№ 130640627, 26.09.2025, Rivne City Court of Rivne Oblast

Справа № 569/14395/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП ______, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст.130КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

28 червня 2025 року о 17 год. 27 хв. в м. Рівне на вул. В`ячеслава Чорновола, 79, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mazda CX5» номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовилася, чим порушилап. 2.5 ПДР.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене за ч.2ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Проте, 24 вересня 2025 року її захисник адвокат Шепілов О.О. через систему «Електронний суд» подав клопотання, в якому просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.268 КУпАПприсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченіст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

З огляду на вказані обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.

За змістомстатті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно достатті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ч. 1ст. 130 КУпАПадміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 2статті 130 КУпАПпередбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченогост. 130 КУпАП, є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єкт зазначеного правопорушення спеціальнийособа, яка керує транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.

Зі змісту сформульованої у ст. 130 КУпАПдиспозицій слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.

Згідноп. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено уст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїНаказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735(далі -Інструкція ).

За приписами п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.7 розділу ІІнструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далізаклад охорони здоров`я).

Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. Не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановленіст. 17 КУпАП.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан сп`янінням у встановленому законом порядку.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Водій ОСОБА_1 погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм законодавства держави Україна, проте вимоги вказаного пункту нею дотримано не було.

Так, не дивлячись на заперечення ОСОБА_1 своєї вини, її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375336 від 28 червня 2025 року встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення, а саме те, що 28 червня 2025 року о 17 год. 27 хв. в м. Рівне на вул. В`ячеслава Чорновола, 79, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mazda CX5» номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовилася, чим порушилап. 2.5 ПДР.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст.256 КУпАПкомпетентним органом, в межах повноважень наданих особі, яка їх склала, в яких чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.

Отже такий доказ суд вважає належним та допустимим, крім того обставини, викладені у вказаному протоколі, підтверджується й іншими доказами, наявними у справі.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 червня 2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовилася від огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та зафіксовано ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до статті 251 КУпАПвідеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що в ході спілкування та перевірки документів у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, про що поліцейським було повідомлено останню. В подальшому працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі (хронологічний відрізок: 17:50:16 і далі за відео), на що ОСОБА_1 відмовилася.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Разом з тим, доводи сторони захисту, про недоведеність факту керування ОСОБА_1 автомобілем суд відхиляє, так як з відео вбачається як працівник поліції підходять до ОСОБА_1 , яка прямує на момент здійснення відеофіксації зі сторони водія свого авто, що свідчить про те, що остання керувала вказаним автомобілем та крім того, не заперечила факту керування нею, як особою позбавленою права керування на підставі постанови Рівненського міського суду Рівненської області № 569/8768/24 від 16.07.224 року.

Більш того, суд за вказаних обставин розцінює доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що ОСОБА_1 не керувала транспортни засобом як обраний ними спосіб захисту та невдалу спробу змоделювати ситуацію на свою користь з метою уникнення за вичнення правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАп, оскільки такі доводи в сукупності спростовуються змістом переглянутих відеозаписів.

Тобто, об`єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду надані не були.

При цьому, мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності доп.2.5 ПДРправового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч. 2 ст.130КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що підстав для зупинки не було, вона нічого не порушувала, вказаних ознак сп`яніння у неї не було, також спростовано відеозаписом, оскільки з такого вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про причини зупинки транспортного засобуп.1 ч.1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме вказаний автомобіль зходиться в орієнтуванні як такий, що ним могла керувати особа позбавлена права керування, у зв`язку з чим доводи ОСОБА_1 щодо безпідставності зупинки транспортного засобу суд оцінює критично як безпідставні і надані з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Суд зауважує, що відповідно дост. 36 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися.

Отже, твердження захисника водія ОСОБА_1 щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Суд вказує, що вирішення наявності чи відсутності у водія ознак наркотичного сп`яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані наркотичного сп`яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак наркотичного сп`яніння.

В той же час, підтвердити або спростувати наявність відповідного стану сп`яніння можливо лише шляхом проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, від чого ОСОБА_1 відмовилася, хоча згідноп. 2.5 ПДРУкраїни зобов`язана була на вимогу поліцейського, в якого виникли припущення щодо перебування водія в стані сп`яніння, пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення його дійсного стану.

Також не знайшли свого підтвердження доводи адвоката Шепілова О.О., з приводу того, що працівники поліції чинили на ОСОБА_1 психологічний тиск (погрози, некоректні висловлювання, нав`язливі репліки).

Згідно відеозапису, який здійснювався безперервно, не вбачається з боку працівників поліції жодних неправомірних дій тих по відношенню до водія транспортного засобу, працівники поліції діяли в межах службових повноважень.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні зауваження та будь-які скарги на неправомірні дії працівників поліції, як і відсутні на момент розгляду даної адміністративної справи дані щодо оскарження неправомірних дій працівників поліції водієм, відповідно до вимогст. 267 КУпАП, а тому у суду відсутні підстави вважати, що протокол відносно ОСОБА_1 складено з порушеннями вимогст. 256 КУпАП, та не відповідає дійсним обставинам.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 130 КУпАП, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Відповідно до витягу підсистеми «Адмінпрактика» ІПНПУ вбачається, що ОСОБА_1 раніше притягувалася до адміністративної відповідальності зач. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до зобов`язання від 28 червня 2025 року ОСОБА_1 була відсторонена від керування транспортним засобом «Mazda CX5» номерний знак НОМЕР_1 .

При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст.33 КУпАПвраховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, яке є тяжким, зважаючи на суспільну небезпечність правопорушення, підвищену соціальну чуттєвість та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь її вини та обставини правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4Закону України«Про судовийзбір» підлягають стягненню з порушника в прибуток держави 605,60 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.283,284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАПта накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Рівненській області/Рівненська область/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); розрахунковий рахунок UA218999980313020149000017001; кодкласифікації доходів бюджету21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101; код отримувача 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA458999980313191206000017527; кодкласифікації доходів бюджету22030101).

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно достатті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області Святослав РОГОЗІН