Decision № 130999613, 15.10.2025, Lityn District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 137/1203/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М. секретаря судових засідань Голоти О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Літин цивільну справу за правилами позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку з погосподарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою по АДРЕСА_1 . Відповідно до копії листа-відповіді Архівного відділу №3.01-16/806 від 07.07.2024 не має інформації про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 . Позивач звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини, проте у видачі свідоцтва йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Тому змушений звернутися до суду з вказаною позовною заявою та просить визнати за ним право власності на житловий будинок. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Данилюк П.П. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність його довірителя. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Про заочний розгляд справи не заперечують. Судові витрати просить залишити за позивачем. ' Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, надали суду листа про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги визнають. Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав. Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.7) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки Літинської державної нотаріальної контори Вінницької облас іза №559/02-14 від 30.05.2024 (а.с.8) відповідно до даних спадкової справи №38/2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є спадкоємцем за законом після смерті дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницього району Вінницької області за №469 від 05.11.2024 (а.с.9) відповідно до погосподарської книги №7 за 2021-2025 роки, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті був власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до копії технічного паспорту (а.с.10-14) зазначається технічна характеристика житлового будинку в АДРЕСА_1 , вартість якого становить 68050,00 грн. (а.с.15). Відповідно до листа Архівного відділу №3 Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області за №3.01-16/748 від 14.06.2024 (а.с.17) відповідно до протоколу 6 сесії 22 скликання Малинівської сільської ради народних депутатів від 25.02.1997 року рішення "Про передачу земельних ділянок у приватну власність" не приймалось. Відповідно до листа Архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області за №3.01-16/806 від 01.07.2024 (а.с.18) судом встановлено, що у рішеннях сесій та виконавчого комітету Малинівської сільської ради народних депутатів за 1994-1997 роки інформацію щодо передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 не виявлено. Також в судовому засіданні досліджено копію спадкової справи №38/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с.28-36). Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до ст. 16 ЦК України, - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ч.1ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженоїнаказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: (для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків:) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року. Згідно ч. 3.ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4ст. 3 зазначеного Законуправа на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджененаказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦКтаЗаконом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З аналізу положеньКонституції УкраїнитаЦивільного кодексу Українивбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів"). Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що в зв`язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини позивач не може зареєструвати за собою право власності, а тому з метою захисту майнових прав ОСОБА_1 позов підлягає до задоволення, оскільки він є спадкоємцем і має право на оформлення спадщини.

На підставі ст.ст. 1218, 1222, 1225, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76,81, 206, 259, 263-268 ЦПК України, Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок, загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 33,2 кв.м. літ. "А", сарай літ. "Б", сарай літ. "В", погріб літ. "п/В", які розташовані за адресою по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.