Court ruling № 130374439, 17.09.2025, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 752/23787/24-ц

пр. № 2-9082/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судових засідань Когут Н. В.,

представника відповідача - Бершадської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії, стягнення компенсації моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

28 листопада 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 29 листопада 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

03 грудня 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

05 грудня 2024 року ухвалою суду було залишено без задоволення заяву позивача про забезпечення позову.

25 грудня 2024 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.

У судові засідання у справі, які призначалися поспіль: на 15 квітня 2025 року, 04 червня 2025 року, 17 вересня 2025 року, про які позивач ОСОБА_1 був повідомлений належним чином через Електронний суд, але не з`явився, про причини неявки до суду не повідомлено, заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів не надходила.

Представник відповідача Бершадська І.М. в судовому засіданні не заперечувала проти залишення позовної заяви без розгляду.

Суд, заслухавши думку присутнього представника відповідача,вивчивши заяву і дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, у межах ініційованого питання, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Положеннями статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено позицію диспозитивності цивільного судочинства, а саме передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої ст. 12, частини першої ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За частиною першою ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, позовна заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що судовий розгляд по суті судом не було розпочато.

Отже суд у даному випадку зобов`язаний застосувати імперативну норму процесуального законодавства та залишити позов без розгляду, оскільки вимога норми пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дотримана.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-13, 19, 58, 62, 142, 257, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії, стягнення компенсації моральної шкоди, залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова