Decision № 131283049, 15.10.2025, Osnovianskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Chervonozavodskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 646/5079/25

№ провадження 2-о/646/108/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.25 м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Благої І.С.,

присяжних: Лашиної Н.В., Цеми В.О.,

за участі секретаря судового засідання Волікової Д.Д.,

представниці заявниці Ткаченко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Куп`янський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уКуп`янському районіХарківської областіСхідного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції,Військова частина НОМЕР_1 ,- про оголошення фізичної особи померлою

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ткаченко Є.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з заявою, якою просить:

-оголосити особу померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце народження: Україна, Харківська область, Куп`янський район, смт. Ківшарівка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 34 роки у районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецькій області, на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати, що смерть солдата ОСОБА_2 настала під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини;

-зобов`язати Куп`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції видати дружині ОСОБА_1 свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , який є чоловіком заявниці, з 11.02.2021 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді навідник 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону. Заявниця та ОСОБА_2 мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько ОСОБА_2 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до Сповіщення сім`ї №61 від 31.07.2023 року, яке було надіслано заявниці, сержант ОСОБА_2 зник безвісти 26.07.2023 року поблизу н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації в складі підрозділу Збройних Сил України. З 26 липня 2023 року ОСОБА_2 жодного разу не виходив на зв`язок, не з`являвся за місцем розташування військової частини НОМЕР_1 та за місцем проживання своєї сім`ї, родичів, друзів, жодного разу нікому не телефонував і не присилав листи. З моменту повідомлення про зникнення безвісті ОСОБА_2 заявниця весь час намагалася знайти його. З 26 липня 2023 року ні дружині, ні дитині, ні родичам, ні побратимам по військовій службі, знайомим і сусідам, взагалі будь-кому, хто знав ОСОБА_2 , нічого не відомо про його місцезнаходження, про його стан здоров`я, взагалі чи він живий. Заявниця намагалася знайти будь-яку інформацію про місце знаходження (перебування) ОСОБА_2 у соціальних мережах, подавала запити та заяви до різних державних та недержавних підприємств, установ, громадських організацій, волонтерських рухів, щодо розшуку ОСОБА_2 . Однак пошук не дав результату. Оголошення ОСОБА_2 померлим дружині потрібно для отримання одноразової грошової допомоги, оформлення спадщини, подолання невизначеності у громадянському стані, яка породжує для заявника та інших членів сім`ї низку проблем у суспільстві. Заявниця вважає, що її чоловік загинув, його смерть не викликає сумніву, а тому вона змушена звернутися до суду. За фактом відсутності ОСОБА_2 відкрито кримінальне провадження за ст. 115 ч. 1 КК України, на цей час він перебуває у державному розшуку як безвісті зниклий за особливих обставин.. З дати його зникнення за обставин, що загрожували йому смертю, минуло майже 2 роки. За результатами службового розслідування, яке було проведене на підставі наказу командира №3826 від 26.07.2023, за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 він вважається безвісно відсутнім з 26 липня 2023 року. Згідно з Довідкою №9/1/4675 від 30.07.2024 сержант ОСОБА_2 в період з 21.04.2023 по 08.05.2023, з 12.06.2023 по 23.06.2023, з 05.07.2023 по 26.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Хромове, н.п. Кліщіївка Бахмутського району Бахмутської міської громади Донецької області. За даними Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20231121- 2137 від 21.11.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув 17.11.2023 року статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин. 05.05.2025 заявниця знову звернулася до Департаменту інформатизації МВС України, Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими про надання інформації, чи не перебуває у полоні її чоловік, та про сприяння у розшуку її чоловіка.

Рух справи

Ухвалою суду 02.06.2025 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

У судовому засіданні представниця заявниці підтримала заяву та доводи, якими вона обґрунтована.

Представники зацікавлених осіб, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з`явилися у судове засідання з невідомих причин. Заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

За таких обставин суд розглянув справу за відсутності представників зацікавлених осіб.

З`ясовані судом обставини

25.07.2015 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрували шлюб у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Куп`янську реєстраційної служби Куп`янського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

Після державної реєстрації дружина змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 25.07.2015.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у цьому шлюбі народилася дитина ОСОБА_3 , про що 21.01.2016 тим же відділом ДРАЦС було видане свідоцтво серії НОМЕР_4 .

На час звернення заявниці до суду батьки її чоловіка ОСОБА_2 померли. Мати ОСОБА_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м.Куп`янську, а його батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 57 років у смт Нижня Дуванка Сватівського району Луганської області.

Ці обставини підтверджені копіями свідоцтва про народження ОСОБА_7 (серії НОМЕР_5 , видане 24.01.1991 Ківшарівською селищною радою Харківської області), свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (серії НОМЕР_6 , видане 01.02.2017 Куп`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Харківській області, та свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (серії НОМЕР_7 , видане 27.11.2017 виконавчим комітетом Нижньодуванської селищної ради Сватівського району Луганської області).

З копії сповіщення сім`ї № 61 від 31.07.2023 вбачається, що навідник 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісті 26.07.2023 поблизу н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання, при виконання службових обов`язків, по захисту територіальної цілісності та суверенітету України.

Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221220001234 від 02.08.2023, відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено за фактом того, що 02.08.2023 до Відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 перестав виходити на зв`язок з 26.07.2023 року, останнє місце знаходження с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

З копії витягу із наказу № 3826 від 26.07.2023 командира ВЧ НОМЕР_1 встановлено, що призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти 26.07.2023 при виконанні бойового завдання сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навідника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_8 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Проведене службове розслідуванням за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 завершено та визнано військовослужбовця військової служби за контрактом навідника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_8 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_2 безвісно відсутнім з 26 липня 2023 року, що підтверджується Актом службового розслідування № 7696.

Відповідно до копії витягу із наказу № 2986 від 28.08.2023 службове розслідування призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 за фактом зникнення безвісти сержанта ОСОБА_2 завершено.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами 1, 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10.04.2019 року у справі №320/948/18, від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Згідно ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23(провадження № 61-6323св23).

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

При цьому, приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі Наказ № 309). У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

У частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України. Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.

Судом встановлено, що заявниця звернулась до суду із заявою про оголошення померлим ОСОБА_2 з 26 липня 2023 року внаслідок виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, с. Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади з 24.01.2023 року і по 17.09.2023 року була тимчасово окупованою територією України. З 24.02.2022 року по 23.01.2023 року та з 18.09.2023 року по даний час є території активних бойових дій.

Аналогічна інформація містилася в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, який втратив чинність 20.03.2025 року,

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов до висновку, що місце можливої загибелі ОСОБА_2 з 24.01.2023 року і по 17.09.2023 року була тимчасово окупованою територією, а з 24.02.2022 року по 23.01.2023 року та з 18.09.2023 року по даний час є території активних бойових дій, тобто територією, на якій не закінчились воєнні дії.

При цьому, станом на 26.07.2023 року, тобто станом на день можливої загибелі ОСОБА_2 , с. Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади було тимчасово окупованою територією, однак бойові дії на цій території проводились для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони України та її територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил рф на території Донецької області, як це зазначено в Акті службового розслідування.

Отже, як на день можливої загибелі ОСОБА_2 , так і протягом наступного часу, с. Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади є територією воєнних дій.

Суд бере до уваги те, що внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація в районі вказаного вище населеного пункту може бути невизначеною та непередбачуваною, що ускладнює встановлення обставин зникнення особи. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Особа може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій. В умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини.

У зв`язку з викладеним, з урахуванням конкретних обставин справи, суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_2 померлим від дня закінчення активних бойових дій на вказаній території.

На підставі вищевикладеного, що з 26.07.2023 року, тобто з дати можливої загибелі ОСОБА_2 , не закінчились воєнні дії на території можливої загибелі ОСОБА_2 і не сплив 6 місячний строк, зазначений в ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про оголошення особи померлою, оскільки заяву про оголошення особи померлою подано передчасно.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 24 жовтня 2025 року.

Відомості щодо учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання (взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи): АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Куп`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; код ЄДРПОУ 04059131, місцезнаходження: 63601, Харківська область, Куп`янський р-н, с-ще Шевченкове, вул. Василя Стуса, буд. 7.

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_4

Суддя І.С. Блага

Присяжні: Н.В. Лашина

В.О. Цема