Court ruling № 130862369, 09.10.2025, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2025 рокуСправа №160/23407/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О.,розглянувши клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної (військової) адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Кабінет Міністрів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної (військової) адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Кабінет Міністрів України, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної (військової) адміністрації, які полягають у відмові у наданні позивачу статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

-зобов`язати Дніпропетровську обласну (військову) адміністрацію надати позивачу статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та здійснити бронювання фермерської діяльності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

07 жовтня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про перехід із спрощеного в загальне провадження.

Вказане клопотання мотивоване значимістю даної справи для позивача. Вирішуючи подане клопотання, суд враховує таке.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує таке.

Згідно із пунктом 4 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України)про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною 1статті 260 КАС України регламентовано, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, суд вирішує питання щодо провадження, за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.

Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також при вирішенні поданого позивачем клопотання, суд наголошує на тому, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін останній не позбавлений можливості реалізовувати права, передбачені статтями 44,46,47 КАС України, а також належним чином доводити свою позицію.

Суд відмічає, що розгляд та вирішення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує сторін у справі в реалізації наданих їм прав процесуальним законом.

Предметом розгляду у даній справі є відмова відповідача у наданні позивачу статусу критично важливого для функціонування економіки в особливий період.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають виходу зі спрощеного у загальне позовне провадження, а також потребують розгляду справи з викликом сторін.

Також, суд звертає увагу, що під час спрощеного провадження сторони матимуть можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування з приводу обставин справи у письмовому вигляді, а суд матиме можливість і зобов`язаний надати оцінку таким доводам та наявним у справі доказам.

Разом з тим, задоволення заяви позивача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.

Отже, суд в даному випадку відмовляє у задоволенні клопотанні про перехід зі спрощеного у загальне провадження.

Керуючись положеннями статей 243, 248, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

2.Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.О. Сластьон