Court ruling № 130639614, 30.09.2025, Brovary City and District Court of Kyiv Oblast

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/11275/25 провадження № 2/361/4213/25

30.09.2025

У Х В А Л А

«30»вересня 2025року м.Бровари Київської області

Суддя Броварськогоміськрайонного судуКиївської областіВасилишин В.О.,перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Макіївської міської ради Донецької області про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати за ним у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з відповідними надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Перевіривши дану позовну заяву та додані до неї документи в порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі вважаю, що позивачем при зверненні до Броварського міськрайонного суду Київської області з даним позовом порушено правила виключної підсудності, визначені статтею 30Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються нерухомого майна: житлового будинку з відвідними надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, для даного позову визначено виключну підсудність з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).

Тлумачення частини першої статті 30ЦПК свідчить, що правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (виникненням, зміною, припиненням), про недійсність договорів щодо такого майна та застосування наслідків недійсності договору, з приводу невиконання умов договору, предметом якого є нерухоме майно, з приводу звернення стягнення на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК).

Згідно з положеннями статті 181Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК України) до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 7.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року № 911/2390/21 словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що даний спір нерозривно пов`язаний з нерухомим майном, отже він повинен розглядатися належним судом, яким у даному випадку є Шевченківський районний суд м. Дніпро.

Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ» змінено територіальну підсудність судових справ Центрально-Міського районного суду м.Макіївка на Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 2994/0/15-24 від 10 жовтня 2024 року з 21 жовтня

2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Шевченківського районного суду міста Дніпро.

Крім того, відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, а також ту обставину, що позивачем позовну заяву подано з порушенням територіальної юрисдикції (підсудністю) судів, суд дійшов висновку про необхідність передачі справи за належною підсудністю.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною першою статті 32ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись статтями 30, 31, 32, 260, 353 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Макіївської міської ради Донецької області про визнання в порядку права власності на будинок з надвірними будівлями - передати за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м.Дніпро.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин