Court ruling № 130402839, 23.09.2025, Myrhorod City and District Court of Poltava Oblast

Справа № 541/3734/25

Провадження № 2/541/1821/2025

У Х В А Л А

23 вересня 2025 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства імені Зубковського про стягнення заборгованості по договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2025 року до суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства імені Зубковського про стягнення заборгованості по договору оренди земельної ділянки.

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Жиліна О.В., звернулась до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства імені Зубковського (код ЄДРПОУ 34583838) на її користь заборгованість за договором оренди земельної ділянки, площею 2,7827 га, кадастровий номер №5323289600:00:005:0127, за 2022 та 2023 роки у розмірі 18778 гривень 32 копійки.

У відповідності до ст. 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених ЦПК України.

З постанови Господарського суду Львівської області від 21 травня 2025 року у справі № 914/196/25 вбачається, що Приватне підприємство «Ім. Зубковського» (79035, м. Львів, вул. Півколо, буд. 14; код ЄДРПОУ 34583838) визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Дослідивши зміст заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Тобто, частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено концентрацію розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство всіх майнових спорів за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем) і це вимоги до боржника або його позови про витребування майна, відшкодування шкоди тощо.

З введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВП ВС від 15.01.2020 по справі № 607/6254/15- ц, від 28.01.2020 по справі № 50/311-б).

Відповідно дост.131 КУзПБ, майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

Ліквідаційна маса це сукупність майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на правах власності або повного господарського віддання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури.

Відповідно дочастини1статті62 КУзПБ, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

У постанові від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по договору оренди земельної ділянки з Приватного підприємства імені Зубковського, яке визнано банкрутом. З огляду на положення Кодексу України з процедур банкрутства та висновків Верховного Суду, даний спір є майновим.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, а розгляд даного майнового спору повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Згідно з ч. 2 ст. 186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 186 ЦПК України, ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав помилкову юрисдикційну підвідомчість для звернення з відповідною позовною заявою.

Враховуючи вказані правові висновки, предмет спору та характер спірних правовідносин, спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене, у відкритті провадження слід відмовити, оскільки даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 186, 316, 353, ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства імені Зубковського про стягнення заборгованості по договору оренди земельної ділянки.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачу разом з позовною заявою і доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. А. Городівський