Єдиний державний реєстр судових рішень
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12338/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
представника цивільного відповідача - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100000000271 від 08.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 , тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_12 , середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_6 . Зазначив, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків і потерпілих у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, учинити інше кримінальне правопорушення.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу ( в порядку ч. 5 ст. 201 КПК України). В обґрунтування клопотання долучив заяву Командира військової частини НОМЕР_1 , в якій проходить військову службу обвинувачений щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 та призначення ОСОБА_13 поручителем обвинуваченого ОСОБА_8 . Так, у заяві про взяття особи на особисту поруку обґрунтовується можливість забезпечення контролю за обвинуваченим та можливість забезпечити його належну процесуальну поведінку, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 є його безпосереднім підлеглим.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_9 просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити та просили передати обвинуваченого ОСОБА_8 на поруки, оскільки обвинувачений не судимий, має постійне місце проживання, де мешкає з дружиною та двома дітьми, 2012 та 2024 років народження.
Крім того, зазначили, що з моменту вчинення кримінального правопорушення та часу взяття ОСОБА_8 під варту минуло 7 місяців, не дивлячись на суворість покарання обвинувачений не протидіяв встановленню істини у справі, фактів впливу на потерпілих і свідків не має.
Потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та представник потерпілої ОСОБА_7 просили продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відмовити в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу. Потерпілий ОСОБА_6 просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити та просив передати обвинуваченого ОСОБА_8 на поруки.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п"яти до десяти років, являє собою значну суспільну небезпеку, оскільки спричинив загибель людини. Також суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, зокрема міцність соціальних зв`язків, вік та стан здоров`я, останній не судимий, має постійне місце проживання, щодо обвинуваченого відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
Тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, суд дійшов висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Що стосується вимог захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9 , про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ст. 201 КПК України, суд зазначає таке.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом. 18 серпня 2025 року Подільським районним судом міста Києва обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів по 16 жовтня 2025 року включно.
Стороною захисту до клопотання про зміну запобіжного заходу в порядку ч. 5 ст. 201 КПК України долучено заяву Командира військової частини НОМЕР_1 , в якій проходить військову службу обвинувачений щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 та призначення ОСОБА_13 поручителем обвинуваченого.
Так, в заяві про взяття особи на особисту поруку обґрунтовується можливість забезпечення контролю за обвинуваченим та можливість забезпечити його належну процесуальну поведінку, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 є його безпосереднім підлеглим. Захисник ОСОБА_9 вказав, що особиста порука командира у прямому та безпосередньому підпорядкуванні якого перебуває обвинувачений, може забезпечити усунення ризиків на які посилався прокурор в клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Будь-яких інших даних щодо наявності обставин, які не досліджувалися суддею під час продовження запобіжного заходу, в тому числі можливість застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу чи скасування застосованого запобіжного заходу, та які б могли вплинути на прийняття рішення про зміну обраного запобіжного заходу, стороною захисту не наведено. Згідно з частиною 1 статті 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Особиста порука, як і особисте зобов`язання, належить до тієї категорії запобіжних заходів, у ході яких використовується моральний (психічний) метод впливу на поведінку обвинуваченого. Довіра до поручителя перш за все полягає в усвідомленні суду того факту, що поручитель зможе сприяти досягненню мети запобіжних заходів та виконанню обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Згідно з частиною 2 статті 180 КПК України кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру. Особиста порука як запобіжний захід застосовується з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його своєчасної участі в кримінальному провадженні.
Вона обирається за наявності загальних підстав (ст. 177 КПК України), і, крім того, особливих підстав.
Особиста порука заснована на довірі поручителя з боку суду, яка, в свою чергу, ґрунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті, зокрема, для обвинуваченого, що робить можливим для поручителя забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та у разі потреби доставку його в суд на першу вимогу.
Тобто особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку обвинуваченого, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
На момент судового засідання, у суду відсутня будь-яка інформація стосовно особи ОСОБА_13 , яка б давала суду підстави вважати дану особу такою, яка заслуговує на особливу довіру, не надано доказів, що характеризують поручителя, з яких би суд міг встановити, чи заслуговує поручитель на його довіру, чи здатний поручитель достатньо впливати на обвинуваченого ОСОБА_8 , щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку та реально забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, обставини інкримінованого злочину, його тяжкості та суворості покарання за його вчинення. Разом з тим, заявник не навів достатніх доводів на обґрунтування тверджень, що ОСОБА_13 зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, а також зможе доставити обвинуваченого в суд на першу про те вимогу.
Одна лише наявність підпорядкування між ОСОБА_13 та обвинуваченим не дають підстав стверджувати, що ОСОБА_13 має достатній вплив на обвинуваченого для того аби мати реальну можливість виконати зобов`язання, які можуть бути покладені на нього судом якби таке клопотання було задоволено. Крім того, суду не надано будь-яких доказів аналізуючи які, суд міг би зробити висновок, що вказана особа зможе ефективно виконати свої зобов`язання як поручителя.
Зокрема його характеристики, інформацію про те, чи притягувався він до адміністративної чи кримінальної відповідальності, чи був він поручителем в інших кримінальних провадженнях, і якщо так, то чи не порушувались ним його зобов`язання.
Між тим з урахуванням встановлених ризиків та обсягу обвинувачення, серйозності кримінального правопорушення, менш суворі запобіжні заходи, зокрема і особиста порука на переконання суду будуть недостатні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 , не будуть відповідати потребам кримінального провадження на даній стадії. Суд вважає, що передача обвинуваченого ОСОБА_8 на особисту поруку командиру військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 , не здатна забезпечити виконання цим обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Стороною захисту взагалі не наведено у клопотанні аргументів про те, що обставини, які враховані суддею при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, об`єктивно змінилися настільки суттєво, що це обумовлює необхідність зміни запобіжного заходу, як і не додано до клопотання будь-яких підтверджуючих таку зміну обставин документів.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_8 , враховуючи його тяжкість, суспільну небезпечність, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Крім того, ні в клопотанні, ні в ході безпосередньо судового розгляду, не встановлено даних, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Діючий запобіжний захід, з огляду на тяжкість вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність є дієвим, а суд, ухвалою від 18 серпня 2025 року продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_8 прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. З огляду на викладене, застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даному етапі розгляду кримінального провадження.
За таких обставин відсутні підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу, тому суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_9 задоволенню не підлягає. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які б давали підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
Враховуючи особу обвинуваченого та спосіб вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне не визначати заставу обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177,183 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів по 11 грудня 2025 року включно.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Строк дії ухвали визначити по 11 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали направити в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Cуддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1
The court decision No. 130939430, Podilskyi District Court of Kyiv City was adopted on 13.10.2025. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 758/12338/25. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: