№ 130330141, 18.09.2025, Dubrovytsia District Court of Rivne Oblast

Справа №949/2060/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2025 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , працюючої в.о. начальника Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

за ч. 5 ст.212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені.

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЛ №0089 від 29 серпня 2025 року, складеним заступником голови Ради адвокатів Волинської області Усаченком Олегом Володимировичем, в.о. начальник Дубровицького відділудержавної реєстраціїактів цивільногостану уСарненському районіРівненської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції ОСОБА_1 16 серпня 2025 року неправомірно відмовила в наданні інформації у відповідь на адвокатський запит адвоката Куденьчука Олексія Андрійовича №14-08/25 від 14.08.2025 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення не визнала та зазначила, що вона діяла у відповідності до вимог законодавства і її відповідь на адвокатський запит не була відмовою у наданні інформації, а містила роз`яснювальний характер.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з`ясувавши повно, всебічно, об`єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

За матеріалами адміністративної справи, 14 серпня 2025 року адвокат Куденьчук Олексій Андрійович, в порядку ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у зв`язку із представництвом законних прав та інтересів ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за фактом ДТП, у якій загинула мати потерпілої, звернувся із адвокатським запитом №14-08/25 до Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про надання інформації.

Запитувана інформація містила два питання та надання копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян з приводу запитуваної інформації.

До вказаного запиту, адвокатом Куденьчуком О.А. додано ордер на надання правничої допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 та копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .

Так, 16 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді в.о. начальника Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, листом №729/500-34.12-04-0 повідомила про неможливість надання запитуваної інформації через ненадання адвокатом договору про надання правової допомоги до ордеру, відповідно до вимог Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382.

Адвокат ОСОБА_4 у своїй заяві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, адресованої Голові Ради адвокатів Волинської області ОСОБА_5 повідомляє, що всупереч п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ОСОБА_1 неправомірно в період з 14 серпня 2025 року по 25 серпня 2025 року не надала інформацію у відповідь на його адвокатський запит, який запитував інформацію в інтересах ОСОБА_2 .

Вважає, що ОСОБА_1 порушила гарантоване ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" професійне право адвоката, чим заподіяла йому значну моральну шкоду, оскільки він вимушений нести вагомі втрати немайнового характеру, пов`язані з приниженням престижу його ділової репутації, що були викликані неможливістю отримати необхідну інформацію та надати належну правничу допомогу ОСОБА_2 .

Вчинені ОСОБА_1 перешкоди виконання договірних зобов`язань перед клієнтом, стали наслідком його моральних страждань, адже з огляду на неспроможність реалізувати своє професійне право, він позбавлений можливості підтримувати не тільки власний високий професійний рівень, але й рівень Адвокатури України.

Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Частина 2 ст. 6 Закону України "Про інформацію" передбачено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про інформацію", інформація з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Так, частиною 5 ст. 212-3 КУпАП передбачена відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за що передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, виходячи з правових норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року (справа №686/23317/13-а) зазначила, адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 30 січня 2020 року у справі "Намазов проти Азербайджану" (CASE of Namazov v. Azerbaijan (application no. 74354/13)) зазначив, що належне функціонування судів було б неможливим без відносин, заснованих на довірі та взаємоповазі між різними учасниками правосуддя (див. Bono v. France, N 29024/11, § 51, 15 грудня 2015, та Ottan v. France, N 41841/12, § 72, 19 квітня 2018). Особливий статус адвокатів надає їм центральне місце в здійсненні правосуддя як посередникам між громадськістю та судами.

У відповідності зі ст. 11 Закону України "Проадвокатуру таадвокатську діяльність", адвокат зобов`язується сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з відповідальністю виконувати покладені на нього обов`язки.

Статтею 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Відповідно до ч. 3 Розділу ІІ «Порядку оформлення головою рад адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративне правопорушення», затвердженого Рішенням Ради адвокатів України №27 від 17 грудня 2012 року (далі - Порядок), провадження за заявою про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині порушення права на інформацію, порушується за заявами адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена, на території юрисдикції відповідної ради адвокатів регіону, за адресою робочого місця адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати, або за місцем знаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, що допустили адміністративне правопорушення.

Частинами 1, 2 Розділу ІІІ Порядку передбачено, що при отриманні відповідної заяви (звернення) адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати, уповноважена особа розглядає та перевіряє надані матеріали, за наслідками перевірки приймає рішення про складання протоколу чи рішення про відмову в складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення приймається після проведення перевірки, за умови відповідності адвокатського запиту, заяви (звернення) та доданих до неї матеріалів Закону. Перевірка може складатися з направлення письмових чи усних звернень до заявника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання додаткових пояснень.

Таким чином, суд звертає увагу щодо наявності спеціального порядку складення протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-3 КУпАП.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 була запрошена до Ради адвокатів Волинської області та їй було роз`яснено зміст ст. 268 КУпАП, проте вказаним правом з власної волі ОСОБА_1 не скористалася.

При цьому положеннями ч. 1 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Частина 2 цієї ж статті вказує, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України №41 від 12 квітня 2019 року (із змінами та доповненнями), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Згідно пункту 11 Положення про ордер на надання правничої допомоги, ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Окрім того, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 320/5420/18, Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії. За висновками Великої Палати Верховного Суду порядок засвідчення копії ордеру деталізовано в рішенні Національної асоціації адвокатів України від 04 серпня 2017 року № 162, відповідно до якого відмітка про посвідчення копії ордера на надання правової допомоги має складатися зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об`єднання/адвокатського бюро, у випадку якщо ордер видається адвокатським об`єднанням/адвокатським бюро), який засвідчує копію, його ініціалів і прізвища, а також дати засвідчення копії.

Зі змісту копії ордера, наявної у матеріалах справи, встановлено, що вона повністю відповідає положенням Закону, оскільки ордер серії АС № 1151728 згенерований у системі управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України, про що свідчить двовимірний штрих-код QR-код, і містить встановлені Положенням реквізити (а. с. 9).

Таким чином, кожен ордер, згенерований у системі ЄРАУ, є водночас і оригіналом, і копією, та згідно з чинним законодавством є належним і достатнім доказом повноважень адвоката на надання правничої допомоги.

Відмова ОСОБА_1 у наданні інформації з підстав того, що адвокатом надано лише ордер без копії договору про надання правової допомоги, є проявом надмірного формалізму, який створює необґрунтовані перепони адвокату у здійсненні представництва інтересів клієнта, що є неприпустимим.

Так, судом встановлено, що в.о. начальника Дубровицького відділудержавної реєстраціїактів цивільногостану уСарненському районіРівненської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції Юрчук Д.В., в порушення вимог ч. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" безпідставно не надано запитувану адвокатом Куденьчуком О.А. інформацію, відповідно до адвокатського запиту №14-08/25 від 14 серпня 2025 року.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08 лютого 2001 року, "Лавенте проти Латвії" від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що в діях в.о. начальника Дубровицького відділудержавної реєстраціїактів цивільногостану уСарненському районіРівненської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції ОСОБА_1 наявні усі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, а її вину у вчиненому правопорушенні доведено повністю.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно до ст.ст.34,35КУпАП судом не встановлено обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушниці, ступеня її вини, відсутності обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, яке буде достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як нею самою, так і іншими особами.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 284, 287, 294, 308 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 (чотириста двадцять п`ять) грн.

(Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративний штраф (ПІБ) Дубровицький районний суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 26406188).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,судовий збіру розмірі 605,60грн.(шістсотп`ятьгривень шістдесяткопійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, відділом державної виконавчої служби з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень).

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.