Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/30586/23
1-кс/760/12632/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання Слідчого відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023100170000236 від 25.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шарин, Уманського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий слідчого відділення ВП на СЗТ Головного управління Національної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_7 за погодженням із прокурором Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
У поданому клопотанні посилається на те, що 25.12.2023 приблизно о 08:50 год., ОСОБА_4 перебуваючи на території Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський, який знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, поруч із входом до центрального залізничного вокзалу, помітив раніше невідому йому жінку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в цей час перебувала у безпорадному стані у зв`язку із станом здоров`я, та у якої з наплічної сумки виглядав мобільний телефон.
Переслідуючи корисливі мотиви, направлені на таємне викрадення чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, вирішив таємно викрасти мобільний телефон, що належать гр. ОСОБА_10 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , приблизно о 09 год. 00 хв. 25.12.2023 під приводом надання допомоги ОСОБА_11 , скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_12 , перебуває у безпорадному стані, у зв`язку із станом здоров`я остання не помітить зникнення мобільного телефону, просунувши руку до сумки, викрав із неї мобільний телефон марки «Tecno Spark Go 2023», синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 3,600 гривень, який знаходився в силіконовому чохлі, матеріальної цінності для потерпілої не становить, в середині якого знаходилась СІМ-карта мобільного оператору «Київстар», номер мобільного телефону НОМЕР_3 , який одразу поклав собі в кишеню куртки та через деякий часпокинув місце вчинення правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином своїми злочинними діями завдав потерпілій ОСОБА_11 , матеріальної шкоди на загальну суму 3600 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
26.12.2023 року о 11 год. 47 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
Враховуючи, що інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушенні відносяться до категорії тяжких, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 183 КПК України, просить суд обрати запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як встановлено в судовому засіданні, слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними доказами: рапортом молодшого інспектора СП ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 від 25.12.2023; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 25.12.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , від 25.12.2023; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками проведеного з потерпілою ОСОБА_11 від 25.12.2023; протоколом огляду місця події від 25.12.2023; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України від 25.12.2023; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , від 25.12.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , від 25.12.2023; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками проведеного з свідком ОСОБА_14 від 25.12.2023; протоколом огляду предметів вилучених в ході затримання особи в порядку ст. 208 КПК України від 25.12.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , від 25.12.2023; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками проведеного з свідком ОСОБА_15 від 25.12.2023; протоколом огляду предметів вилучених в ході огляду місця події від 25.12.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , від 25.12.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , від 25.12.2023; повідомленням про підозру ОСОБА_4 та іншими матеріалами в їх сукупності.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів (передбачає позбавлення волі від п`яти до восьми років).
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню.
Слідчим суддею враховуються дані, які характеризують особу, а саме, що підозрюваний має середню освіту, не працює, не навчається, має задовільний стан здоров`я.
Отже, тримання під вартою, як запобіжний захід, в даному випадку є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування. Вказаний запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Даних, які б беззаперечно унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою, матеріали клопотання не містять та в судовому засіданні не надані.
Також, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В клопотанні слідчий та прокурор в засіданні просили визначити розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави здатен забезпечити покладені на нього обов`язки.
Враховуючи, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, враховуючи обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України , у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі населеного пункту свого постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- заборонити підозрюваному спілкуватися із свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_4 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення поданого клопотання та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 376, 395, 615 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25.01.2024 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання - 12 год. 40 хв. 25.12.2023 року.
Визначити розмір застави 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….» та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом строку дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їхнім викликом та вимогою;
-не відлучатися за межі населеного пункту свого постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 25.01.2024 року включно.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 29.12.2023 року о 14 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1
The court decision No. 131521232, Solomianskyi District Court of Kyiv City was adopted on 27.12.2023. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 760/30586/23. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: