Court ruling № 131135821, 21.10.2025, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/8616/25

н/п 2/953/3580/25

УХВАЛА

"21" жовтня 2025 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої суддіЛисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» - Поляков О.В. звернувся до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за Кредитним договором № 887670585від 12.02.2022 у розмірі 21628,56 грн., судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 справа розподілена судді Лисиченко С.М.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 22.08.2025 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

03.09.2025 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Кивського районного суду м.Харкова від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

30.09.2025 електронним шляхом до суду надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» - Полякова О.В. про закриття провадження у справі у зв"язку з відсутністю предмету спору між сторонами. Прохає повернути позивачу сплачений ним судовий збір.

Сторони у судове засідання, призначене на 21.10.2025, не з`явилися, про час та день розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог частини 2 статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов да наступного висновку.

сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно з частиною 1статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно достатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, провадження по справі підлягає закриттю, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Зазначене узгоджується з правовою позицією:

Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04, відповідно до якої суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20, яка урахувавши висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, за змістом яких прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання, відступила від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження№ 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20, провадження № 61-9658св20.

При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 конкретизував висновок Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04 так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення , так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Подібні висновки викладені також у постановах КЦС ВС у справі № 522/1745/14-ц, від 20 жовтня 2021 року у справі № 668/13646/15, від 26 квітня 2022 року у справі № 757/46995/17-ц, від 09 листопада 2022 року у справі № 707/289/22-ц, від 15 березня 2023 року у справі № 201/2289/20, від 29 березня 2023 року у справі № 686/3717/22, від 21 червня 2023 року у справі № 357/9051/18, від 18 жовтня 2023 року у справі 362/4790/14-ц.

Суд зазначає,що цивільним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду ( постанови Верховного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17, від 18 січня 2021 року у справі № Б-23/75-02, від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20, від 17 січня 2024 року в справі № 932/9029/23, від 19 лютого 2024 року в справі №32/3602/22, від 12 серпня 2024 в справі № 756/405/24.

З огляду на зазначене, суд, відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у даній справ, враховує висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04, а також Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20, які мають перевагу над іншими висновками колегії суддів Верховного Суду.

Судом встановлено, що після відкриття провадження у даній справі позивач заявляє про відсутність предмета спору між сторонами, а також те, що між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження по даній справі підлягає закриттю, оскільки на даний момент відсутній предмет спору між ТОВ «ФК «ЕСЙ» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справлення судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Пунком 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установленихпунктом 1 частини першоїцієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установленихчастиною першоюцієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).

У зв`язку з викладеним, клопотання представника позивача про повернення судового збору підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.133, п. 2 ч. 1ст. 255, 256, 258, 260-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі №953/8616/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, п/р НОМЕР_1 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО: 322001, сплачені кошти судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, що були сплачені згідно платіжної інструкції в національній валюті від 26 червня 2025 року №20143 на рахунок UA578999980313161206000020654, отримувач ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101, код отримувача 37874947, банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: 101 42986956;Судовий збір, за позовом ТОВ ФК ЕЙС, Київський районний суд м.Харкова; 25770710870.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2025.

Суддя - С.М. Лисиченко