Decision № 130674449, 02.10.2025, Zghurivka District Court of Kyiv Oblast

Справа № 359/2356/25

Номер провадження: 2/365/348/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2025 року с-ще Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Хижний Р.В.

за участю

секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" ( далі -ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ") в інтересах якого діє представник за довіреністю Пархомчук С.В., звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 (відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором № 118278 від 24.03.2020 року у сумі 9800,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 2000,00 грн та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 7800,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Позов обґрунтований тим, що 24.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАЙМЕР" (далі ТОВ "ЗАЙМЕР") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 118278 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. На виконання умов кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 2000,00 грн, дата надання кредиту 24.03.2020 року, строк 2 % в день або 730 % річних. Кредит був наданий шляхом кредитування у безготівковій формі та перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної банківської картки № НОМЕР_1 .

28.10.2021 року між ТОВ " ЗАЙМЕР " та ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 04.12.2024 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 9800,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 2000,00 грн та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 7800,00 грн.

Відповідачка заборгованість не погашає чим порушує права позивача.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 20 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті.

Представник позивача Пархомчук С.В. в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи у її відсутність не подала. Про час, дату та місце розгляду справи відповідачка була повідомлена належним чином шляхом направлення копії позовної заяви з додатками та судових повісток за адресою її реєстрації, судові відправлення були отримані нею особисто (а.с. 84,97).

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Провівши заочний розгляд справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, 28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами укладеними з ТОВ «ЗАЙМЕР», з моменту підписання цього договору та здійснення фактором перерахування суми, що вказана у п.7.1 цього договору, двома платежами на вказаний у реквізитах цього договору рахунок протягом 5 робочих днів (другий платіж протягом 20 робочих днів) з дати підписання сторонами цього договору (а.с. 28-37).

Витягом з реєстру боржників до договору факторингу підтверджено перехід права грошової вимоги до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за кредитним договором № 118278 від 24.03.2020 року, божник ОСОБА_1 , заборгованість якої визначена у розмірі 9800,00 грн (а.с. 16).

Отже, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 118278 від 24.03.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порядку ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

24.03.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 118278 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ЗАЙМЕР» надає відповідачці фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання, передбачені договором.

Згідно п.1 Договору кредит надається строком на 14 днів, тобто до 06.04.2020. Строк дії договору 14 днів. За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 730 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом (а.с. 23-26).

У додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 118278 викладений графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, відповідно до якого сума кредиту становить 2000,00 грн. Строк надання кредиту - 14 днів. Фіксована процентна ставка за день користування складає 2%, сума нарахованих процентів за користування кредитом 560,00 грн. Сума нарахованої пені 5% (у разі наявності прострочення), грн.(кількість днів прострочення *5%), до сплати 2560,00 грн (а.с. 27).

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «ЗАЙМЕР» підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 118278 від 24.03.2020 року ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником (підписання ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/ одноразовий ідентифікатор KL1338, дата відправки 24.03.2020, номер телефону, на який відправлено ідентифікатор 380969475904 (а.с. 17).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 118278 сума боргу відповідачки станом на 04.12.2025 складає 9800,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2000,00 грн. та прострочена заборгованість за процентами - 7800,00 грн (а.с. 15).

З моменту набуття позивачем права вимоги з вказаним договором та станом на 04.12.2025 заборгованість обліковувалась у розмірі 9800,00 грн, нарахування за відсотками чи штрафними санкціями позивачем не проводились.

З інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» вбачається, що 24.03.2020 о 18:19:00 на сайті Торговця CLY.COM.UA через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція, а саме: видача коштів у сумі 2000,00 шляхом зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , код авторизації 950735 (а.с. 38).

Зазначений номер картки був вказаний відповідачкою під час укладання кредитного договору.

12.11.2021 року позивач за вих. б/н направив на адресу відповідачки вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором № 118278 від 24.03.2020 року та погашення заборгованості у розмірі 9800,00 грн у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, яка залишена відповідачкою без реакції, заборгованість не погашена (а.с. 14).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Кредитний договір укладений в електронній формі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Частинами 12,13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постанові по справі №243/6552/20 зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надана суду його паперова копія, підписана одноразовим ідентифікатором відповідачки KL1338, в якому зазначена повна інформація про відповідачку, якою попередньо було пройдено ідентифікацію.

Наявна в матеріалах справи паперова копія кредитного договору створена у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», підписані електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), відповідає вимогами Закону України «Про електронну комерцію» та у встановленому законом порядку не визнана недійсною.

Кошти у розмірі 2000,00 грн були перераховані на платіжну банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були вказані відповідачкою при укладенні кредитного договору. Відповідачка не заперечує факт отримання коштів за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.1046,1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно розрахункупозивача загальнийрозмір заборгованостіза кредитнимдоговором становить9800,00грн,яка складаєтьсяз простроченоїзаборгованості засумою кредитуу розмірі2000,00грн тапростроченої заборгованостіза процентамиу розмірі7800,00грн.Відсотки,пеня таштрафи позивачемне нараховувались.Відповідачкою розрахунокзаборгованості неоспорюється.Проте нарахуванняпроцентів здійсненеза межамистроку кредитування. Відповідно до п.1.2 договору строк кредитування становив 14 днів, тобто до 06.04.2020 року, проте, як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості відсотки за цим договором нараховувались й після спливу визначеного ним строку кредитування. Доказів пролонгації строку дії договору про надання фінансового кредиту № 118278 від 24.03.2020 року та укладення відповідних додаткових угод між сторонами позивачем суду не надано. Відтак, доведеним суд вважає лише розмір заборгованості за процентами у розмірі 560,00 грн.

Згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором пронадання фінансовогокредиту №118278від 24.03.2020рокуу розмірі 2560,00 грн, з яких: 2000,00 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 560,00 грн. - заборгованість за процентами. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

В частині розподілу судових витрат суд приходить до наступного.

Представник позивача просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати, які складаються із витрат на сплату судового збору у сумі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10500,00 грн.

За подання позову позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 у сумі 2422,40 грн (а.с. 1).

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 632,73 грн (2422,40х26,12%).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 (а.с. 18-21), додаткова угода № 1 до договору про надання праовової допомоги (а.с. 22), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 47), довіреність (а.с. 88), акт про отримання правової допомоги (а.с. 89), платіжну інструкцію (а.с. 90).

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, визначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Також у постанові ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 01.06.2018 року у справі № 904/8478/16, зазначено, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи вищевикладене, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, а також враховуючи значення даної справи для сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 2500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509,525,526,530, 546, 549,550,610,611,624,625,629,1046,1048-1049,1050,1054,1077 ЦК України, ст.ст.12,13,76-81, 141,259,263-265,268, 280-282,289,352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, адреса місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, м. Київ) заборгованість за Кредитним договором № 118278 від 24.03.2020 року у сумі 2560 (дві тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійки, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 560 (п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, адреса місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, м. Київ) витрати по сплаті судового збору у сумі 632 (шістсот тридцять дві) гривні73копійки та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цимКодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга,або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідачки ОСОБА_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Відповідач, якому заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку,встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цимЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому судове рішенняне буловручено удень йогоскладення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Головуючий суддя Р.В. Хижний