята оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) №5753-17 від 24.04.2017 на суму 434924,64 грн. Таким чином, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, у строк встановлений судом, пояснень по суті спору не подано. Про причини не подання суд не повідомлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2017 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду на 16.11.2017.

Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з розділом II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання вказаного положення Державна судова адміністрація України наказом №399 від 16.09.2024 затвердила Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.

Відповідно до цього Порядку, 08.11.2024 здійснено пакетний автоматизований розподіл судових справ, за яким Рівненському окружному адміністративному суду, з урахуванням навантаження та за принципом випадковості, визначено до передачі 460 справ.

Наказом в.о.керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №45-0д/ка від 31.12.2024, затверджено графік передачі справ, відповідно до якого справи передані Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025.

На виконання рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду (протокол №3 від 21.11.2024 та №4 від 13.12.2024), комісією прийнято справи, а Відділом документального забезпечення проведено їх реєстрацію та автоматизований розподіл.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 для розгляду справи №826/252/16 визначено суддю Махаринця Д.Є.

У зв`язку з відстороненням від посади Рівненського окружного адміністративного суду судді Махаринця Д.Є., вказану справу передано для повторного розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до проведеного повторного 17.09.2025 автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Зозулі Д.П.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №826/6462/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення. Замінено Головне управління ДФС у м. Києві, Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на їх правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011). Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, 28.02.2017 ТОВ «Зв`язоктехсервіс» подано декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік № 9270521625.

ТОВ «Зв`язоктехсервіс» 15.02.2017 було надало до ПАТ «АБ «Радабанк» платіжне доручення № 6 про перерахунок платежу до державного бюджету, а саме з податку на прибуток за 2016 рік у розмірі 800820,00 грн.

27.02.2017 позивач звернувся до ПАТ «АБ «Радабанк» з проханням вирішити питання щодо невиконання банком платіжного доручення.

Листом від 28.02.2017 № 31/02 ПАТ «АБ «Радабанк» повідомило позивача, що відповідно до рішень Державної служби фінансового моніторингу було зупинено проведення видаткових фінансових операцій за рахунком відкритим позивачем у даному банку.

Водночас, матеріалами справи встановлено, що відповідно до облікової картки платника податків ТОВ «Зв`язоктехсервіс» з податку на прибуток приватних підприємств станом на 31.03.2017 рахується недоїмка на суму 454924,64 грн.

Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято стосовно ТОВ «Зв`язоктехсервіс» вимогу форми «Ю» № 5753-17 від 24.04.2017 про сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов`язанням станом на 23.04.2017 на суму 454924,64 грн., яку було отримано позивачем 03.05.2017

Не погоджуючись із діями Головного управління ДФС у м. Києві щодо прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) №5753-17 від 24.04.2017 на суму 454924,64 грн., ТОВ «Зв`язоктехсервіс» звернулося із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначається Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Пунктом 8.1 статті 8 наведеного Закону передбачено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно із пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відтак направлення позивачем до свого банку належним чином оформлених платіжних вимог на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними та необхідними діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов`язання.

У свою чергу, організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та інших платежів, визначена у Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (далі - Порядок, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Приписами пункту 3 розділу 1 Порядку передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Зі змісту пункту 1 розділу 2 Порядку вбачається, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Пунктом 1 розділу 3 Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Таким чином, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету контролюючі органи відкривають платнику податків інтегровані картки, за якими відображається стан розрахунків платника з бюджетом. Відомості про сплату податкових зобов`язань платниками податків обліковуються у таких картках за даними електронних реєстрів розрахункових документів. А умовою, з якою законодавство пов`язує відображення в інтегрованій картці платника факту надходження грошових коштів в рахунок сплати податкового зобов`язання є отримання від Державної казначейської служби України підтвердження про зарахування грошових коштів на відповідний рахунок.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи відсутність відповідних даних від органів Державної казначейської служби України, відповідач правомірно не відобразив дані щодо оплати податку на прибуток приватних підприємств в інтегрованій картці платника - позивача, а тому протиправні дії з боку відповідача відсутні.

До аналогічних висновків щодо застосування норм права до спірних правовідносин дійшов Верховних Суд у постанові від 06.05.2020 у справі № 826/14107/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом.

Крім того, відповідно до листа ПАТ «АБ «Радабанк» від 18.02.2019 № 101/02-2ДМ, який було надано відповідно до ухвали суду про витребування доказів від 22.01.2019, судом встановлено, що банком було відмовлено в проведенні операції за платіжним дорученням № 6 від 15.02.2017, оскільки Державною службою фінансового моніторингу України було зобов`язано банк зупинити видаткових фінансових операцій за рахунком 26005300001645, який належить ТОВ «Зв`язоктехсервіс».

Разом з тим, суду слід зазначити, що відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1113 від 24.10.2012 (далі - Порядок, у редакції на момент формування спірної вимоги) податкова вимога формується, якщо платник податків не сплатив суми податкового зобов`язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки.

Згідно із підпунктом а) пункту 3.1 Порядку податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби

Як встановлено судом з інтегрованої картки платника податків з податку на прибуток приватних підприємств ТОВ «Зв`язоктехсервіс», станом на 11.03.2017 за позивачем рахується недоїмка із податку на прибуток приватних підприємств на суму 454924,64 грн., яка виникла у зв`язку із самостійно поданою податковою декларацією № 9270521625 від 28.02.2017, але не сплачено у встановлений строк, тобто за позивачем станом на 11.03.2017 рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств на суму 454924,64 грн., що є підставою для формування податкової вимоги.

Докази щодо сплати податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств на суму 454924,64 грн. у матеріалах справи відсутні.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при формуванні оскаржуваної податкової вимоги про сплату боргу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв`язоктехсервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у м. Києві від 24.04.2017 № 5753-17 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Зв`язоктехсервіс» узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 454924,64 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 листопада 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" (вул. Старокиївська 10-Г,Київ,04655, ЄДРПОУ/РНОКПП 32829329)

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ЄДРПОУ/РНОКПП 44116011)

Суддя Д.П. Зозуля