Decision № 130577152, 29.09.2025, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2025 року Справа № 520/35923/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 10.12.2024 №129550 про накладення адміністративно-господарського штрафу на суб`єкта господарювання ТОВ ЗОРЯ; вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що під час перевірки транспортного засобу посадовими особами відповідача, позивачем пред`явлено усі документи у відповідності до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач не був автомобільним перевізник на момент складання акту про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому не міг бути притягнути до відповідальності у відповідності до Закону України «Про автомобільний транспорт». Просить позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргумент про те, що наявність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу повинен бути забезпечений перевізником, а водій повинен пред`явити такий протокол перевіряючим особам, що не дотримано водієм під час рейдової перевірки. Вказує, що відповідно до відомостей, які зазначені в товарно-транспортній накладній № 2830 від 06.11.2024, що надана водієм під час рейдової перевірки, у графі автомобільний перевізник зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Зоря (стоїть відтиск штампу із зазначенням повного найменування, ідентифікаційного коду, місця знаходження тощо). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом економічної діяльності позивача є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, що свідчить про відповідність його видів економічної діяльності до приналежності статусу автомобільного перевізника. Таким чином, у вказаному випадку здійснювалось надання позивачем послуг з перевезення вантажу, що підпадає під визначення автомобільний перевізник у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт, що, своєю чергою, спростовує наведені останнім доводи у позовній заяві. Зазначає, що договір позички транспортного засобу від 01.10.2023 не має відношення до визначення автомобільного перевізника, оскільки транспортний засіб на праві власності належить позивачу. Жодних пояснень та документів від представника позивача особисто/на електронну пошту відповідача щодо іншого автомобільного перевізника до прийняття спірної постанови не надано/не направлено. Просить у позові відмовити.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Наводить дані, які є аналогічними обставинам викладених у позовній заяві.

Ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків, які викладені у мотивувальній частині цієї ухвали.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін.

Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, 06.11.2024 автомобільним перевізником суб`єктом господарювання ТОВ НАДІЯ здійснювалося перевезення вантажів.

06.11.2024 з міста Києва до м. Харкова рухалися транспортні засоби марки ДАФ, номерні знаки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

06.11.2024 на а/д Т1705 Лохвиця-Гадяч приблизно о 12 годині транспортний засіб марки ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_3 , та інші два транспортні засоби перебували на стоянці (припарковані вздовж дороги в спеціальному кармані в межах правил дорожнього руху).

Водії, які безпосередньо керували даними транспортними засобами, перебували на обідній перерві неподалік у кафе і побачили, що до транспортного засобу під`їхав службовий автомобіль УКРТРАНСБЕЗПЕКА, з якого вийшов інспектор і намагався відчинити двері автомобіля.

Один з водіїв швидко вийшов з кафе та підійшов до інспектора з поясненнями, що це його транспортний засіб, який припаркований в межах правил дорожньою руху і нікому не заважає.

Натомість, інспектор попросив водія негайно надати йому усі документи, які передбачені ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт.

Водій, у свою чергу, пояснив, що усі документи знаходяться в машині, проте зараз обідня перерва і він не зобов`язаний її переривати, оскільки весь день і ніч був за кермом і дуже втомився та одночасно попросив 10-15 хвилин закінчити обідню перерву, а потім пред`явити усі необхідні документи.

Інспектор дав зрозуміти, що не має наміру чекати поки водій закінчить обідню перерву і зазначив, що будуть складені матеріали про відмову надавати документи, що кваліфікується за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Водій вважаючи, що не порушує жодних приписів і жодним чином не відмовляв інспектору у наданні обов`язкових документів, пішов у кафе, щоб забрати ключі від автомобіля та решту документів, а коли вже повернувся (хвилин 5-10) інспекторів вже не було.

Згодом, приблизно в кінці листопада, позивачу надійшло повідомлення про розгляд справи від відповідача, який призначений на 03.12.2024 (по трьом актам).

Разом із повідомлення надійшла копія акту рейдової перевірки серії АР №048500 від 06.11.2024.

Згідно з даним актом, інспектор склав матеріали за відсутність: свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, протоколу ОТК, протоколу перевірки та адаптації тахографа, індивідуальної контрольної книжки водія, та що ТТН оформлена неналежним чином.

У зв`язку із чим, 06 грудня 2024 року ТОВ ЗОРЯ склало письмові пояснення №б/н від 06.12.2024, в яких детально пояснило, що 06.11.2024 в ході рейдової перевірки ТОВ ЗОРЯ було помилково зазначено в якості відповідальної особи в акті перевірки АР №048500 і водночас надали відповідачу копію договору позички транспортного засобу №01/10-23 від 01.10.2023 та товарно-транспортну накладну №01/10-23 від 06.11.2024, яка складена з дотримання усіх вимог чинного законодавства, та з якої чітко вбачається, що автомобільним перевізником виступав ТОВ НАДІЯ.

Вказані документи надіслані на електронну адресу відповідача.

Проте, 10.12.2024 відповідач прийняв постанову №129550 від 10.12.2024 про накладення адміністративно-господарського штрафу на суб`єкта господарювання ТОВ ЗОРЯ.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III) регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 6 Закону № 2344-ІІІ, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі по тексту - Положення), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно із пунктами 4, 5, 8 Положення від 11.02.2015 №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, у тому числі:

здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;

проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з п. 2 Порядку № 1567, рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п. 4 Порядку № 1567, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Згідно з п. 14 Порядку № 1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до абз. 2 п. 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пунктами 20, 21 Порядку № 1567 визначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 25 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Пунктом 27 Порядку № 1567 установлено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вбачається з матеріалів справи позивача притягнуто до відповідальності за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ у зв`язку з ненаданням до перевірки документів.

Водночас, позивач наполягає на незаконному притягненні його до відповідальності за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III, як неналежного суб`єкта, який у спірному випадку не є автомобільним перевізником.

Частиною першою статті 34 цього Закону передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати, зокрема, вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39і48цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка .Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що Законом України Про автомобільний транспорт передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу, а не власник/користувач транспортного засобу.

Автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 08.05.2025 у справі № 520/15410/23, від 20.05.2025 у справі № 120/4525/23.

Суд установив, згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , транспортний засіб марки ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_5 , належить ТОВ Зоря.

Разом з тим, згідно з договором позички від 10.03.2023, укладеним між ТОВ Зоря (позичкодавець) та ТОВ Надія (користувач), ТОВ Зоря передає ТОВ Надія транспортний засіб марки ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_5 , в тимчасове безоплатне користування строком до 30.09.2025.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія товарно-транспортної накладної від 06.11.2024 № 06/11-3, де в якості автомобільного перевізника зазначено ТОВ Надія.

Варто зауважити, що будь-яких документальних відомостей про те, що ТОВ Зоря є автомобільним перевізником, відповідачем, під час здійснення перевірки, виявлено не було.

З огляду на викладене вище, суд прийшов переконання про те, що позивач у спірних відносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт, а тому не може нести відповідальність на підставі статті 60 цього Закону, оскільки за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарські штрафи застосовуються саме до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж, у зв`язку з чим адміністративний позов ТОВ Зоря підлягає задоволенню

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного суд прийшов переконання про необхідність задоволення позову повністю.

У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача стягнути судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті від 10.12.2024 №129551 про накладення адміністративно-господарського штрафу на суб`єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря".

Стягнуто з Державної служби України з безпеки па транспорті (код СДРПОУ 39816845) на користь суб`єкта господарювання ТОВ ЗОРЯ сплачений судовий збір в сумі 3028 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", місцезнаходження Харківська область, Великобурлуцький район, село Шипувате, вулиця Набережна, будинок № 40, код ЄДРПОУ 30742938;

відповідач відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України, місцезнаходження місто Харків, майдан Свободи, будинок № 5, Держпром, 6 під, 7 пов., код ЄДРПОУ 39816845.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 29.09.2025.

Суддя М. І. Садова