Court ruling № 130490773, 19.08.2025, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39691/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В :

слідчий групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022000000000532 від 16.06.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону земель», земля визначається як поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею.

Статтею 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України, право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації.

Відповідно до п. 24 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Виняток з цього правила становлять деякі категорії земель, а саме: оборони; природно-заповідного фонду; під державною нерухомістю; що використовуються органами державної влади тощо.

Територія, на яку поширюються повноваження громади - це вся територія територіальної громади незалежно від кількості та якості земельних ділянок, які її складають.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:

а) передачі їм земель державної власності;

б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;

г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Земельні ділянки, що вилучаються, викуповуються або примусово відчужуються для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, надаються у користування для таких потреб органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які прийняли рішення про їх вилучення, викуп або примусове відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Згідно з ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України, кожен громадянин України має право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у наступних розмірах:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Для того, щоб отримати безоплатно земельну ділянку необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність, із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Дане клопотання подається особисто до органу місцевого самоврядування або направляється поштою.

У клопотанні зазначаються та додаються:

- цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;

- графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з планово-картографічних матеріалів);

- погоджений органом місцевого самоврядування детальний план забудови земельної ділянки;

- копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);

- документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).

Дані про вільну земельну ділянку можна отримати в уповноважених органах з питань містобудування та архітектури і центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури та центральні органи виконавчої влади, що реалізовують державну політику у сфері земельних відносин забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані.

Орган місцевого самоврядування розглядає дане клопотання у визначений законодавством строк і дає дозвіл (рішення) на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради. На сесії ради депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Разом з тим, достовірно знаючи та розуміючи вищевказані положення Земельного кодексу України, будучи депутатом Великодимерської селищної ради, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.10.2020, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на створення організованої групи, керівництво такою групою, а також участі у ній, створеній з метою заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), а саме земельними ділянками, розташованими на території Великодимерської селищної ради.

Діючи умисно та переслідуючи мету власного збагачення за рахунок неправомірних дій, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, встановила зв`язки з особами, які володіють знаннями та навичками у сфері виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, навичками у сфері оціночної діяльності та навичками у сфері державної реєстрації речових прав. Крім того, ОСОБА_5 дізналась про способи і методи незаконного заволодіння земельними ділянками.

Усвідомлюючи, що досягнути мети незаконного збагачення шляхом вчинення вказаних дій вона самостійно не зможе, ОСОБА_5 розробила план злочинної діяльності, який у встановленому на цей час обсязі передбачав:

1) отримання відомостей з Державного земельного кадастру про вільні земельні ділянки, розташовані на території Великодимерської селищної ради, які б знаходились у межах бажаного місця розташування;

2) пошук і залучення осіб, персональні дані яких можна було б використати для безоплатного отримання земельних ділянок;

3) пошук і залучення осіб - учасників організованої групи, які повинні виступати за довіреністю від імені отримувачів земельних ділянок, зокрема подавати необхідні документи до Великодимерської селищної ради, відкривати розрахункові рахунки в банках та отримувати грошові кошти, отримувати у власність земельні ділянки, здійснювати їх державну реєстрацію та у подальшому відчужувати останні на користь ОСОБА_5 ;

4) пошук і залучення особи - учасника організованої групи, що володіє навичками у сфері виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою використання останніх під час здійснення державних реєстрацій земельних ділянок;

5) пошук і залучення осіб, що володіють навичками у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, з метою проведення державної реєстрації земельних ділянок та подальшого їх відчуження;

6) пошук і залучення особи - учасника організованої групи, що володіє навичками у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, з метою оформлення і видачі довіреностей на представництво інтересів від імені отримувачів земельних ділянок;

7) використовуючи персональні дані отримувачів земельних ділянок, підготовити необхідний пакет документів з відомостями щодо бажаного місця розташування земельних ділянок, їх площі та цільового призначення;

8) звернутись до учасника організованої групи та виготовити проекти відведення земельних ділянок;

9) використовуючи персональні дані отримувачів земельних ділянок та виготовлену проектну документацію, звернутись до Великодимерської селищної ради з метою безоплатного отримання бажаних земельних ділянок;

10) отримувати відомості про номери і дати Рішень Великодимирської селищної ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх передачу у власність, з метою їх використання для виготовлення завідомо підроблених витягів з Рішень.

11) виготовити завідомо підроблені витяги з Рішень Великодимирської селищної ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та внести до них неправдиві відомості щодо їх передачі у власність отримувачам земельних ділянок;

12) звернутись до державного кадастрового реєстратора, внести відповідні відомості про зареєстровані земельні ділянки до Державного земельного кадастру та відкрити поземельні книги;

13) звернутись до осіб, що володіють навичками у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та здійснити державну реєстрацію земельних ділянок;

14) пошук і залучення особи, що володіє навичками у сфері оціночної діяльності та отримати висновки про експертні грошові оцінки земельних ділянок;

15) звернутись до АТ «РВС Банк» та відкрити розрахункові рахунки, на які у подальшому здійснювати перекази грошових коштів при купівлі та продажі земельних ділянок;

16) звернутись до учасника організованої групи - особи, яка володіє навичками у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, укласти відповідні договори купівлі-продажу земельних ділянок та внести відповідні відомості щодо зміни власника земельних ділянок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

17) використовуючи персональні дані отримувачів земельних ділянок, діючи на підставі довіреностей, звернутись до АТ «РВС Банк» та отримати грошові кошти від продажу земельних ділянок;

18) здійснити організацію управління та забезпечити подальше використання відчужених земельних ділянок.

Діючи на виконання розробленого злочинного плану, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 17.10.2020, залучила до складу організованої групи ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які мали виконувати конкретні ролі, спрямовані в цілому на реалізацію вказаного плану, відомого усім учасникам та розподілила ролі між ними.

З метою забезпечення стабільного функціонування злочинної діяльності організованої групи, між всіма її учасниками були визначені конкретні функції, зокрема:

ОСОБА_5 , як організатор та керівник організованої групи, виконувала наступні функції:

- виступала організатором та керівником організованої групи та здійснювала загальне керівництво нею;

- підшукала та залучила до складу організованої групи наступних учасників: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , які повинні були виступати за довіреністю від імені отримувачів земельних ділянок, зокрема подавати необхідні документи до Великодимерської селищної ради, відкривати розрахункові рахунки у банківських установах та отримувати грошові кошти, отримувати у власність земельні ділянки, здійснювати їх державну реєстрацію та у подальшому відчужувати останні на користь ОСОБА_5 ;

- підшукала та залучила до складу організованої групи ОСОБА_11 , як особу, що володіє навичками у сфері виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою використання останніх під час здійснення державних реєстрацій земельних ділянок, а також їх об`єднання;

- підшукала та залучила до складу організованої групи ОСОБА_12 , як особу, що володіє навичками у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, з метою оформлення і видачі довіреностей на представництво інтересів від імені отримувачів земельних ділянок, а також реєстрації зміни права власності на земельні ділянки;

- розробила план вчинених злочинів та план дій кожного із її членів під час їх підготовки та вчинення;

- встановлювала загальновизнані правила поведінки в організованій групі та забезпечувала їх дотримання учасниками;

- отримувала відомості про номери і дати Рішень Великодимирської селищної ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх передачу у власність, з метою їх використання для виготовлення завідомо підроблених витягів з Рішень;

- зверталась до АТ «РВС Банк», відкривала розрахунковий рахунок, на який у подальшому здійснювала переказ грошових коштів, що використовувались з метою їх переказу отримувачам земельних ділянок при продажі останніми земельних ділянок;

- зверталась до учасника організованої групи ОСОБА_12 та укладала відповідні договори купівлі-продажу земельних ділянок;

- приймала безпосередню участь у вчинюваних організованою групою злочинах, безпосередньо керувала діями членів створеної нею групи;

- забезпечувала діяльності протиправного механізму заволодіння земельними ділянками шляхом надання грошових коштів;

- разом з іншими учасниками організованої групи здійснювала заволодіння шляхом обману земельними ділянками, розташованими на території Великодимирської селищної ради;

- отримувала у користування незаконно відчужені земельні ділянки та розпоряджалась ними на власний розсуд.

Таким чином, до складу організованої групи входили особи, які мали знання та навички у сфері виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, навички у сфері оціночної діяльності та навички у сфері державної реєстрації речових прав, були попередньо обізнані із загальновідомим планом, розробленим ОСОБА_5 , механізмом і схемою вчинення тяжких злочинів, згодні з ними і відповідно до яких вчиняли злочини.

Організована група була стійким, попередньо зорганізованим об`єднанням, до складу якої входило щонайменше 6 осіб, створена з метою вчинення тяжких злочинів, яка стабільно діяла протягом тривалого часу, щонайменше з жовтня 2020 року по вересень 2023 року.

Всього, за період діяльності організованої групи, її учасники здійснили незаконне заволодіння 14 земельними ділянками, розташованими на території Великодимерської селищної ради.

Утворивши організовану групу, її учасники приступили до безпосередньої реалізації злочинного плану, спрямованого на відчуження земельних ділянок державної власності.

Так, організована група у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших невстановленим слідством осіб, достовірно усвідомлюючи, що відповідно ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни України мають право безоплатно, лише один раз, отримати земельну ділянку одного з видів цільового призначення, залучили підставних осіб, яким, на підставі рішень сесій Великодимерської селищної ради, виділялись земельні ділянки, які є державною власністю та які в подальшому були незаконно відчужені.

Зокрема, впродовж 2017-2023 років невстановлені особи розміщували в мережі-інтернет повідомлення про можливість разового заробітку в сумі 500-1000 грн. На дане повідомлення відкликались переважно студенти та особи, в яких скрутне матеріальне становище.

Після цього особи, які виявили бажання заробити, прибували до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , де не читаючи підписували документи, зокрема довіреності на представництво інтересів, розпорядження банківськими рахунками та земельними ділянками на громадянина ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_1 ), на ОСОБА_9 ( НОМЕР_1 ) та на ОСОБА_13 ( НОМЕР_2 ), посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , за що дані особи отримували грошову винагороду в розмір 500-1000 грн.

Після проходження процедури видачі земельних ділянок у власність, здійснювалась державна реєстрація права власності на зазначених підставних осіб та в подальшому, земельні ділянки відчужувались на користь учасників організованої групи.

Водночас, допитані в якості свідків вищевказані особи повідомили, що земельні ділянки у власність не отримували, жодних заяв не підписували і не подавали, коштів від продажу ділянок не отримували.

Крім того встановлено, що земельні ділянки відчужували на підставі витягів з наступних рішень Великодимерської селищної ради:

1) № 415 XIV сесії VIII скликання від 24.06.2021;

2) № 477 XVІ сесії VIII скликання від 19.08.2021;

3) № 723 XXI сесії VIII скликання від 23.12.2021;

4) № 498 ХVІI сесії VIII скликання від 23.12.2021.

Водночас, за результатами співставлення відповідних рішень та витягів з них встановлено, що особи, які вказані безпосередньо у витягу, відсутні у самому рішенні.

Поряд з тим, відповідно до ч. 5 ст. 130 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» розрахунки, пов`язані із сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться в безготівковій формі.

Однак, відповідно до протоколів допиту у якості свідків осіб - нових власників земельних ділянок, останні не отримували жодних грошових коштів.

За вищевказаних обставин, організована група у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших невстановленим слідством осіб, незаконно відчужили земельні ділянки з кадастровими номерами 3221281600:08:003:0047, 3221281600:08:003:0034, 3221281600:08:003:0029, 3221281600:08:003:0027, 3221281600:08:003:0037, 3221281600:08:003:0031, 3221281600:08:003:0046, 3221281600:08:003:0026, 3221281600:08:003:0023, 3221281600:08:003:0030, 3221281200:08:007:0019, 3221281200:08:007:0020, 3221281200:08:007:0021, 3221281200:08:007:0022, загальною площею близько 28 га.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших невстановленим слідством осіб Великодимерській селищній раді завдано збитків у розмірі 9 261 411,52 грн.

У судовому засіданні з розгляду клопотання прокурор підтримав клопотання, посилаючись на викладені у ньому обставини.

У судовому засіданні з розгляду клопотання підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби за адресою: АДРЕСА_1 , або особисте зобов`язання.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

15.08.2025 прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора, у зв`язку із наявністю достатніх підстав, відповідно до ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що вона підозрюється в: організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому у великих розмірах, у складі організованої групи; організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому у великих розмірах, повторно, у складі організованої групи; організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в особливо великих розмірах, у складі організованої групи; організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в особливо великих розмірах, повторно, у складі організованої групи; організації підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненому у складі організованої групи; організації підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненому повторно, у складі організованої групи; організації використання завідомо підробленого документа, вчиненому у складі організованої групи; організації використання завідомо підробленого документа, повторно, вчиненому у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, викладено в матеріалах кримінального провадження і підтверджуються доказами, які долучені до матеріалів даного кримінального провадження.

Копії клопотання та доданих до нього матеріалів у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у підозрюваного наміру перешкодити ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність передбачених ст.ст. 181, 194 КПК України обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Проте, оскільки в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 год. до 06:00 год наступної доби, за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності прослідування в укриття цивільного захисту, отримання медичної допомоги та лікування, в межах строків досудового розслідування, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

За положеннями ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного додаткові обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати підозрюваного: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, підозрюваними в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання - відмовити.

Застосувати запобіжний захід до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 год. до 06:00 год наступної доби, за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності прослідування в укриття цивільного захисту, отримання медичної допомоги та лікування, в межах строків досудового розслідування, до 12.10.2025 включно.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, підозрюваними в даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк виконання обов`язків, покладених на підозрювану, визначити в межах строку досудового розслідування, до 12.10.2025 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1