Court ruling № 130354313, 19.09.2025, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

19 вересня 2025 року № 320/54850/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

02.05.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надіцшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши дану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Частинами 2-5 статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Частиною 1 пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До заяви про ухвалення додаткового рішення на підтвердження повноважень адвоката долучено копію ордеру серії ВІ №1229310 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2294.

Судом встановлено, що в матеріалах справи також відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

На підтвердження понесених позивачем витрат до матеріалів позовної заяви долучено рахунок від 24.06.2024 року та квитанцію від 24.06.2024 року.

Таким чином, із доданих до справи документів неможливо встановити, який перелік послуг (робіт) надала адвокат Серьогіна І.М. позивачу

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №922/2604/20.

Суд зазначає, що вимога подання детального опису є обов`язковою і пов`язана з тим, що розмір гонорару та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, не є тотожними. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема детальним описом робіт (наданих послуг).

Отже, вказана заява не відповідє вимогам статті 134 КАС України, а тому відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі №320/54850/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Терлецька О.О.