Decision № 131633607, 07.11.2025, Derazhnya District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 673/45/25

Провадження № 2/673/194/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2025 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Грицишиної Л.В.,

за участю:

секретаря

судового засідання Осієвської Н.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Сідлецької О.В.,

представника третьої особи - служби у справах дітей

Деражнянської міської ради - Стадніка В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Деражнянської міської ради в особі Служби у справах дітей Деражнянської міської ради, Солобковецького навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

07.01.2025 року позивач звернулася з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 25.03.25р., просить суд: позбавити її дочку - ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити піклування над неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначивши ОСОБА_1 їхнім піклувальником, стягнути з ОСОБА_2 аліменти та їх утримання в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожного.

В обґрунтування зазначених позовних вимог вказує, що у її дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу з ОСОБА_3 народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується їхніми свідоцтвами про народження.

Вказує, що рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 10.06.2013р., батько дітей - ОСОБА_3 позбавлений батьківських прав відносно всіх дітей, відповідачка ОСОБА_2 фактично з народження дітей і до цього часу ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей, тому весь цей час онуки проживають із позивачкою.

Позивач зазначає, що онуки перебувають на її повному утриманні, весь цей час вона виховує їх самостійно, створює їм належні умови проживання, купує їм їжу, одяг, ліки та інші речі, необхідні для нормального розвитку дітей, забезпечує доступ до навчання, займається їх вихованням та лікуванням, оскільки діти хворіють на вроджені хронічні хвороби. За таких обставин, вважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав та визнання її, як бабусі, їхнім піклувальником є необхідним кроком для захисту прав та інтересів неповнолітніх онуків.

Ухвалою судді від 27.01.25 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив, залучено до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Деражнянської міської ради для дачі висновку щодо розв`язання вказаного спору.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримують, просять їх задоволити з підстав, викладених у позові.

Відповідач, ОСОБА_2 , незважаючи на те, що належним чином повідомлялася про час та місце вирішення справи шляхом направлення повісток на зареєстровану адресу її проживання рекомендованими листами, в судове засідання не з`явилася, відзиву на позов не подала, причин неявки не вказала, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст.178 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 під час розгляду справи зазначила, що її дочка вже тривалий термін відсутня за місцем її проживання, веде бродячий спосіб життя, дітьми не цікавиться. Будь-які спроби її зв`язатися з донькою, виявилися безрезультатними.

Представник залученого в якості третьої особи - Солобковецького навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради надіслав до суду копію наказу про завершення навчання ОСОБА_4 , просить розгляд справи здійснювати без участі їхнього представника.

Представник залученого в якості третьої особи органу опіки та піклування в особі Служби в справах дітей виконавчого комітету Деражнянської міської ради, в судовому засіданні проти позовних вимог щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з неї аліментів на утримання дітей не заперечує. Позовні вимоги про призначення ОСОБА_1 піклувальником вказаних дітей вважає передчасними, оскільки діти ще не набули статусу дітей, позбавлених батьківського піклування, вважає позов таким, що заявлений позивачем на підставі власних корисливих інтересів, що пов`язано із можливістю отримувати допомогу на дітей.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що в період з 20 вересня 2004 року по 28 квітня 2011 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала в шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 20.09.2004р.

В даному шлюбі в них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 від 17.07.07р., виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, а також - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серія НОМЕР_3 від 30.10.2008р., виданим виконкомом Микитинецької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області.

Згідно рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 10 червня 2013 року у справі №2205/2046/12, батько дітей, ОСОБА_6 , позбавлений батьківських прав відносно всіх дітей.

Як встановлено судом, згідно акта про фактичне місце проживання від 01.11.2024 №69/13, виданого виконавчим комітетом Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, бабуся ОСОБА_1 проживає разом з онуками за адресою: АДРЕСА_1 у житловому будинку, який на праві приватної власності належить останній, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23379057 від 23.07.2009, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №191272, серії ЯИ №191272.

Відповідач ОСОБА_2 також зареєстрована за вказаною адресою, проте фактично за вказаною адресою не проживає, веде бродячий спосіб життя, з показів свідків, які є сусідами позивача слідує, що з`являється за зареєстрованим місцем проживання один-два рази на рік, під час візитів вчиняє домашнє насильство щодо дітей та матері - ОСОБА_1 .

Фактично з народження дітей їхнім вихованням, утриманням, лікуванням, освітою весь час займається бабуся - ОСОБА_1 , що підтверджується:

- актами обстеження побутово-житлових умов проживання малолітніх дітей від 18.12.2013 та від 02.03.2015р. в с. Новосілка Деражнянського (на даний час Хмельницького) району Хмельницької області, в яких зазначається, що вихованням дітей, а також побутовими умовами проживання практично займається баба гр. ОСОБА_1 . Мати дітей ОСОБА_2 від виховання та створення належних умов проживання малолітніх дітей самоусунулася, характеризується негативно, не цікавиться навчальним процесом, не відвідує батьківські збори;

- довідкою, виданою Новосілецьким ДН3 про те, що з 01.09.2013 р. ОСОБА_4 постійно відвідує Новосілецький ДНЗ. Приводить та забирає з ДНЗ ОСОБА_4, відвідує батьківські збори, дитячі ранки та цікавиться успіхами дитини бабуся - ОСОБА_1 . За час відвідування дитиною ДНЗ мати ОСОБА_4 жодного разу не приходила до ДН3, не цікавилася його успіхами та перебуванням в садочку, не відвідувала батьківські збори;

- довідкою-характеристикою від 15.12.2014 №698, виданою виконкомом Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, згідно якої ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони, займається вихованням малолітніх онуків: ОСОБА_3 , 2005 p.н., ОСОБА_3 , 2007 р.н., ОСОБА_4 , 2008 р.н.;

- характеристикою від 01.11.2024 №68/13, виданою виконавчим комітетом Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, згідно якої ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони. В побуті та громадських місцях зарекомендувала себе добре. На її вихованні і утриманні на даний час троє дітей в зв?язку з тим, що мати ОСОБА_2 не займається вихованням дітей;

З наявних у справі матеріалів вбачається, що діти хворіють на вроджені хвороби. В ОСОБА_3 діагностована вроджена неоклюзійна внутрішня компенсована гідроцефалія, знаходиться на «Д» обліку у психіатра, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №4915 від 02.08.2024 та протоколом обстеження головного мозку МРТ від 28.07.2024 №24684.

ОСОБА_4 хворіє на легку розумову відсталість з поведінковими розладами, що підтверджується Консультаційним висновком спеціаліста від 22.03.2024, виданим КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров?я», консультаційним висновком спеціаліста від 25.04.2024, виданим КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня», консультаційним висновком спеціаліста від 28.08.2024, виданим КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня». Лікуванням дітей, проходженням ними медичних обстежень займається одноособово бабуся, що слідує із відповіді на адвокатський запит від 16.10.2024 №l716, наданою КНП «Деражнянський центр первинної медико-санітарної допомоги» Деражнянської міської ради, згідно якої відповідно до службової записки сімейного лікаря КНП «Деражнянський ПМСД ДМР ХО» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за медичною допомогою дітям ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не зверталась. Дітей завжди супроводжувала на прийомах в сімейного лікаря бабуся ОСОБА_1 , і з приводу захворювань і профілактичних оглядів і проведення вакцинації. Також бабуся спілкувалася в телефонному режимі відносно стану хворих дітей, корекції лікування. Проблем в обстеженні дітей, придбанні ліків не було.

Крім того, бабуся надає дітям належне виховання та забезпечує навчання, приймає активну участь у їхньому житті, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 10.12.2024 №110, наданою ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» та характеристикою учня ДНЗ ОСОБА_3 , з якої слідує, що за період навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його мати, ОСОБА_2 не зверталась з питань його навчання та перебування в навчальному закладі. ОСОБА_1 - бабуся ОСОБА_3 , за період перебування в навчальному закладі постійно цікавилася навчанням онука, забезпечувала всім необхідним (харчуванням, одягом, медикаментами, оплачувала проїзд на навчання, слідкувала за відвідуванням, станом здоров?я. лікуванням, іншими повсякденними потребами). На першому році навчання поселяла в гуртожиток, привозила і забирала з навчального закладу, привчала до раціонального використання коштів, дисципліни, приготування їжі, дотримуватися санітарії та гігієни. ОСОБА_3 постійно спілкувався тільки зі своєю бабусею, ОСОБА_1 , інші родичі не приїжджали і не цікавились з питань навчання та його перебування в навчальному закладі.

Відповідно до характеристики на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наданою Солобковецьким навчально-реабілітаційним центром Хмельницької обласної ради від 10.10.2024, вихованням ОСОБА_8 займається бабуся - ОСОБА_1 , яка піклується про хлопчика, цікавиться навчанням, поведінкою і здоров?ям дитини. На звернення адміністрації закладу щодо поліпшення стану здоров?я учня завжди консультується у лікарів, забирає і лікує онука.

Аналогічні показання у суді надали свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які проживають в с. Новосілка Хмельницького району Хмельницької області та є сусідами ОСОБА_1 , а також ОСОБА_11 , яка є старостою Новосілецького старостинського округу Деражнянської ОТГ, які кожна окремо в судовому засіданні підтвердили, що фактично з народження дітьми одноособово опікується бабуся ОСОБА_1 , яка забезпечена житлом, утримує домашнє господарство, надає дітям належне матеріальне забезпечення дітям, забезпечуючи їх їжею, одягом, здійснюючи їх виховання, лікування, надаючи доступ до освіти, незважаючи на особливості їх розвитку.

З метою з`ясування всіх обставин справи, судом заслухано думку в судовому засіданні неповнолітнього ОСОБА_4 , а також ОСОБА_3 , який на момент дачі пояснень вже досяг повноліття, які підтвердили суду бажання проживати спільно з позивачем, пояснили, що відколи себе пам`ятають проживали з бабусею - ОСОБА_1 , яка їх виховувала, водила в дитячий садок та школу, пізніше в училище купувала їм їжу, одяг, взуття, канцелярію, займалася їх лікуванням, коли вони хворіли. По відношенню до матері - ОСОБА_2 , діти налаштовані негативно, зауважили про відсутність синівських почуттів до неї, оскільки під час її візитів до них додому, вона ставилася до них агресивно, сварила та била їх та бабусю.

Відповідно до висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Деражнянської міської ради року №61 від 20.03.25р., орган опіки та піклування Деражнянської міської ради прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітніх синів ОСОБА_3 , 2007 р.н., ОСОБА_4 , 2008 р.н.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Норми Сімейного кодексу України встановлюють обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 1 ст. 150, ч. 1, 4 ст.155 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст.151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Згідно із ч.1, 4 ст.152 СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

П.2 ч.1 ст.164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо він, вона, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

З огляду на роз`яснення, які містяться в абз.2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори , як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У статті 165 СК України вказується, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, такі наслідки передбачені, зокрема, ст. 166 СК України.

З огляду на вищезазначене, суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу не проживає спільно із своїми синами ОСОБА_3 , 2007 р.н. та ОСОБА_4 , 2008 р.н., будь-яким чином участі у їх вихованні та розвитку не приймає, не виявляла такого наміру в ході судового розгляду даного спору. Під час рідких візитів за місцем проживання своєї матері та дітей неодноразово вчиняла домашнє насильство над ними. Фактично від народження діти проживають окремо від матері з бабою ОСОБА_1 . За час такого тривалого, спільного проживання позивач налагодила тісний зв`язок із внуками, створила для них належні житлово-побутові умови, діти охоплені навчально-виробничим процесом, що підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами. Відповідачці не чинилося жодних перешкод щодо побачення з дітьми та їх виховання, що вказує на винну поведінку останньої, її свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками, тому враховуючи думку самих дітей та висновок органу опіки та піклування від 20.03.25р., суд не вбачає підстав для застосування до відповідача попередження щодо необхідності змінити ставлення до виховання дітей.

Аргументи щодо звернення ОСОБА_2 в певні періоди часу із заявами про отримання матеріальної допомоги на дітей, як доказ виконання нею батьківських обов`язків, суд вважає неспроможними, оскільки вони не свідчать про її бажання примати участь в їх житті.

Судом також враховується позиція, викладена у Постанові Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі №185/9339/21, згідно якої, у разі подання позову про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини, суд не може відмовити у його задоволенні лише з тієї підстави, що за час розгляду цивільної справи і вирішення спору по суті дитина досягла повноліття. Незважаючи на досягнення дитиною повноліття, суд має встановити обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених статтею 164 СК України підстав позову про позбавлення відповідача батьківських прав та ухвалити відповідне судове рішення.

Враховуючи викладені вище обставини в сукупності, визначаючи найкращі інтереси дітей, якими є забезпечення їх розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до її синів ОСОБА_3 , 2007 р.н. та ОСОБА_4 , 2008 р.н.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання синів ОСОБА_3 , 2007 р.н. та ОСОБА_4 , 2008 р.н., судом враховується наступне.

За змістомст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до приписів ч. ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ст.183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч.2, 3 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання синів ОСОБА_3 , 2007 р.н. та ОСОБА_4 , 2008 р.н. такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню. Враховуючи, що вимога про стягнення аліментів була заявлена позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 25.03.2025р., то аліменти підлягають стягненню з відповідача з вказаної дати до досягнення кожним із дітей повноліття.

Вирішуючи вимоги позову в частині призначення позивача піклувальником ОСОБА_3 , 2007 р.н. та ОСОБА_4 , 2008 р.н. суд враховує наступні обставини.

Відповідно до ч.1. ст.59 Цивільного кодексу України, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Враховуючи, що на момент прийняття рішення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття, а обставини, які б свідчили про обмеження його дієздатності відсутні, позовні вимоги про призначення щодо нього піклування є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Щодо встановлення піклування над неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приймає до уваги наступне.

Згідно статті 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.

Згідно з правилами частин третьої та четвертої статті 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою (піклування над неповнолітньою особою), якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна (піклувальника) за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», з відповідними змінами та доповненнями, діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.

Згідно з положеннями пункту 2.2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року за N34/166/131/88, опіку (піклування) може бути встановлено і при житті батьків неповнолітніх дітей, зокрема, у випадках, коли батьки понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ.

У відповідності до частини першої статті 244 СК України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

Згідно частини четвертої статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Таким чином, судом враховується, що ОСОБА_1 є рідною бабою ОСОБА_4 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області, отримує пенсію за віком, загальний розмір якої за 2024р. склав 16 350 грн., що підтверджується довідкою про доходи №0998519831644923 від 23.12.24р., утримує домашнє господарство, є власницею земельних ділянок, площею 0,4114 га та 0,2500 га, що підтверджується відповідними державними актами на землю. Як уже зазначалося, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку про стан здоров`я, наданого Деражнянською ЦРЛ від 27.12.24 року на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, має задовільний стан здоров`я.

За даними Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_1 станом на 19.10.23р. до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Відповідно до свідоцтва від 2014р. пройшла курс підготовки прийомних батьків, батьків-вихователів, потенційних опікунів та піклувальників.

Під час вирішення даного спору ОСОБА_1 зверталася із заявою до органу опіки та піклування про внесення подання про призначення її піклувальником внуків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в зв`язку з чим судом оголошувалася перерва у судових засіданнях та пропонувалося органу опіки та піклування надати свій висновок щодо можливості ОСОБА_1 здійснювати функції піклувальника.

Проте, як вбачається із листа служби у справах дітей Деражнянської міської ради №123/1/02-15 від 06.05.25р. позивачці було відмовлено з огляду на відсутність у її внуків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 статусу дітей, позбавлених батьківського піклування. При цьому, жодних висновків щодо можливості ОСОБА_1 бути потенційним піклувальником онуків за результатами вирішення судом спору про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надано, об`єктивних перешкод щодо призначення ОСОБА_1 піклувальником внуків не зазначено, з чого вбачається вирішення даного звернення у формальний спосіб.

Твердження представника служби у справах дітей Деражнянської міської ради щодо необхідності призначення піклувальником неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 орган опіки та піклування та навчального закладу, в якому навчаються неповнолітні, судом оцінюється критично, з огляду на те, що діти, зокрема, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 хворіє на ряд хронічних вроджених хвороб, вказаних у консультативних лікарських висновках, організацією та здійсненням лікування яких на належному рівні не можуть займатися ані навчальний заклад, ані орган опіки та піклування, в силу специфіки їх компетенції, тому здійснення ними піклування не буде відповідати принципу забезпечення найкращих інтересів дитини. Натомість, як слідує із наявних в матеріалах справи довідок сімейного лікаря, позивачка фактично протягом всього життя ОСОБА_4 займається та бажає в подальшому здійснювати лікування останнього.

Таким чином, установивши, що понад шість місяців відповідач ОСОБА_2 не проживає разом зі своїми дітьми та без поважних причин не бере участі в їх вихованні та утриманні, ОСОБА_1 здійснює самостійне виховання та утримання дітей відповідачки, відповідає вимогам щодо кандидатів в піклувальники, а ОСОБА_4 на момент постановлення рішення є неповнолітнім, не володіє повною цивільною дієздатністю, не може самостійно здійснювати весь обсяг цивільних прав та обов`язків, тому потребує встановлення щодо нього піклування, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині встановлення піклування над неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначення ОСОБА_1 його піклувальником.

Судові витрати, понесені позивачкою при зверненні із даним позовом, вона просить залишити за нею, тому їх розподіл, згідно ст.141 ЦПК України, судом не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 81, 258, 259, 263-266, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задоволити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , піклувальником неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.03.2025р. і до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.03.2025р. і до досягнення ним повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ;

Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Деражнянської міської ради в особі Служби у справах дітей Деражнянської міської ради, місце знаходження: вул. Миру, 11/1, м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області.

Солобковецький навчально-реабілітаційний центру Хмельницької обласної ради, місце знаходження: вул. Грушевського, 25 с. Солобківці Хмельницького району Хмельницької області, 32162

Повний текст рішення складено 07.11.2025 року.

Суддя: Л. В. Грицишина