Decision № 130820683, 08.10.2025, Zhovkva District Court of Lviv Oblast

Справа № 444/2695/25

Провадження № 2/444/1535/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2025 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Стець М.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Львівського районного округу Львівської області Гавінська Мирослава Іванівна про встановлення юридичного факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , котра народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема те, що ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_2 .

Мотивує свої позовні вимоги наступним. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. У зв`язку з чим Позивач звернулась до приватного нотаріуса. Приватний нотаріус відкрив спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , але усно відмовив Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, оскільки при перевірці даних в реєстрі - народження матері вказано ІНФОРМАЦІЯ_3 а в свідоцтві про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 тобто відсутні дані, що підтверджують родинний зв`язок. Позивач зазначає, що з копії свідоцтв про народження Позивача та одруження Позивача вбачається, що Позивач являється дочкою ОСОБА_2 . Також вказала, що з копію паспорта матері та копію свідоцтва про смерть матері вбачається, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . При зверненні в Жовівський РАЦ їй було повідомлено, що це можна вирішити тільки в судовому порядку. При зверненні в Добросинсько Магерівську сільську раду Львівського району Львівської області Позивачу було усно повідомлено, що дане питання можливо вирішити тільки в судовому порядку. У зв`язку з вищевказаною помилкою Позивач не може успадкувати нерухоме майно.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, однак позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак від нього на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, позов визнають.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, його представника, представника відповідача, представника третьої особи, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" міститься роз`яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право (пункти 1 і 3).

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За п. п. 21, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" міститься роз`яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право (п.п. 1 і 3).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008, № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Суд констатує, що встановлення юридичного факту родинних відносин, пов`язане із спадкуванням та можливим подальшим вирішенням спору про право, встановлення факту, що має юридичне значення може вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб (спадкоємців), а тому суд прийшов до висновку, що вирішення питання встановлення юридичного факту необхідно розглядати саме в порядку позовного провадження.

Суд враховує, що прийняття рішення суду про встановлення юридичного факту необхідне позивачу для подальшого прийняття спадщини, спадкування майна.

Відповідно до абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Таким чином, враховуючи обставини конкретної справи, визнання позовних вимог відповідачем, що не порушує прав та інтересів інших осіб, суд приходить висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 23, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Встановити юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , котра народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема те, що ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: місто Рава-Руська Львівського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Добросинсько-Магерівська сільска рада Львівського району Львівської області (Адреса: площа 40 річчя перемоги, 3, село Добросин Львівський район Львівська область, 80337, ЄДРПОУ 04371727, 0325246282, ел. пошта: dobrosyn_rada@ukr.net)

Третя особа: Приватний нотаріус Львівського районного округу Львівської області Гавінська Мирослава Іванівна( смт. Куликів, площа Незалежності, 27, Львівського району, Львівської області, 80362, 0958229333

Повне рішення складено 08.10.2025 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.