Court ruling № 131536044, 30.10.2025, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 466/9256/25

Провадження № 2/461/4190/25

УХВАЛА

про залишення позову без руху

30.10.2025 суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , фактичне місце перебування: Коломийська ВК №41) до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (ЄДРПОУ 37794486, адреса: м.Львів, вул. Січових Стрільців, 11, електронна пошта: zmrudms@dmsu.gov.ua) про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ,яка діїв інтересах ОСОБА_1 ,звернулася доШевченківського районного суду м. Львоваз позовом до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про встановлення факту, що має юридичне значення, з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2025 справу передано за підсудністю на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 визначено головуючого суддю Зубачик Н.Б.

Перевіривши матеріали позовної заяви судом встановлено, що така не відповідає вимогам ст.177ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з огляду на наступне.

Частиною 4ст.177 ЦПК Українивстановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що позивач судовий збір не сплатив. Одночасно з позовом представник позивача звернулася до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 не працевлаштований, на даний час відбуває покарання у Коломийській виправній колонії №41, у позивача немає паспорта громадянина України, відтак не має доходів, банківських рахунків чи вкладів, а також жодного майна. На підтвердження цих обставин до матеріалів справи долучено довідку про доходи №4/4151, яка видана Державною установою «Коломийська виправна колонія (№41)» та супровідний лист у відповідь на адвокатський запит №4/4151.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір це збір, що справляється за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також у разі ухвалення судом окремих рішень, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків річного доходу позивача за попередній календарний рік, або за наявності інших обставин, що обґрунтовують неможливість його сплати.

Аналогічне положення міститься у ч. 3 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити її від сплати судового збору.

Разом із тим, норми зазначених статей не передбачають автоматичного звільнення від сплати судового збору у разі скрутного матеріального становища, а лише надають суду дискреційні повноваження, тобто право оцінювати докази на підтвердження майнового стану заявника та вирішувати питання про доцільність такого звільнення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що звільнення від сплати судового збору є винятковим заходом, який застосовується лише у разі, коли особа належними та допустимими доказами підтвердила свою неспроможність сплатити збір (див. постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 761/30893/17, від 23.09.2020 у справі № 127/15767/19, від 12.03.2021 у справі № 464/1981/20).

У даному випадку стороною позивача не надано вичерпних доказів, які б свідчили про позивача реальний майновий стан. Подана довідка про відсутність доходів не містить інформації щодо: наявності чи відсутності в останнього рухомого або нерухомого майна; витягів з реєстрів речових прав або банківських довідок, що підтверджували б відсутність вкладів чи рахунків.

Відсутність працевлаштування або перебування у місцях позбавлення волі саме по собі не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки Закон вимагає підтвердження сукупності обставин, що унеможливлюють його сплату.

Відтак, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що за подання даного позову повинно бути сплачено судовий збір, який у відповідності до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову чи у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст.4Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі (3028 грн. х 0,4) = 1211,20 гривень та подати належний документ до суду.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland, від 19.06.2001), «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia, від 20.02.2014)), обмеження доступу до суду через необхідність сплати судового збору не порушує статтю 6 Конвенції, якщо таке обмеження переслідує законну мету забезпечення належного функціонування системи правосуддя і не є непропорційним.

Отже, суд вважає, що встановлений законом розмір судового збору не є таким, що позбавляє позивача реальної можливості звернутися до суду. Натомість звільнення від його сплати за відсутності достатніх підстав суперечило б принципу рівності всіх учасників процесу перед законом та судом (ч. 1 ст. 7 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.185 ЦПК України).

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу та його представнику п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків, зокрема надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз`яснити стороні позивача, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Керуючись ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенніклопотання ОСОБА_2 ,яка дієв інтересах ОСОБА_1 про звільненнявід сплатисудового зборуза поданняпозову провстановлення факту,що маєюридичне значення відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху.

Надати позивачу та його представнику строк п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.

Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://gl.lv.court.gov.ua/.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Зубачик Н.Б.