Decision № 130577333, 29.09.2025, Pavlohrad City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 185/4018/25

Провадження № 2/185/4382/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 вересня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Повалій Олену Василівну звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Позиція позивача

Позивач посилається на те, що він протягом тривалого часу працював у шкідливих умовах на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що призвело до виникнення хронічного професійного захворювання.

Згідно виписки з акту огляду ЛТЕК від 06 травня 1992 року, позивачу первинно визначено 80 відсотків втрати професійної працездатності за професійним захворюванням.

В подальшому довідкою МСЕК від 16 травня 2001 року позивачу встановлено 80 відсотків втрати професійної працездатності повторно безстроково.

Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 245 000 грн.

Заперечення відповідача

ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги визнає частково з розрахунку 1000 грн за відсоток втрати працездатності (що складає відповідно 80000 грн), які виплачувати позивачу ануїтетними щомісячними платежами протягом трьох місяців.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи судом установлено, що позивач працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті і отримав професійне захворювання, що призвело до часткової втрати працездатності.

14 травня 1992 року затверджений акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання , за змістом якого у ОСОБА_1 встановлено наявність професійного захворювання внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм працівника, недосконалості технологічних процесів.

Згідно виписки з акту огляду ЛТЕК від 06 травня 1992 року до довідки серії ЛТЕ-29 № 035688, позивачу первинно визначено 80 відсотків втрати професійної працездатності за професійним захворюванням на підставі акту № 917 огляду у ЛТЕК.

В подальшому довідкою МСЕК серії ДНА-01 № 245645 від 16 травня 2001 року позивачу встановлено 80 відсотків втрати професійної працездатності повторно безстроково на підставі акту № 1020 огляду у ЛТЕК.

Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком ЛТЕК стійкої втрати працездатності.

Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.

Норми права, які застосував суд

Як визначено статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, поли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Як зазначено у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються

законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий

акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Правовідносини між сторонами щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві, виникли 06 травня 1992 року, коли позивач був вперше оглянутий на ЛТЕК зі встановленням ступеня втрати професійної працездатності.

Кодекс законів про працю України був доповнений статтею 237-1, що передбачає відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику, на підставі Закону України від 24 грудня 1999 року № 1356-ХІV «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України»

Цивільний кодекс Української РСР був доповнений статтею 440-1, яка передбачала відшкодування моральної (немайнової) шкоди, на підставі Закону України від 06 травня 1993 року № 3188-ХІІ «Про внесення змін та доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій».

Станом на день первинного встановлення позивачу втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання жодним нормативним актом не передбачалося відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Однак професійне захворювання позивача призвело до тривалого розладу здоров`я і має наслідком безстрокову втрату працездатності, а саме під час проходження останнього огляду МСЕК 16 травня 2001 року ОСОБА_1 встановлено 80 відсотків втрати працездатності безстроково.

Правовідносини між сторонами є триваючими, оскільки виникли 06 травня 1992 року і продовжували існувати станом на 1993 рік, коли у Цивільному кодексі Української РСР вже містилася стаття 440-1, яка передбачала відшкодування моральної (немайнової) шкоди, тому саме положення цієї статті підлягають застосуванню до даних правовідносин. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 17 серпня 2023 року у справі № 185/2356/22.

Якпередбачалося статтею440-1Цивільного кодексуУкраїнської РСР,моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннямиіншої особи,яка порушилаїх законні права,відшкодовується особою,яка заподіялашкоду,якщо вонане доведе,що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням судунезалежно відвідшкодування майновоїшкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду,

фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Згідно наведених положень законодавства, встановлення позивачу втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання є підставою для відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці шляхом одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі. Тобто моральна шкода підлягає відшкодуванню одноразово.

Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач частково втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Таким чином судом встановлено наявність порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення професійних захворювань та обмеження працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.

З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених змін у житті позивача у зв`язку з професійним захворюванням, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 160000 грн, що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров`я.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 235/3143/24, обов`язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв`язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Отже суд при розгляді цивільної справи не уповноважений вирішувати питання щодо податків, зборів чи інших обов`язкових платежів та визначати це в резолютивній частині рішення.

Розподіл судових витрат

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 1600 грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання заяви в електронній формі 1280 грн).

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1280 (тисяча двісті вісімдесят) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.

Суддя У.М. Болдирєва